Справа № 502/148/18

УХВАЛА

15 квітня 2020 року                                                        м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Манжос Н. В.,

за участю секретаря судового засідання Вижинської А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України без вилучення паспортного документу, -

В С Т А Н О В И В:

08.04.2020 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Хлєбников Олександр Володимирович звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України без вилучення паспортного документу.

В обґрунтування поданого подання зазначено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області перебуває зведене виконавче провадження № 56873088, до складу якого входять:

- виконавче провадження ВП № 56760317, з примусового виконання виконавчого листа № 502/148/18, виданого 12.06.2018 року Кілійським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба» грошових коштів у розмірі 984820,25 гривень;

- виконавче провадження ВП № 56870938 з примусового виконання виконавчого листа № 502/148/18, виданого 12.06.2018 року Кілійським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба» судового збору у розмірі 14772,31 гривень.

За вказаними виконавчими документами боржником є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), виконавцем 11.07.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено боржнику, за адресою вказаною у виконавчому документі рекомендованою поштою з повідомленням про вручення відправлення, яка згідно повідомлення отримана боржником 14.07.2018 року.

Вимоги виконавчого документу на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Також, боржником пояснень щодо причин невиконання виконавчого документу не надано.

Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржник має відкриті рахунки в банківських установах, на які приватним виконавцем був накладений арешт, однак коштів виявлених на банківських недостатньо для задоволення всієї суми боргу. Майно боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявлено.

ОСОБА_1 самостійно вимоги виконавчого документу не виконує, навіть частково. Вказана обставина свідчить про ухилення боржника від виконання рішення суду.

За повідомленням Державної міграційної служби України за вих. № 5100.4.3-13746/51.2-18 від 16.08.2018 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серій НОМЕР_1 , виданий 07.03.2012 року, що в свою чергу надає можливість боржнику вільно перетинати державний кордон.

Враховуючи викладене, вимоги виконавчих документів до теперішнього часу не виконано, жодних дій, спрямованих на виконання рішень суду, боржником не здійснено, що свідчить про умисне ухилення боржника від виконання зобов`язань.

На підставі вищезазначеного приватний виконавець просить суд, тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - до виконання зобов`язань, покладених на нього за виконавчими листами №502/148/18, виданими 12.06.2018 року Кілійським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського виробничою кооперативу «Дружба» грошових коштів у розмірі 984820,25 гривень та судового збору у розмірі 14772,31 гривень.

Сторони по справі до суду не з`явились, однак їх неявка не перешкоджає розгляду подання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд прийшов до наступних висновків.

Статтею 441ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Згідно ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно дост.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері. Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання своїх зобов`язань.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст. 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов`язання, то до виконання зобов`язань або розв`язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов`язань. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 56873088, до складу якого входять:

- виконавче провадження ВП № 56760317, з примусового виконання виконавчого листа № 502/148/18, виданого 12.06.2018 року Кілійським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба» грошових коштів у розмірі 984820,25 гривень;

- виконавче провадження ВП № 56870938 з примусового виконання виконавчого листа № 502/148/18, виданого 12.06.2018 року Кілійським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба» судового збору у розмірі 14772,31 гривень.

В обґрунтування зазначеного подання заявник зазначив, що вимоги виконавчого документу на сьогоднішній день боржником не виконано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження". Також, боржником пояснень щодо причин невиконання виконавчого документу не надано. Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржник має відкриті рахунки в банківських установах, на які приватним виконавцем був накладений арешт, однак коштів виявлених на банківських недостатньо для задоволення всієї суми боргу. Майно боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявлено. ОСОБА_1 самостійно вимоги виконавчого документу не виконує, навіть частково. Вказана обставина свідчить про ухилення боржника від виконання рішення суду.

Згідно ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Державним виконавцем вжито усіх можливих заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», однак рішення суду до даного часу не виконується.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника у виконавчому провадженні підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 33 Конституції України,ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст. 260, 261, ст.441 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України без вилучення паспортного документу - задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України, громадянину України – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - до виконання зобов`язань, покладених на нього за виконавчими листами №502/148/18, виданими 12.06.2018 року Кілійським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського виробничою кооперативу «Дружба» грошових коштів у розмірі 984820,25 гривень та судового збору у розмірі 14772,31 гривень.

Виконання тимчасового обмеження доручити Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Кілійський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Кілійського районного суду Н. В. Манжос