ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2010 р. Справа № 2-а-596/10/0270
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Мельник-Томенко Жанни Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Пивовар Інні Михайлівні
за участю представників сторін:
позивача : Польова Т.І., представник на підставі довіреності
відповідача : не з'явилась, причини неявки суду не відомі, про дату час і місце розгляду справи повідомлено завчасно і належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції
до: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2
про: стягнення податкового боргу за рахунок активів
ВСТАНОВИВ :
Заявлено позов про стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 податкового боргу в сумі 6873,37 грн. за рахунок її активів.
Позов мотивовано наступним.
Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа – підприємець, являється платником податку на додану вартість. Станом на 02.02.2010 року за СПД ОСОБА_2 рахується податковий борг в розмірі 6873,37 грн., з якого по податку на додану вартість – 6830 грн., по податку з доходів фізичних осіб – 43,37 грн.
За таких підстав, позивач просить суд задовольнити позов, стягнути з СПД ОСОБА_2 податковий борг в сумі 6873,37 грн. за рахунок її активів.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явилась, причини неявки суду не відомі. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлено завчасно і належним чином.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію 29.07.2003 року ОСОБА_2 зареєстрована суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою, ідентифікаційний номер –НОМЕР_1 (а.с. 4).
Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується наступним.
Податковим повідомленням-рішенням №0103191701/0 від 23.12.2009 р. до відповідача застосована штрафна санкція у вигляді штрафу в розмірі 3940 грн. Податковим повідомленням - рішенням №000017010/0 від 23.12.2009 р. відповідачу визначено податкове зобов'язання в сумі 2890 грн. Вказані рішення відповідачем отримано, про що свідчать відповідні розписки в корінцях цих рішень (а.с. 10).
Актом про результати перевірки своєчасності і повноти сплати узгодженої суми податкового зобов’язання від 23.12.2009 р., згідно якого за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 7880 грн. відповідачу донараховано штрафну санкцію по податку на додану вартість в сумі 3940 грн. (а.с. 11)
Актом №6286/17-020 від 23.12.2009 р. про порушення податкового законодавства, згідно якого відповідачем порушено терміни подання податкової звітності, а саме податкової декларації по податку на додану вартість (а.с. 12).
Згідно витягів з облікової карки станом на 31.12.2009 р. (а.с. 6-7) та станом на 02.02.2010 р. (а.с. 5) ОСОБА_2 має недоїмку по податку на додану вартість - 6830 грн., по податку з доходів фізичних осіб - 43 грн. 37 коп., а всього – 6873,37 грн.
Позивачем вживались заходи до отримання податкового боргу, передбачені законом України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме направлялись перша податкова вимога № 1/37 від 15.06.2006 р., друга податкова вимога № 2/166 від 11.09.2006 р. (а.с. 9), які отримані відповідачем, проте, вжиті заходи не дали позитивного результату щодо погашення зазначеної суми податкового боргу і на даний час податковий борг не погашено.
У відповідності до статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Примусове стягнення податкової заборгованості – передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.
Згідно ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.
Як зазначено у пункті 1.7 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Таким чином, СПД ОСОБА_2 при здійсненні виду діяльності, допустила податковий борг по податку на додану вартість на загальну суму 6830 грн. грн., по податку з доходів фізичних осіб - 43,37 грн., а всього – 6873,37 грн., що підтверджується матеріалами справи. За таких підстав, у відповідності до чинного законодавства, податковий борг відповідача підлягає погашенню за рахунок примусовому стягнення його активів.
Враховуючи те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) за рахунок активів, податковий борг в сумі 6873 (шість тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 37 коп. в дохід Державного бюджету.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 30.03.10
Суддя/підпис/ Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
29.03.2010