Справа №1-57/08

ВИРОК

 Іменем України

12-13 червня 2008 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі: головуючого - судді     Слободяного О.Є.

при секретарі     Назарчук А.Д.

з участю прокурора     Кузьмінського П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Казахстану, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні двоє дітей, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 1) 2.09.1993 року ОСОБА_2 райсудом за ст. 142 ч. 2 КК України до п'яти років позбавлення волі; 2) 8.10.1999 року ОСОБА_2 райсудом за ст. 196 ч. 1 КК України до 6 місяців позбавлення волі, звільнений від покарання цим же вироком на підставі п. «5» ст. 1 ЗУ «Про амністію» від 19 липня 1999 року; 3) 19 грудня 2000 року ОСОБА_2 райсудом за ст. ст. 143 ч. 2, 193 ч. 2, 140, 229 - 6 ч. 1 КК України до 4 -х років позбавлення волі; 4) 1.02.2005 року ОСОБА_2 міськрайсудом за ст. 395 КК України до 2 - х місяців арешту, - у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 3 та 186 ч. 2 КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 скоїв таємне викрадення чужого майна - крадіжку, поєднану з проникненням у житло, вчинену повторно, а також скоїв відкрите викрадення чужого майна - грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.

Злочини скоєно за слідуючих обставин.

6 березня 2006 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підсудний ОСОБА_1, маючи умисел на викрадення чужого майна, біля 16 години, таємно, шляхом вибиття вхідних дверей, проник до квартири, що розташована в АДРЕСА_1, яка належить потерпілій ОСОБА_3, звідки викрав належний потерпшій телевізор «LG», серійний номер 304 US 00195, з пультом дистанційного керування, вартістю з урахуванням 10% амортизаційного зносу - 855 гривень. З викраденим майном підсудний ОСОБА_1 з місця події зник, викрадений телевізор відвіз в с Непедівку Козятинського р-ну в будинок ОСОБА_4.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, підсудний ОСОБА_1 18 березня 2006 року, біля 21 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на викрадення чужого майна, біля будинку, який належить ОСОБА_5 та розташований в с Непедівка Козятинського району по вул.  Миру, 89, наніс потерпшому ОСОБА_5 B.L удар кулаком руки в обличчя, в результаті чого ОСОБА_5 впав та отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді синців та садна на обличчі, синця на попереку та крововиливу в праве око, після чого підсудний ОСОБА_1 відкрито заволодів майном потерпшого, а саме: шкіряним портмоне вартістю 28 гривень з урахуванням 20 % амортизаційного зносу; грошима, які знаходились в портмоне, в сумі 440 гривень та золотою обручкою 585 проби, вагою 3, 5 грама, по ціні 150 гривень за 1 г вартістю - 525 гривень; грошима в сумі три гривні, які знаходились в лівій кишені штанів потерпшого. З викраденими речами підсудний ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпшому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 996 гривень. Викраденими речами підсудний розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав і пояснив, що крадіжки телевізора, який належить ОСОБА_3, він не вчиняв, а також не викрадав відкрито майно у потерпшого ОСОБА_5 Він вважає, що кримінальну справу сфабрикованою проти нього працівниками ОСОБА_2 УМВС В ході досудового слідства він визнавав себе винним у скоєнні вказаних злочинів під психологічним та фізичним примусом працівників ОСОБА_2 Зокрема, під час затримання 18 березня 2006 року його били працівники міліції; зламали йому ребра, внаслідок чого він змушений був визнавати себе винним.

Суд критично ставиться до пояснень підсудного і вважає, що його вина у скоєнні злочинів повністю доведена поясненнями потерпілих, свідків та матеріалами справи.

По епізоду крадіжки телевізора у потерпілої ОСОБА_3 винність підсудного доведена наступними доказами.

