ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "11" березня 2010 р.                                                          Справа №  12/654

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                    Щепанської Г.А.

при секретарі                                                             Феськовій М.Ю. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Бородатого М.І. - директора,

від відповідача: ОСОБА_3 - підприємця, та його представника за довіреністю від14.04.2009р. - ОСОБА_4   

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області

на рішення господарського суду Хмельницької області

від "17" червня 2009 р. у справі № 12/654 (суддя Шпак В.О.)

за позовом Державного підприємства "Хмельницьке", с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом - Радгоспу "Лісовогринівецький", с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області  

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення 15271,42грн.

та зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області

до Державного підприємства "Хмельницьке", с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області

про визнання договору оренди автомобіля від 20.11.2003р. б/н, укладеного між                       ДП "Хмельницький" та підприємцем ОСОБА_3, недійсним, як такого, що укладений під впливом обману та стягнення з ДП "Хмельницьке" 5000,00грн. моральної шкоди,

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.06.2009р. у справі №12/654 позов Державного підприємства "Хмельницьке” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 15271,42грн., з яких 10700грн. - борг по орендній платі, 610грн.27коп. - 3% річних, 3961,15грн. - пеня, задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Державного підприємства "Хмельницьке” 10700грн. заборгованості по орендній платі, 610грн.27коп. 3% річних, 113грн.09коп. державного мита та 87грн.39коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 3961грн.15коп. пені відмовлено.

В зустрічному позові  фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державного підприємства "Хмельницьке” про  визнання договору оренди автомобіля від 20.11.2003р. б/н, укладеного між ДП "Хмельницький" та підприємцем ОСОБА_3, недійсним, як такого, що незаконно укладений під впливом обману, та стягнення з ДП "Хмельницьке" моральної шкоди в розмірі 5000грн., відмовлено.

Вважаючи, що вказане рішення прийняте місцевим господарським судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов до ДП "Хмельницьке" про визнання недійсним договору оренди автомобіля та відмовити у задоволенні позові ДП "Хмельницьке" про стягнення з підприємця коштів.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, підприємець зазначає, зокрема, наступне:

- господарським судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до п.6.1. договору оренди орендодавець (держгосп "Хмельницький") зобов'язався надати орендареві (підприємцю ОСОБА_3) всю необхідну документацію на об'єкт оренди (автокран марки ЗІЛ-130 тип КС2571 А-1), однак, цього обов'язку не виконав, документацію на автомобіль (довіреність на право керування автомобілем, тимчасовий талон тощо) надати відмовився, що позбавило орендаря права, згідно Закону України "Про дорожній рух" та Правил дорожнього руху України, керувати автомобілем та що спричинило невиконання орендарем умов договору щодо внесення орендної плати;

- судом не враховано, що договір оренди автомобіля від 20.11.2003р. укладений ДП "Хмельницький" під впливом омани, оскільки вказаному підприємству було відомо, що на момент укладення договору в 2003 році автомобіль належав не йому, а радгоспу "Лісовогринівецький", який, згідно довідки Головного управління статистики у Хмельницькій області, значиться як ліквідований;

- місцевий господарський суд неправильно застосував норми Цивільного кодексу України щодо позовної давності, не взявши до уваги, що відповідно до                   ч.3 ст.258 цього Кодексу до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом обману застосовується позовна давність  у п'ять років. Обчислюючи позовну давність з моменту укладення договору, суд не врахував, що підприємцю                  ОСОБА_3 стало відомо про те, що автомобіль не належить орендодавцю лише в грудні 2008 року;

- видане позивачеві рішення господарського суду підписане не суддею, а помічником, що, у відповідності до п.4 ч.3 ст.104 ГПК України, є безумовною підставою для скасування рішення.  

Позивачем за первісним позовом та третьою особою письмових відзивів на апеляційну скаргу не надано.

24.12.2009р. ДП "Хмельницьке" на виконання вимог суду надано письмові пояснення, зареєстровані судом за вх.№02-01/8378/09, щодо набуття підприємством права власності на автомобіль ЗІЛ-130 тип КС 2571А-1, д.н.НОМЕР_1.

Представник третьої особи на виклик в засідання суду не з'явився. Про причини його нез'явлення суд апеляційної інстанції не повідомлено.

