АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2009 року м. Феодосія
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого судді: Моісеєнко Т.І., суддів Іщенка В.І.,
Авраміді Т.С., при секретарі: Алієвій Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ земельної ділянки в натурі, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ в натурі земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 грудня 1996 року їй належить 57/100 частки АДРЕСА_1 а 43/100 частки вказаного домоволодіння належить на праві особистої власності ОСОБА_4 Домоволодіння знаходиться на земельній ділянці площею 0,1000 га, на яку 12 лютого 2008 року ОСОБА_2 був виданий державний акт на землю, відповідно до якого, вона та відповідач є співвласниками вказаної земельної ділянки, і їй ОСОБА_2, належить 57/100 частки земельної ділянки, а ОСОБА_4 належить 43/100 частки земельної ділянки, відповідно до часток домоволодіння. Однак відповідач незгодна з вказаним розміром земельної ділянки,і самоуправно відгородила парканом більшу частку землі ніж їй належить відповідно до державного акту на землю. Оскільки відповідач у добровільному порядку вирішити даний спір не бажає, ОСОБА_2 просить поділити земельну ділянку відповідноь до їх часток.
Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_4 була замінена на відповідача ОСОБА_3, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу, з 29 серпня 2007 року набула права власності на 43/100 частки житлового будинку з надвірними спорудами і 43/100 частки земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 24 лютого 2009 року позов ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки в натурі задоволений частково. Проведений поділ земельної ділянки в АДРЕСА_1 відповідно до висновку судово-технічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз від 26 листопада 2008 року, на підставі фактичного порядку користування(додаток №4) і визнано право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 494 кв.м., зокрема площу зайняту під будівлями (на схематичному плані додатку №4 дана земельна ділянка нанесена жовтим кольором); ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 506 кв.м., зокрема площу зайняту під будівлями (на схематичному плані додатку №4 дана земельна ділянка нанесена зеленим кольором). Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію за різницю у частках у розмірі 2080 грн. 80 коп. і понесені судові витрати у розмірі 938 грн. 40 грн. Достягнуто з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 грн. 50 коп., та судовий збір в дохід держави у розмірі 126 грн.24 коп., з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15 грн., та судовий збір в дохід держави у розмірі 164 грн. 75 коп. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2, на підставі інших варіантів поділу по висновку судово-технічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз від 26 листопада 2008 року, відмовлено.
Справа № 22-ц-604-Ф/09р. Головуючий у першій інстанції
Кіт М.В. Суддя-доповідач ІщенкоВ.І.
ОСОБА_2 не погодилася з таким судовим рішенням та подала на -нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване нею судове рішення скасувати, та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд. В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування суттєвих обставин по справі і надання неналежної правової оцінки доказам, які надавалися апелянтом.
Апелянт вказує, що при розподілі земельної ділянки по фактичному користуванню, суд не вирішив спір по суті, а забрав у неї 36 кв.м., оцінивши квадратний метр землі в центрі міста в суму 57 грн. 80 коп. за один квадратний метр, і за 36 кв.м. стягнув 2080 грн. 80 коп. Але вона не має потреби в компенсації, їй необхідна її частка земельної ділянки під огород для ведення підсобного господарства, а тому просить провести розподіл земельної ділянки відповідно до варіанту №2, додаток 3, будівельно-технічної експертизи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки в натурі суд першої інстанції виходив з того, що згідно з висновком судово-технічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз від 26 листопада 2008 року, з технічної .точки зору поділ земельної ділянки площею 0,10 га. в АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників можливий по двох варіантах (додаток №2,№3), а також можливий поділ земельної ділянки з відступом від часток співвласників (додаток №4). Оскільки при розподілі земельної ділянки по другому варіанту необхідно перенести вбиральню літ. «К» вартістю 1004 грн., а дана споруда є власністю відповідачки і вона заперечує проти перенесення вбиральні, оскільки пристрій її у іншому місці неможливий, також встановлення межі по даному варіанту загородить вхід в будинок, на земельній ділянці, яка перейде у власність позивачки, знаходяться плодові дерева і чагарники, їх пересадка неможлива. При першому варіанті поділу земельної ділянки не передбачено перенесення вбиральні літ. «К», проте, сторони не побажали ділити ділянку по даному варіанту висновку експерту. З технічного паспорта на житловий будинок, складеного Керченським БРТІ від 02 лютого 2004 року також вбачається, що співвласниками вже був визначений порядок користування земельною ділянкою, яка і була зафіксована техніком БРТІ. На підставі вказано суд першої інстанції, вважає, що поділ земельної ділянки слід провести на підставі порядку користування земельною ділянкою, що склався, з відступом від часток, і при цьому знос та перенесення будівель і зелених насаджень не вимагається.