Будучи допитаним на досудовому слідстві 23 березня 2006 р. в якості обвинуваченого з участю адвоката, підсудний ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 3 КК України винним себе визнав повністю, за ст. 186 ч. 2 КК України винним себе не визнав і пояснив, що 6 березня 2006 року, біля 16 години, він зайшов до квартири, що розташована в АДРЕСА_1, де проживає його знайома на ім'я ОСОБА_6, де в кімнаті з тумбочки викрав телевізор чорного кольору та пульт дистанційного керування. Викрадений телевізор він відвіз в с Непедівку в будинок своєї тещі ОСОБА_4 С А. (а.с. 96 - 97, т. 1). У суда немає підстав не вірити вказаним поясненням.

Будучи допитаним на досудовому слідстві 11 травня 2006 р. в якості обвинуваченого з участю адвоката, підсудний ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 3 КК України винним себе визнав повністю, пояснення давати відмовився (а.с. 161, т. 1).

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що юна проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 разом зі своїми доньками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 6 березня 2006 року о 7 годині 25 хвилин юна пішла на роботу, а вдома залишились її доньки. Біля 17 години 30 хвилин вона повернулась додому та виявила, що двері її квартири були відчинені. Сам замок був зачинений, а двері мали пошкодження у вигляді відколу деревини з внутрішнього боку дверної лутки біля замка. Вона зайшла в кімнату, яка розташована з правого боку від прихожої та виявила, що дверцята шаф відчинені, а речі, які були в шафі перевернуті. З тумбочки, яка стоїть в даній кімнаті в правому кутку, зник кольоровий телевізор «LG» в корпусі чорного кольору з пультом дистанційного керування. Вона викликала працівників міліції. Через деякий час до неї приїхали працівники міліції, які оглянули місце події та вилучили відбитки пальців рук.. Телевізор юна придбала 4 вересня 2003 року за 1090 гривень. В цей же день, 6 березня 2006 року біля 22 години до неї додому приїхали працівники міліції, які повернули їй її телевізор та пульт дистанційного керування до нього, при цьому пояснили, що в с. Непедівка у тещі ОСОБА_1 вони виявили та вилучили даний телевізор. ОСОБА_1 вона знає, так як її старша дочка колись з ним зустрічалась. В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 також надала суду для огляду паспорт телевізора «LG», серійний номер 304 US 00195 та пояснила, що саме цей телевізор у неї було викрадено, а потім повернуто. Вона перевірила номер телевізора в паспорті та на корпусі того телевізора, що їй повернули працівники міліції. Вказані номери повністю співпали. Матеріальних претензій до підсудного вона не має, просить покарати його у відповідності з законом.

У суда немає підстав не вірити вказаним поясненням потерпілої.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_3 та рідною сестрою ОСОБА_7 6 березня 2006 року, десь пів на восьму годину ранку її мати пішла на роботу, а юна з сестрою залишились вдома. Через деякий час пішла сестра, юна ж пішла з дому остання, десь о 8 год. 10 хв. Коли юна йшла, то зачинила вхідні двері квартири на замок. Біля 13 год., вона повернулась додому, двері квартири були зачинені та не пошкодженні. Побувши вдома близько 15 хвилин, вона знову пішла з дому, при цьому зачинила вхідні двері квартири на врізний замок. Біля 17 год. 30 хв. до неї на мобільний телефон зателефонувала її мати та повідомила, що їхню квартиру обікрали, та щоб юна йшла додому. Прийшовши додому, вона побачила, що двері квартири відчинені і мали пошкодження у вигляді відколу деревини з внутрішнього боку дверної лутки біля замка. В квартирі знаходилась її мати. Вона зайшла в кімнату, яка розташована з правого боку від прихожої та виявила, що дверцята шаф відчинені, а речі розкидані. З тумбочки, яка розташована в даній кімнаті, зник кольоровий телевізор «LG», в корпусі чорного кольору з пультом дистанційного керування. Через деякий час до них приїхали працівники міліції і оформляли якісь документи. Цього ж дня, ввечері, до них додому приїхали працівники міліції, які повернули телевізор та пульт дистанційного керування і пояснили її матері, що знайшли його в с Непедівка Козятинського району у тещі ОСОБА_1 ОСОБА_1 вона знає, оскільки він колись зустрічався з її старшою сестрою ОСОБА_6. ОСОБА_1 влітку 2005 року був у них в квартирі, а 6 березня 2006 року, біля 15 чи 16 години, вона бачила його в м. Козятині на вул.  Черюноармійській, біля магазину «Молоко». Вона його впізнала, він її теж впізнав. Вона також була присутньою під час відтворення обстановки і обставин події з участю підсудного. ОСОБА_1 показував, яким чином ним була скоєна крадіжка.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні відмовилась давати пояснення, посилаючись на те, що вона є тещею підсудного ОСОБА_1 Допитана на досудовому слідстві свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6 разом зі своєю дочкою ОСОБА_9 та зятем ОСОБА_1, батьком та двома малолітніми онуками. 6 березня 2006 року, біля 20 год. вона повернулась додому від сусідки та побачила, що в прихожій будинку стояв телевізор іноземного виробництва чорного кольору. Коли вона була в сусідки, то бачила, як її зять ОСОБА_1 з автомобіля таксі вийняв даний телевізор та заніс в будинок. Через деякий час прийшли працівники міліції з її дозволу оглянули будинок та виявили і вилучили

