Рішення  копія

іменем України

 справа №2-940-09

10 березня 2009 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Шевчук A.M., при секретарі Вольницькій Е.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив :

У січні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що знаходиться у шлюбі з відповідачем, від шлюбу народилася донька Ірина. Спільне життя припинили шість років тому, відповідач пішла жити до іншого чоловіка. Позивач просив шлюб з відповідачем розірвати.

У попередньому судовому засіданні позивач не відмовився від вимог. Пояснив, що у нього перший шлюб, ч спору щодо виховання або місця проживання дитини не має, про примирення не клопоче.

Відповідач позов визнала, мотиви розірвання шлюбу не оспорила, зробивши з цього приводу письмову заяву, яка приєднана до матеріалів справи. Пояснила, що створила нову сім»ю із іншим чоловіком, від нього вагітна, про примирення не клопоче, перебуває у першому шлюбі, спору щодо виховання або місця проживання дитини не має.

Судом роз»яснені юридичні наслідки визнання позову відповідачем. ОСОБА_2 намірів не змінила. Виходячи  з  наведеного,   суд  вважає,   що рішення у  справі можливо  постановити  при  проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що сторони з 28 серпня 1993 року перебувають у шлюбі (а.с.4). Від шлюбу мають доньку Ірину, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

Суд, згідно ч.2 ст.112 СК України, постановлює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

Сторони про примирення не клопочуть та ствердили, що шість років тому вони припинили сімейні відносити. Позивач їздив на заробітки до Росії, коли поветався, то виникали конфлікти. Відповідач підтвердила, що зараз живе із іншим чоловіком, вагітна від нього, чекає на народження дитини, тобто фактично створила нову сім»ю. Таким чином, формальне збереження реєстрації шлюбу істотно суперечить інтересам сторін, тому такий шлюб слід розірвати.

Таким чином, визнання відповідачем пред"явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Судові витрати, згідно ст.88 ЦПК України, покладаються на відповідача(а.с. 1, 2). Керуючись ст. 112 СК України, ст.ст. 130, 174 ЦПК України, суд , -

вирішив:

позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати шлюб між: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 28 серпня 1993 року Половецькою сільською радою Бердичівського району Житомирської області, актовий запис №4.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 5 грн. державного мита з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 8 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.