Враховуючи, що третю особу було своєчасно та належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги шляхом надсилання копії судової ухвали від 02.02.2010р., якою розгляд справи призначено на 11.03.2010р., рекомендованим листом,  про що свідчить реєстр відправки рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 08.02.2010р., зважаючи, що розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, через неявку представника третьої особи та невиконанням останнім вимог суду щодо подання витребуваних документів (ухвали суду від 17.11.2009р., 24.12.2009р., 02.02.2010р.,          т.1 а.с.161-162, т.2 а.с.25-26, 32-33), беручи до уваги, що ст.96 ГПК України не встановлює обов'язку сторони (а відповідно до ст.27 цього Кодексу треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються правами та несуть обов'язки сторони у справі, крім права на зміну підстави i предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову), а також положення ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі представника третьої особи.

Відповідач за первісним позовом та його представник підтримали апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи. Вважають рішення місцевого господарського суду від 17.06.2009р. у даній справі таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи, у зв'язку з чим просять рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов підприємця ОСОБА_3 до                 ДП "Хмельницьке" про визнання недійсним договору оренди автомобіля та відмовити у задоволенні позову ДП "Хмельницьке" про стягнення з підприємця коштів.

Представник позивача за первісним позовом заперечив проти апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає оскаржене рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2009 року в господарський суд Хмельницької області звернулось Державне підприємство "Хмельницьке" з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 15271,42грн., з яких 10700,00грн. – борг, 3961грн. - пеня та 610,27грн. - 3% річних за період з 20.05.2005р. по 09.02.2009р.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 20.11.2003р. між Державним господарством "Хмельницький", перейменованим, в подальшому, в Державне Підприємство "Хмельницьке" та підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір оренди автомобіля, відповідно до якого Держгосп "Хмельницький" передав в користування підприємцеві терміном на 5 років - з 20.11.2003р. по 20.11.2008р. - автокран марки ЗІЛ-130, тип КС 2571 А-1, д.н.НОМЕР_1, однак, всупереч умовам договору щодо повернення орендованого майна у справному стані з урахуванням нормального зносу в строк до 20.11.2008р., відповідач майно не повернув й жодного разу не здійснив оплати за оренду, в зв'язку з чим станом на 01.02.2009р. йому нараховано орендну плату в сумі 15000,00грн.

Як стверджує позивач, з урахуванням понесених відповідачем витрат на ремонт автомобіля, борг по орендній платі станом на 01.02.2009р. складає 10700,00грн.

Посилаючись на несвоєчасне внесення орендної плати, позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 3961,00грн. та 610,27грн. 3% річних за період прострочення з 20.05.2005р. по 09.02.2009р.

Відповідач у відзиві на позов (т.1 а.с.78) позовні вимоги не визнав та зазначив, що відповідно до п.6.1 згаданого договору оренди орендодавець зобов'язувався надати йому всю необхідну документацію на автомобіль, що орендується, однак, неодноразові звернення до орендодавця щодо передачі документації (довіреності на право керування автомобілем, тимчасового талону тощо) залишені останнім без реагування, в зв'язку з чим підприємець не мав права згідно Закону України "Про дорожній рух" та Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, керувати автомобілем.

Як стверджує підприємець, через вказане невиконання умов договору оренди з вини ДП "Хмельницьке" договір ним не виконувався і він, відповідно, не вносив орендні платежі.

06.05.2009р. підприємець ОСОБА_3 звернувся в господарський суд із зустрічним позовом до ДП "Хмельницьке" про визнання договору оренди автомобіля від 20.11.2003р. недійсним як такого, що укладений під впливом обману, відповідно до ст.207 Господарського кодексу України, ст.230 Цивільного кодексу України та стягнення з ДП "Хмельницьке" моральної шкоди в розмірі 5000грн. (т.1 а.с.37-39).

Мотивуючи зустрічний позов, підприємець зазначив, зокрема, що:

- ДП "Хмельницьке" не виконало істотних умов договору оренди щодо передачі необхідної для керування автомобілем технічної документації, що позбавило орендаря права користуватись орендованим майном та спричинило невиконання ним обов'язку щодо внесення орендної плати;

- укладаючи договір оренди, Держгосп "Хмельницький" знав, але не повідомив підприємця про те, що власником автомобіля ЗІЛ, д.н.НОМЕР_1, є радгосп "Лісовогринівецький" (перейменоване, в подальшому, на ДП "Лісовогринівецьке").