даний телевізор. Пізніше вона дізналася, що даний телевізор ОСОБА_1 викрав у м. Козятині.(а.с. 85 ). У суда немає підстав не вірити вказаним поясненням свідка.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що 6 березня 2006 року на перехресті вулиць Мічуріна та Черюноармійської, в той день, коли вона приїхала провідувати свою дочку, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_7, вона бачила, що якийсь чоловік ніс телевізор, однак не пам'ятає, хто саме це був, так як пройшло багато часу. На питання прокурора свідок пояснила, : що під час слухання справи іншим суддею вона казала, що телевізор ніс підсудний ОСОБА_1, однак в даний час не може пригадати, хто ніс телевізор, так як пройшло багато часу.

Свідок ОСОБА_11С в судовому засіданні пояснила, що юна проживає поруч з потерпілою ОСОБА_3 6 березня 2006 року вона з вікна своєї кухні, в другій половині дня, бачила, що якийсь чоловік ніс телевізор, однак обличчя його вона не бачила.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона проживала разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_3 та сестрою -ОСОБА_3 С А. 6 березня 2006 року в 7 годин 25 хвилин її мати пішла на роботу, а вони з сестрою залишились вдома. Через деякий час вона теж пішла з дому, а ОСОБА_10 залишилась. Біля 18 години, коли вона знаходилась в свого хлопця ОСОБА_12, до неї зателефонувала її сестра ОСОБА_10 та сказала, щоб вона йшла додому, так як з їхї квартири викрали телевізор. Коли вона разом з ОСОБА_12 прийшла додому, то виявила, що двері квартири були відчинені і мали пошкодження в районі замка. В квартирі знаходилась її мати, сестра та працівники міліції. Вона зайшла в кімнату, яка розташована з правого боку від прихожої та побачила, що дверцята шаф відчинені, а речі, які були в шафі, перевернуті. З тумбочки, яка розташована в кімнаті в правому кутку, зник кольоровий телевізор «LG» в корпусі чорного кольору з пультом дистанційного керування. В цей же день, біля 22 години, до них додому приїхали працівники міліції, які повернули телевізор та пульт дистанційного керування і при цьому пояснили її матері, що в с Непедівка, в тещі ОСОБА_1, вони виявили та вилучили даний телевізор. ОСОБА_1 вона знає на протязі півтора останніх років, оскільки зустрічалась з ним раніше.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона проживає в одному будинку з потерпілою ОСОБА_3 6 березня 2006 року до неї додому прийшла ОСОБА_3 і сказала, що в неї вкрали телевізор. В той же день її запросили працівники міліції в якості понятої під час огляду місця події- квартири ОСОБА_3 Під час огляду з місця події були вилучені відбитки пальців рук.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона була понятою під час вилучення телевізора з будинку ОСОБА_4 С А. Працівники міліції вилучили вказаний телевізор і склали відповідні документи.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що він був понятим під час вилучення телевізора з будинку ОСОБА_4 Коли він підійшов до будинку ОСОБА_4 С А., то телевізор уже був вилучений "і знаходився в міліцейській машині. Протокол вилучення він підписував.

