Справа № 2-693/09

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 січня 2009 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд р. Дніпродзержинська в складі:

головуючого, судді Похвалітої С.М.,

при секретарі Цинської О.В., розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  цивільну справу  за  позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона з 26 серпня 2006 року з відповідачем зареєструвала шлюб. Від спільного подружнього життя з відповідачем 16 травня 2007 року народилась дитина - син ОСОБА_3. Спільне життя з відповідачем не склалося у жовтні 2006 року позивач завагітніла, а у листопаді 2006 року відповідач покинув позивача та сумісно сторони не мешкають, проживають окремо, спільного господарства не ведуть та не підтримують шлюбно-сімейних відносин.

В судове засідання позивач не з'явилася, але до судового засідання надала письмову заяву, у якій зазначила, що підтримує свої позовні вимоги у повному обсязі, просить розглянути справу у її відсутності та наполягає на задоволені своїх позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, у якій зазначив, що проти позову не заперечує, просить суд розірвати шлюб з позивачем.

Судом  установлені  такі  факти  та  відповідні  їм правовідносини.

Сторони по справі з 26 серпня 2006 року знаходились у шлюбних відносинах, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу, видане Заводським відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 707 (а.с.6).

Від шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 417 (а.с. 7), де батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

З листопада 2006 року сторони припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть.

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушення до їх збереження - є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.

На підставі викладеного, враховуючи, що подальше збереження родини з урахуванням їх взаємних відносин неможливо і суперечить інтересам сторін, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати, пов'язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах РАГС, суд вважає за необхідне покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 3-5, 10, 15, 60, 110, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України і ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112 СК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 2 6 серпня 2006 року Дніпровським відділом реєстрації актів громадського стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 707 - розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадського стану, стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 17 гривень, ОСОБА_1 від сплати витрат, пов'язаних з реєстрацією розірвання шлюбу, звільнити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.