Справа - № 22ц-418/09
Головуючий в 1 й інстанції - Янжула С.А.,
Категорія -57
Доповідач - Сіромашенко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Петренко І.О.,
суддів Сіромашенко Н.В., Котушенко С.П.,
при секретарі Шило С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Першотравенського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно за рахунок іншої особи, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Першотравенського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2008 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 5000 грн. у відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно за рахунок іншої особи, та судові витрати в сумі 57 грн. 50 коп.
В апеляційні скарзі ОСОБА_2 порушив питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Прийшовши до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 5000 грн., суд 1-ї інстанції виходив з того, що між сторонами була укладена домашня угода купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, яка належить сину відповідача ОСОБА_5 Позивачкою було передано відповідачу в якості завдатку за квартиру вказану вище суму. Документів щодо розпорядження майном свого сина ОСОБА_2 не мав. Враховуючи це, суд вважає, що ОСОБА_2 безпідставно набув гроші в сумі 5000 грн. При цьому суд визначився, що дана суму є авансом, оскільки останній не являється власником квартири, не мав відповідних повноважень розпоряджатися нею; не було укладено в простій письмовій формі договору купівлі-продажу квартири, який підлягає нотаріальному посвідченню; розписка, надана відповідачем, не відповідає формі договору, на підставі якого підтверджується зобов'язання і забезпечується їх виконання.
Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції повно, всебічно дослідив надані сторонами докази, доводи, належно їх оцінив і дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову.
Ст. 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до ч.1ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до ч.2 ст.213 ЦПК України, п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 року №11 «Про судове рішення» рішення є законним, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Згідно з ч.3 ст. 213 ЦПК України та п.1 зазначеної вище постанови обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, з матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності належала ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 16 жовтня 2005 року, укладеного між ОСОБА_6, яка діяла від його імені на підставі нотаріально посвідченої довіреності, та ОСОБА_7, посвідченого приватним нотаріусом Першотравенського міського нотаріального округу, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 19 жовтня 2005 року (а.с.30-33). 1 квітня 2008 року ОСОБА_2 було отримано від ОСОБА_4 в присутності свідків гроші в сумі 5000 грн. у вигляді завдатку за квартиру (а.с.6).
При цьому договору доручення між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 щодо продажу квартири у відповідності до ст. 1000 ЦК України укладено не було і останній діяв на підставі усної домовленості між ними, що не заперечувалося відповідачем в судовому засіданні в апеляційній інстанції.
Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було наслідком поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, або наслідком події.
Приймаючи до уваги вищевикладене, заслухавши пояснення відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо того, що ОСОБА_2 діяв від імені свого сина і його дії відповідали волі власника позбавлені юридичного обгрунтування.
Інші доводи ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не мають правового значення для спору, який вирішений судом 1-ї інстанції правильно.
Окрім того, не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних тільки формальних підстав.
Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду 1-ї інстанції є законним і обгрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307-308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Першотравенського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.