По епізоду крадіжки телевізора у потерпілої ОСОБА_3 винність підсудного доведена також матеріалами справи, а саме:

протоколом огляду місця події від 06.03.2006 р. - квартири №22, належної потерпілій

ОСОБА_3, що знаходиться в м. Козятині по вул.  Мічуріна 13-а, з якого вбачається, що на

момент огляду двері квартири відчинено, ригель врізного замка знаходиться в положенні

«зачинено», правий край дверей в районі замка має пошкодження у вигляді відколу

деревини, в кімнаті на тумбочці знаходиться шнур телевізійної антени, на момент огляду

дверцята шаф відчиненні; на вхідних дверях виявлено відбитки слідів пальців рук, з місця

події вилучено сліди папілярних візерунків відбитків пальців рук (а.с. 6 - 7, т. 1);

протоколом огляду місця події від 06.03.2006 p., - будинку ОСОБА_4, що знаходиться в

с Непедівка, Козятинського району, вул.  Миру, 58, з якого вбачається, що в будинку було

виявлено та вилучено телевізор  «LG»  серійний  номер  304 US  00195,  з пультом

дистанційного керування (а.с. 11, т. 1);

довідкою приватного підприємця ОСОБА_15 від 06.03.2006 p., з якої вбачається, що

вартість телевізора «LG» становить 950 грн.(а.с. 13, т. 1);

гарантійним талоном телевізора «LG» серійний номер 304 US 00195, з якого видно, що його

власником є потерпіла ОСОБА_3 (а.с. 37, т. 1);

протоколом огляду в якості речового доказу телевізора «LG» та пульта дистанційного

керування до нього з участю спеціаліста-товарознавця, з якого вбачається, що телевізор має

10% амортизаційного зносу серійний номер даного телевізора - 304 US 00195 (а.с. 45, т. 1);

протоколом відтворення обстановки і обставин події від 21.03.2006 p., з якого вбачається,

що підсудний ОСОБА_1 розповів та показав, як він вчинив крадіжку телевізора з

квартири ОСОБА_3 (а.с.55-56, т. 1);

висновком дактилоскопічної експертизи № 106 від 7 квітня 2006 року, згідно якого слід № 1,

вилучений при огляді місця пригоди - квартири № 22 потерпілої ОСОБА_3 06.03.2006 р.

по вул.  Мічуріна, 13-а в м. Козятині, залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_1 (а.с. 134-143, т. 1).

