№ 1291/09  Головуючий у 1 інстанції: Гримич М.К.

 Доповідач: Євтушенко О.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 року Апеляційний суд м. Києва в складі:

Головуючого: ЄВТУШЕНКО О.І.

суддів: БІЛИЧ І.М., КОРОТУНА В.М.
при секретарі ТУРЧЕНКО Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 вересня 2008 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Банк регіонального розвитку» до ОСОБА_2, ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів», ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся», ВАТ «Промтехмонтаж-2», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Апеляційний суд, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 вересня 2008 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2, ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів», ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Полісся», ВАТ «Промтехмонтаж-2», ОСОБА_1 солідарно на користь Акціонерного товариства «Банк регіонального розвитку» 1250000, 0 гривень заборгованість за кредитним договором, 343469, 02 гривень - пені за прострочення повернення кредиту, 125000, 0 гривень штрафу, 7116, 80 гривень - пені за прострочення сплати процентів, 1730, 0 гривень судових витрат, а всього стягнути 1726315, 82 (один мільйон сімсот двадцять шість тисяч триста п'ятнадцять) гривень 82 копійки.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що воно винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній інстанції відповідач ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу.

Представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді ЄВТУШЕНКО О.І., пояснення осіб, які з'явились в апеляційну інстанцію, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 22 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №14/1-1-28, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 1250 000, 00 грн., а відповідач отримати кредит та сплачувати позивачу за користування кредитом проценти із розрахунку 23 % річних та комісійну винагороду, після чого повернути кредит в строк до 01 квітня 2008 року.

Відповідно до п.2.4 Кредитного договору проценти нараховуються за фактичний період користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється з першого по останнє число місяця. Відповідач ОСОБА_2 сплачує проценти за користування кредитом не пізніше останнього дня місяця по який вони нараховані.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 у визначений Кредитним договором строк кредит не повернув, проценти за користування кредитом в повному обсязі та у встановлений строк не сплатив. У зв'язку з чим була нарахована пеня в розмірі 444 616, 80 грн. та штраф в розмірі 125 000, 00 грн.

Судом встановлено, що на день подачі позову заборгованість за укладеним кредитним договором складала 1 824 329, 92 грн., з яких 1 250 000, 00 грн. - заборгованість по кредиту.

Крім того судом встановлено, що на виконання зобов’язання укладенного сторонами кредитного договору всі інші відповідачі уклали з позивачем відповідні договори поруки

За ч. 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Враховуючи те, що відповідач порушив умови укладенного сторонами кредитного договору, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідно до ст. 554 ЦК України відповідачі несуть солідарну матеріальну відповідальність за погашення кредиту.

Суд повно і об’є.ктивно з*ясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивача грунтуються на законі і підлягають задоволенню .

Доводи відповідача ОСОБА_1 викладені в скарзі, не спростовують висновків суду, а тому не є підставою для скасування рішення суду. Доводи відповідача про те, що судом належним чином не перевірена сума нарахованих штрафних санкцій та не прийняті міри щодо стягнення боргу за рахунок закладенного майна, не можуть бути прийняті до уваги, тому що не відповідають дійсним обставинам по справі і можуть бути враховані при виконанні судового рішення.

Рішення суду постановлене у відповідності до вимог діючого законодавства України, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 вересня 2008 рокубез змін.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її оголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.