Справа №22ц-705/2009р.

Головуючий в 1 інстанції Леонов А.А.

Категорія 30

Доповідач Козлов С.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2009 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого:  Болтунової Л.М.,  суддів: Козлова С.П.,

Максюта Ж.І., при секретарі: Панченко Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ від 23 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права ОСОБА_2 просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ від 23 жовтня 2008 року, яким відмовлено в задоволенні її позову до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про відшкодування моральної шкоди.

Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, 26.09.2006 р. з м. Павлограду Дніпропетровської області відправником ОСОБА_3 електронним переказом №3/1013 на ім'я позивачки за адресою: АДРЕСА_1 направлено 200 грн..

Відповідно до п.58 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 17.08.2002 р. №1155, у адресі, за якою пересилається поштове відправлення (поштовий переказ), у тому числі повинен бути зазначений поштовий індекс. А згідно з п.60 цих Правил адреса повина бути вичерпною і повністю виключати необхідність в уточненні даних під час пересилання поштового відправлення (поштового переказу). В адресі не повинно бути скорочених найменувань чи будь-яких знаків, що не стосуються адреси.

Між тим, відправником було невірно зазначено індекс місця призначення поштового переказу, що не було виявлено оператором Центру поштового зв'язку №7 м. Павлограду, а при надходженні цього переказу   26.09.2006 р. до виробничої дільниці Центру поштового зв'язку №4 м. Верхньодніпровськ повідомлення про його надходження доставлялося листоношею за адресою: АДРЕСА_1 та через відсутність мешканців цього будинку встановити прізвище одержувача не надалося можливим, тому повідомлення було залишено у абонентській поштовій скриньці. Після звернення позивачки до відділення поштового зв'язку м. Верхівцеві переказ було їй відіслано та виплачено 06.10.2006 p..

Згідно з абз.6 ч.2 п.149 названих Правил, абз.6 ч.2 ст.18 Закону України "Про поштовий зв'язок" за невиплату грошей за поштовими переказами, а також порушення строків пересилання поштових переказів оператори несуть матеріальну відповідальність перед користувачами відповідно до законодавства України.

На претензію позивачки за порушення строків пересилання їй поштового переказу №3/1013 на суму 200 грн. від 26.09.2006 р. у 10 днів відповідачем позивачці була нарахована і відправлена на її адресу пеня в сумі 2 грн. електронним переказом №5913 від 31.01.2007 р. відповідно до вимог п.32.2 ст.32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та неодноразово були принесені вибачення за скоєні турботи.

Вищеназваними нормативно-правовими актами, на підставі яких був заявлений позов, чи умовами укладеного договору переказу грошових коштів відшкодування моральної шкоди чи інший розмір пені за порушення строків пересилання поштових переказів не передбачено.

При таких обставинах, дійшовши правильного висновку про безпідставність заявлених вимог позивачки про відшкодування моральної шкоди, суд обгрунтовано на підставі ст.ст.1, 18 Закону України "Про поштовий зв'язок", ст.32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відмовив в задоволенні її позову.

Наведені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_2 про неправильне застосування судом норм матеріального права не спростовують правильність висновків суду про безпідставність заявлених вимог, не грунтуються на вищеприведених нормах закону та матеріалами справи не підтверджуються.

Крім того, позивачка не надала суду необхідних доказів в підтвердження заподіяння їй моральної шкоди зазначеними діями працівників відповідача.

Рішення суду постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для його скасування чи змін не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ від 23 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.