По епізоду відкритого викрадення майна у потерпілого ОСОБА_5 винність підсудного доведена наступними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 18 березня 2006 року, біля 10 години, він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_16 приїхали в с Непедівка Козятинського району до будинку його покійних батьків, так як час від часу вони туди приїздять та наглядають за будинком. Побувши деякий час в будинку, біля 16 години, вони зібрались їхати додому. По дорозі на електропотяг вони зустріли сусідку ОСОБА_6, яка запросила їх зайти в її будинок та подивитись на речі, які вона придбала. Він та його співмешканка погодились і зайшли в гості. Хазяйка запропонувала з даного приводу пообідати, на що вони погодились, сіли за стіл, стали обідати, при цьому розпивали горілку. Через деякий час до будинку ОСОБА_17 зайшов ОСОБА_1 разом з чоловіком на ім'я ОСОБА_17, прізвища його він не знає. Чоловіка на ім'я ОСОБА_18 випровадила відразу ж, як він зайшов, а ОСОБА_1 присів за стіл та деякий час випивав з ними горілку. Приблизно о 21 годині він (ОСОБА_5І.) сказав, що йде до будинку своїх покійних батьків. Вийшовши від сусідки він пішов в напрямку будинку покійних батьків. Підійшовши до вхідних дверей будинку, він побачив ОСОБА_1, який, нічого не кажучи, вдарив його кулаком руки в праву частину обличчя. Від такого удару він впав на сходи, а ОСОБА_1 сів на нього та витягнув з нагрудної кишені його куртки портмоне, при цьому ще раз вдарив його кулаком в обличчя. В його викраденому портмоне знаходились гроші в сумі 440 гривень, купюрами номіналом чотири по сто гривень, та дві купюри номіналом по 20 гривень. Також, в ньому було його посвідчення пенсіонера МВС та його золота обручка 585 проби, вагою 3, 5 грама. Потім ОСОБА_1 з лівої кишені його штанів витягнув гроші в сумі три гривні, купюрами номіналом дві гривні та одна гривня і втік. Він піднявся та побіг до ОСОБА_6 ;В.А. та розповів їй та своїй співмешканці, що ОСОБА_1 його побив та забрав портмоне та гроші. Він, сусідка ОСОБА_6 та його співмешканка вирішили піти в село та зателефонувати в міліцію. Коли вони втрьох знаходились в центрі села, він побачив, що оперуповноважений кримінального розшуку ОСОБА_2 УМВС ОСОБА_19, затримав ОСОБА_1 і він розповів ОСОБА_19, що ОСОБА_1 декілька хвилин тому назад, відкрито викрав в нього портмоне та гроші. Через деякий час приїхали працівники міліції та; забрали ОСОБА_1 в ОСОБА_2 УМВС. Після того, як ОСОБА_1 забрали працівники міліції, він, його сусідка ОСОБА_6 та співмешканка повернулись до будинку його батьків і на вулиці неподалік будинку він знайшов своє портмоне, але в ньому грошей, посвідчення та каблучки не було. Наступного дня він звернувся з заявою в ОСОБА_2 райвідділ міліції та взяв направлення для зняття тілесних ушкоджень, так як в нього був синець на обличчі справа та синець на попереку. Цього ж дня він поїхав в с Непедівка і неподалік того місця, де знайшов портмоне, він знайшов своє посвідчення пенсіонера МВС. В той же вечір, від чоловіка на ім'я ОСОБА_6, який приходив до ОСОБА_6 разом з ОСОБА_1 він дізнався, що після того, як ОСОБА_1 відібрав в нього портмоне та гроші, то він заходив до ОСОБА_6 та пропонував йому піти випити пива, при цьому казав йому, що в нього є чотириста гривень.

Суд не вбачає підстав не вірити вказаним поясненням потерпілого, так як вони повністю підтверджуються іншими матеріалами справи та узгоджуються з ними.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що 18 березня 2006 року, біля 16 години до неї додому зайшли ОСОБА_5 та його співмешканка ОСОБА_16. Вони сіли вечеряти, при цьому пили горілку. Через деякий час до неї прийшли підсудний ОСОБА_1 та ОСОБА_20 ОСОБА_20 вона відразу ж відправила додому, а ОСОБА_1 сів з ними за стіл, вечеряв, при цьому теж пив горілку. Через деякий час ОСОБА_5 пішов до будинку своїх покійних батьків, а через декілька хвилин слідом за ним пішов і ОСОБА_1 Приблизно о 21 годині до її будинку повернувся ОСОБА_5, в якого обличчя було в крові та синець під оком. Він розповів, що ОСОБА_1 побив його та забрав портмоне, в якому були гроші. Вона, ОСОБА_5 та його співмешканка пішли шукати ОСОБА_1 і в центрі села побачили, що його затримали працівники міліції. Коли вони вертались назад, то біля будинку батьків ОСОБА_5 знайшли його портмоне, в якому нічого не було. У суда немає підстав не вірити вказаним поясненням свідка.

Свідок ОСОБА_20. пояснив, що 18 березня 2006 року, приблизно о 16 годині, він разом з ОСОБА_1 прийшли до ОСОБА_6, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_8, щоб випити горілки. На той час ні в нього, ні в ОСОБА_1 грошей не було. Коли вони зайшли в будинок, то в будинку знаходились ОСОБА_6, ОСОБА_5 та його співмешканка ОСОБА_16. ОСОБА_1 приєднався до них, а його (ОСОБА_20А.) хазяйка відразу ж відправила додому. Біля 21 години до нього додому прийшов ОСОБА_1, який був напідпитку і запропонував йому випити горілки, але він відмовився. Також ОСОБА_1 пропонував йому піти в кафе та випити пива, однак він відмовлявся, оскільки в нього не було грошей. Тоді ОСОБА_1 сказав йому, що гроші в нього є , і з кишені дістав гроші, а саме, декілька купюр номіналом по сто гривень. Після цього, вони пішли в кафе, але по дорозі ОСОБА_1 затримали якісь люди, а він пішов додому.