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.05.2009р. (т.1 а.с.68) зустрічний позов підприємця ОСОБА_3 прийнято до розгляду для спільного розгляду з первісним позовом.

ДП "Хмельницьке", в свою чергу, заперечило проти зустрічного позову, зазначивши у відзиві (т.1 а.с.70-72), що рішенням Загальних зборів директорів консорціуму "Укрфітотерапія" від 22.01.2001р. на базі радгоспу "Лісовогринівецький" було створено держгосп "Хмельницький", й на виконання цього рішення                             УДК "Укрфітотерапія" видано наказ, відповідно до якого ДГ "Хмельницький" передано основних засобів на загальну суму 2454821,02грн., серед яких, зокрема, автомобіль  ЗІЛ-130 тип КС 2571 А-1 державний номер НОМЕР_1, що підтверджується випискою з акту прийому-передачі від 23.02.2001р.

Як стверджує ДП "Хмельницьке", з моменту передачі автомобіля у                              ДГ "Хмельницький" виникло право власності на нього відповідно до ст.128 Цивільного кодексу УРСР, якою визначено, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Крім того, ДП "Хмельницьке" вказує, що разом з автомобілем підприємцеві був переданий відповідно до п.6.1 договору технічний паспорт, що підтверджується наданими відповідачем копіями документів, а надання будь-яких інших документів (тимчасового талону, довіреності на право керування автомобілем, тощо) договором не передбачено, в зв'язку з чим посилання ОСОБА_3 на той факт, що йому не були надані документи на автомобіль, є безпідставними.

ДП "Хмельницьке" також звертає увагу, що підприємцем пропущено п'ятирічний строк позовної давності, який відповідно до ч.3 ст.258 Цивільного кодексу України, застосовується до вимог про визнання недійсним правочину,  вчиненого під впливом насильства або обману.

Зважаючи на вищенаведене, ДП "Хмельницьке" просило застосувати строк позовної давності до вищезазначених вимог підприємця ОСОБА_3

Вимогу про стягнення моральної шкоди, ДП "Хмельницьке" вважає безпідставною та необґрунтованою належними доказами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до                          ч.2 ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

У випадку, коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку позовної давності. Якщо ж буде встановлено, що таке право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі ч.4 ст.267 ЦК України ухвалює рішення, яким відмовляє в позові у зв'язку із закінченням строку давності, а при визнанні причини пропуску цього строку поважною, порушене право має бути захищене.

Судовою колегією враховується наступне.

Як свідчать матеріали справи, 20.11.2003р. між Держгоспом "Хмельницький" та підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір оренди автомобіля (т.1 а.с.16), відповідно до якого Держгосп "Хмельницький" (за договором "орендодавець") передає, а підприємець ОСОБА_3 (за договором "орендар") – приймає в тимчасове володіння автокран марки ЗІЛ-130, тип КС 2571 А-1, державний номер НОМЕР_1 для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

Підприємець ОСОБА_3 вважає, що на момент укладення цього договору власником автомобіля був радгосп "Лісовогринівецький", підтвердженням чому є дані МРЕВ ДАІ, а тому, Держгосп "Хмельницький", знаючи, що він не є власником автомобіля, не мав права укладати договір про передачу цього автомобіля в користування іншій особі, а уклавши такий договір, ввів другу сторону, тобто підприємця, в оману, в зв'язку з чим даний договір слід визнати недійсним.

Однак, дані твердження підприємця є безпідставними та спростовуються наступним.  

Як зазначив Вищий арбітражний суд України в п.10 роз'яснення від 12.03.1999р.                   №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" (в редакції, що діяла станом на день прийняття оскарженого рішення суду), відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським  судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.

Таким чином, місцевий господарський суд безпідставно зіслався на норму ст.230 ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004р., тоді як оспорюваний договір укладено 20.11.2003р., однак, це не впливає на висновок суду про відмову в зустрічному позові.   

Відповідно до ст.57 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на момент укладення оспорюваного договору, угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною.

Як зазначається в пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року за №3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" при вирішенні позовів про визнання угод недійсними на підставі статті 57 Цивільного кодексу УРСР суди повинні мати на увазі, що такі вимоги можуть бути задоволені при доведеності фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною або збігу тяжких для сторони обставин і наявність їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням сторони укласти угоду на вкрай невигідних для неї умовах.