З такими висновками суду не погоджується колегія судців, оскільки судом не були ретельно досліджені докази по справі, а дослідженим доказам не була надана належна правова оцінка. Судом неправильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин і постановлене судове рішення, не можна визнати таким, що відповідає вимогам матеріального і процесуального закону.
Відповідно до частині 1 ст.303 Цивільного процесуального кодексу Україна під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 20 грудня 1996 року, реєстр №8820, ОСОБА_2 належить 57/100 частки домоволодіння і відповідної частки надвірних будівель по АДРЕСА_1, АР Крим(а.с.9). Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 належить 43/100 частки, а ОСОБА_2, 57/100 частки у спільній власності по АДРЕСА_1(а.с.Ю). Рішенням Керченської міської ради АР Крим 21 сесії 4 скликання від 07 вересня 2004 року передано у спільну власність ОСОБА_4 43/100 частки, ОСОБА_2 57/100 частки, з спільної земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку і господарських споруд(а.с.28-33).
Згідно з ч.2, ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував вказані вимоги закону, а також не звернув увагу на наявність державного акту на право власності на земельну ділянку, відповідно до якого співвласникам ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві власності належить 43/100 та 57/100 часток, відповідно, і вказаний державний акт ніким не було оскаржено. Також суд не врахував висновок судової експертизи, відповідно до якого, є можливість поділити земельну ділянку відповідно до часток співвласників і безпідставно порушив права власника земельної ділянки ОСОБА_2, чим порушив вимоги матеріального закону. Окрім того, судом першої інстанції не враховано, що вбиральня не є капітальною будовою і не потребує значних витрат по її перенесенню та не врахував, що перенесення вказаної вбиральні необхідно положити на позивача, про що остання не заперечує.
Таким чином, колегія суддів вважаючи рішення суду першої інстанції не правильним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального закону, з неналежним урахуванням усіх суттєвих обставин по справі та наданням неналежної правової оцінки доказам по справі, вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та скасування оскаржуваного судового рішення з ухваленням нового рішення про заповолення позовних вимог ОСОБА_2 і поділу спірної земельної ділянки, відповідно до висновку судово-технічної експертизи №1607 Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз від 26 листопада 2008 року, у другому варіанті(додаток №3), виділивши ОСОБА_2 земельну ділянку площею 530 кв.м., у тому числі площу зайняту під будівлями(на схематичному плані додатку №3 дана земельна ділянка нанесена жовтим кольором), ОСОБА_3 земельну ділянку площею 470 кв.м., у тому числі площу зайняту під будівлями(на схематичному плані додатку №3 дана земельна ділянка нанесена зеленим кольором), про що просила позивач у апеляційній скарзі. Окрім того, необхідно зобов'язати позивача перенести за власні кошти вбиральню літ. «К» на земельну ділянку, що належить на праві власності ОСОБА_3
Відповідно ст.88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1892 грн. 80 коп., сплата яких підтверджена наданими до справи документами( а.с.1-3, 80, 99).
На підставі наведеного і, керуючись статтями 303, 307, 309, 313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2009 року, задовольнити.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2009 року скасувати та ухвалите по справі нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ земельної ділянки в натурі задовольнити. Провести поділ земельної ділянки в АДРЕСА_1 на підставі висновку судово-технічної експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз від 26 листопада 2008 року у другому варіанті (додаток №3) виділивши:
ОСОБА_2 земельну ділянку площею 530 кв.м., у тому числі площу зайняту під будівлями (на схематичному плані додатку №3 дана земельна ділянка нанесена жовтим кольором);
ОСОБА_3 земельну ділянку площею 470 кв.м., у тому числі площу зайняту під будівлями (на схематичному плані додатку №3 дана земельна ділянка нанесена зеленим кольором).
Зобов'язати ОСОБА_2 перенести за власні кошти вбиральню літ. «К» на земельну ділянку, що належить ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витратне у розмірі 1892 грн. 80 коп. (одна тисяча вісімсот дев'яносто дві гривні вісімдесят копійок)
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.