Винність підсудного у скоєнні відкритого викрадення майна у потерпілого ОСОБА_5 доведена також матеріалами справи, а саме:

•   -     заявою потерпілого ОСОБА_5 про вчинення відносно нього злочину підсудним ОСОБА_1, з якої вбачається, що підсудний ОСОБА_1 18 березня 2006 року, біля 21 години, в с Непедівка Козятинського району наніс потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження та викрав 443 гривні - 4 купюри по 100 грн., 2 купюри по 20 гра, 1 купюра 2 грн., 1 купюра 1 грн., чоловічу каблучку з жовтого металу та посвідчення пенсіонера (а.с 69, т. 1);

•   -     протоколом особистого обшуку ОСОБА_1, з якого вбачається, що під час його особистого обшуку у підсудного було виявлено та вилучено гроші в сумі 240 гривень купюрами номіналом дві по сто гривень та дві по двадцять гривень (а.с. 25, т. 1);

•   -     протоколом огляду в якості речових доказів - грошей, вилучених у ОСОБА_1 при затриманні, а саме купюр номіналом дві по сто гривень та дві по двадцять гривень (а.с. 110, т. 1);

•   -     протоколом огляду в якості речового доказу портмоне та матерчатої куртки потерпілого (а.с. 120, т. 1);

•   -     висновком судово-медичної експертизи № 128 від 4.04.2006 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження на обличчі у вигляді синців та саден, синця на попереку та крововиливу в праве око, які відносяться до легких тілесних ушкоджень та могли виникнути за обставин, викладених в постанові про призначення експертизи (а.с. 130, т. 1).

Суд вважає, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження пояснення ОСОБА_1 про фальсифікацію справи щодо нього та застосування фізичного насильства з метою примушування до дачі показань, вигідних працівникам міліції. Так, в судовому засіданні 12.06.2008 року під час останнього слова підсудний ОСОБА_1 пояснив, що на досудовому слідстві він давав пояснення проти себе лише тому, що 18 березня 2006 року його били працівники міліції. Суд критично ставиться до вказаних пояснень з наступних підстав. Будучи допитаним на досудовому слідстві 23 березня 2006 р. в якості обвинуваченого з участю адвоката, підсудний ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 3 КК України винним себе визнав повністю, за ст. 186 ч. 2 КК України винним себе не визнав (а.с. 96 - 97, т. 1). Будучи допитаним на досудовому слідстві 11 травня 2006 р. в якості обвинуваченого з участю адвоката, підсудний ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 3 КК України винним себе визнав повністю, за ст. 186 ч. 2 КК України винним себе не визнав, пояснення давати відмовився (а.с. 161, т. 1). Вказаний протокол допиту, на думку суду, свідчить про те, що на досудовому слідстві підсудний давав пояснення добровільно, без застосування до нього незаконних методів ведення слідства.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що він працює оперуповноваженим карного розшуку ОСОБА_2 УМВС України у Вінницькій обл.. 6 березня 2006 року він знаходився в оперативній групі. Поступило повідомлення про крадіжку телевізора з квартири по вул.  Мічуріна в м. Козятині. Він разом з оперативною групою виїхав на місце пригоди та проводив опитування можливих очевидців вчинення даного злочину. Ніяких протизаконних дій по відношенню до ОСОБА_1 він не вчиняв, не бив його.