Із змісту норми ст.57 ЦК УРСР випливає, що угода може бути визнана недійсною як вчинена під впливом обману тільки в тому випадку, якщо учасник угоди був введений в оману другою стороною угоди умисно.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень                      (ст.33 Господарського процесуального кодексу України).

Однак, підприємець ОСОБА_3, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не довів наявності умислу Держгоспу "Хмельницький", правонаступником якого є позивач, на вчинення протиправних дій при укладанні оспорюваної угоди, як не довів безпосередньо і факту умисного повідомлення держгоспом при укладанні цієї ж угоди відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, які мали для неї ж істотне значення.

Так, згідно довідки Головного управління статистики у Хмельницькій області №03-03/846 від 03.12.2008р. (т.1 а.с.66) радгосп "Лісовогринівецький" зареєстровано 29.01.1996р.

Як вбачається з свідоцтва ХМС №097035 від 12.07.1997р. про реєстрацію вантажного автомобіля ЗІЛ (автокран), д.н.НОМЕР_1, картки реєстрації Управління внутрішніх справ у Хмельницькій області та довідки Управління державної автомобільної інспекції Управління МВС України у Хмельницькій області №5/5778 від 27.05.2009р. (т.1 а.с.50,51,82), на момент видачі цього свідоцтва радгосп "Лісовогринівецький  був власником даного автомобіля.

Проте, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є належним правовстановлювальним документом, а тому, не може достовірно підтверджувати, що саме радгосп є власником автокрану.

Разом з тим, іншими наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що автокран знаходився на балансі радгоспу.

Рішенням загальних зборів директорів консорціуму "Укрфітотерапія” від 22.01.2001р. було постановлено створити на базі радгоспу "Лісовогринівецький” держгосп "Хмельницький” (т.1 а.с.56).

На виконання цього рішення 20.02.2001р. Українським Державним консорціумом "Укрфітотерапія" було видано наказ за №9 (т.1 а.с.57) про створення Держгоспу "Хмельницький" на базі радгоспу "Лісовогринівецький" та передачу з балансу радгоспу "Лісовогринівецький" на баланс Держгоспу "Хмельницький" основних засобів та сільськогосподарських угідь.

Довідкою Міністерства аграрної політики України №37-11-4-13/2524 від 19.02.2010р. (т.2 а.с.37) підтверджується, що Держгосп "Хмельницький", відповідно до наказу Українського Державного консорціуму "Укрфітотерапія" №9 від 20.02.2001р., було створено на базі майна радгоспу "Лісовогринівецький" без передавання боргових зобов'язань.

На підставі наказу Українського Державного консорціуму "Укрфітотерапія" №9 від 20.02.2001р. згідно акту приймання-передачі основних засобів - автомобілів та спецмашин (т.1 а.с.65) від радгоспу "Лісовогринівецький" до Держгоспу "Хмельницький" було передано, зокрема, автокран КС-2571, д.н. НОМЕР_1.

Відповідно до ст.128 Цивільного кодексу УРСР, чинного на час укладення договору оренди, право власності (право оперативного  управління)  у  набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, Держгосп "Хмельницький" набув право власності на автомобіль ЗІЛ-130 тип КС 2571 А-1 державний номер НОМЕР_1 з моменту передачі.

Листом №105 від 04.11.2003р. Український Державний консорціум "Укрфітотерапія" повідомив Держгосп "Хмельницький", що не заперечує проти передання автомобіля ЗІЛ-130 КС 2571, д.н.НОМЕР_1, в оренду.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що Держгосп "Хмельницький" (який в подальшому, відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 06.12.2007р. №868 "Про перейменування підприємств, що займаються виробництвом лікарської сировини" (т.1 а.с.74-75), Статуту Державного підприємства "Хмельницьке" в редакції 2007 року (т.1 а.с.23-31,76-77) перейменований у Державне підприємство "Хмельницьке", яке є правонаступником майнових прав та обов'язків держгоспу) мав право на укладення спірного договору оренди від 20.11.2003р., хоча не зареєстрував автокран за собою в органах ДАІ.