Свідок ОСОБА_22 пояснив, що він розслідував кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. ст. 185 ч. 3 та 186 ч. 2 КК України. Ніяких незаконних методів ведення слідства він не допускав. Під час досудового слідства підсудний винним себе не визнавав. Під час допиту потерпілий ОСОБА_5 прямо вказав на ОСОБА_1 як на особу, яка вчинила відносно нього злочин.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_23 пояснив, що на наданих йому підсудним ОСОБА_1 рентгенівських знімках дійсно вбачається, що у підсудного мали місце переломи ребер. Однак точно встановити давність вказаних переломів неможливо. Можливо лише сказати, що з моменту, коли були зламані ребра, і до моменту, коли був зроблений рентгенівський знімок, пройшло не менше трьох тижнів, однак це може бути і два роки.

З постанови помічника ОСОБА_2 міжрайпрокурора від 5 березня 2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що була проведена перевірка заяви ОСОБА_1 по факту його побиття працівниками ОСОБА_2 УМВС України у Вінницькій обл. під час його затримання в с Непедівка Козятинського р-ну. Вказаною постановою було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно працівників ОСОБА_2 УМВС України у Вінницькій обл. у зв'язку з відсутністю в їх діях складів злочинів, передбачених ст.ст. 122, 365 КК України. З тексту вказаної постанови вбачається, що «18.03.2006 р. дійсно оперуповноваженим ОСОБА_19 було проведено затримання ОСОБА_1, однак той виявив непокору працівнику міліції, а тому відносно нього були застосовані прийоми рукопашного бою, після чого він був доставлений до ОСОБА_2 УМВС. Одночасно і з цим не знайшов свого підтвердження факт застосування відносно ОСОБА_1 заходів фізичного впливу з боку оперуповноваженого ОСОБА_21, а також примушування до визнання ОСОБА_1 своєї вини у злочинах, які він не скоював. Вказана постанова підсудним ОСОБА_1 оскаржена не була.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 3 КК України як таємне викрадення чужого майна - крадіжку, поєднану з проникненням в житло, вчинену повторно, а також за ст. 186 ч. 2 КК України як відкрите викрадення чужого майна - грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.

Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки в результаті неправомірних дій підсудного, те, що він скоїв злочини в стані алкогольного сп'яніння, що суд визнає обставиною, яка обтяжує відповідальність підсудного. В якості обставини, яка пом'якшуює вину підсудного ОСОБА_1. суд враховує те, що на його утриманні знаходиться двоє дітей. Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу винного, суд вважає, що перевиховання і виправлення підсудного без ізоляції від суспільства неможливе, покарання слід обрати у вигляді позбавлення волі.

Речові докази по справі - телевізор «LG», який зберігається у потерпілої ОСОБА_3 необхідно залишити в її розпорядженні; гроші в сумі 240 гривень, які зберігаються на депозитному рахунку ОСОБА_2 УМВС України у Вінницькій обл.., слід повернути потерпілому ОСОБА_5; гаманець та куртку, які зберігаються у потерпілого ОСОБА_5 необхідно залишити в його розпорядженні.

Судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 3 та 186 ч. 2 КК України і обрати йому покарання: за ст. 185 ч. 3 КК України - чотири роки позбавлення волі, за ст. 186 ч.2 КК України - п'ять років позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України остаточно визначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді  семи років позбавлення волі.

Строк відбування міри покарання рахувати з 20 березня 2006 року; ОСОБА_19 запобіжного заходу до набрання вироком чинності лишити - взяття під варту.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій обл. судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 423, 69 гривень (а.с. 138 т. 1).

Речові докази по справі - телевізор «LG» з пультом дистанційного керування, який зберігається у потерпілої ОСОБА_3, залишити в її розпорядженні; гроші в сумі 240 гривень, які зберігаються на депозитному рахунку ОСОБА_2 УМВС України у Вінницькій обл. (а.с. 113. т. 1) - повернути потерпшому ОСОБА_5 Гаманець та куртку, які зберігаються у потерпілого ОСОБА_5, залишити в його розпорядженні.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької обл. через ОСОБА_2 міськрайсуд протягом 15 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької обл.. від 15.10.2008 р. апеляція з доповненнями до неї засудженого ОСОБА_1 залишена без задоволення, а вирок ОСОБА_2 міськрайсуду від 13.06.2008 р. щодо нього - без змін.

Вирок набрав чинності 15.10.2008 р.