Згідно довідки позивача (т.2 а.с.38) автомобіль ЗІЛ-130 тип КС 2571 А-1, д.н.НОМЕР_1 обліковується на балансі ДП "Хмельницьке" з моменту отримання від радгоспу "Лісовогринівецький" відповідно до акту приймання-передачі від 23.02.2001р. на рахунку 10 "Основні засоби".

Відтак, підприємцем ОСОБА_3 не доведено передбачених законом підстав для визнання вищевказаного договору недійсним, а тому, його вимога про визнання договору недійсним як такого, що укладений під впливом обману, задоволенню не підлягає.

Необґрунтованою є й вимога підприємця про стягнення на його користь з                  ДП "Хмельницьке" моральної шкоди в сумі 5000,00грн.

Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової  репутації фізичної або юридичної особи.

Вищий арбітражний суд в п.7 роз'яснення від 29.02.1996р. №02-5/95 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди" звернув увагу господарських судів на те, що у позовній заяві про відшкодування  моральної шкоди повинно бути викладено: зміст позовних  вимог, тобто, в чому  полягає моральна шкода, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, якими саме неправомірними діями завдана ця шкода та зазначення доказів, що підтверджують   позов. Крім того, у позовній заяві має бути зазначено розмір відшкодування моральної шкоди в грошовій або іншій матеріальній формі.

Однак, в зустрічній позовній заяві підприємець ОСОБА_3 не зазначив, в чому полягає моральна шкода, якими діями ДП "Хмельницьке" вона завдана. Не надано підприємцем й належних доказів, які  б підтверджували, що принижено його честь, гідність, що він зазнав моральних переживань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, тощо, доказів, які б підтверджували заявлений підприємцем розмір моральної шкоди.

Таким чином, суд першої інстанції зробив цілком правомірний висновок про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Щодо первісного позову про стягнення з підприємця ОСОБА_3 на користь ДП "Хмельницьке" 10700,00грн. боргу по орендній платі, 610,27грн. – 3% річних та 3961,15грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати, всього – 15271,42грн.,  колегія суддів дійшла висновку, що він задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно пунктів 4.1., 5.1., 5.2. договору оренди автокрана від 20.11.2003р. термін оренди складає 5 років – з 20.11.2003р. по 20.11.2008р., орендна плата встановлюється в розмірі  250грн. (в т.ч. ПДВ) на місяць та сплачується готівкою через касу не пізніше 15 числа кожного пройденого місяця.

Посилаючись на те, що по закінченню дії договору оренди - 20.11.2008р. – підприємець ОСОБА_3 автомобіль у справному стані з урахуванням нормального зносу не повернув, ДП "Хмельницьке" надіслало йому претензії 367 від 25.11.2008р. та №73 від 24.12.2008р. (т.1 а.с.58,59) з вимогою сплати боргу по орендній платі в сумі 10700,00грн., з якого виключено витрати підприємця на ремонт автомобіля в сумі 4300,00грн.

Як погоджено сторонами в розділі 11 договору ("Особливі умови даного договору"), затрати, понесені орендарем на ремонт автокрана включаються на погашення орендної плати. Плата за оренду призначається після його ремонту.

Розділом 6 договору сторони встановили обов'язок орендодавця надати в оренду автомобіль в технічно справному стані; здійснювати ремонт та технічне обслуговування автомобіля; здійснювати заправлення автомобіля ПММ; надати орендареві необхідну документацію на автомобіль, що орендується, та необхідне приладдя.

Обов'язком орендаря є фінансування профілактичного обслуговування та поточний ремонт автомобіля, фінансування усунення несправностей та поломок автомобіля, здійснення заміни деталей та частин автомобіля, здійснення заправлення автомобіля ПММ за власний рахунок у період його використання, усунення наслідків аварій та пошкоджень автомобіля, які виникли під час його експлуатації орендарем (п.7.1. договору).

Відповідно до ч.1 ст.764 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та  її призначенню.

Водночас, як свідчать матеріали справи, згідно акту приймання-передачі від 20.11.2003р. (т.1 а.с.17-18) орендар (підприємець ОСОБА_3) прийняв автокран в несправному технічному стані. Як зазначено в даному акті, потребується:

- ремонт електрообладнання та часткова його заміна;

- заміна шлангів та патрубків високого тиску;

- ремонт бензонасосу бензопроводів;

- заміна оптики, колекторних труб, глушника, пальців та наконечників, троса та блочка стріли, павука, сальників гідророзподільника, автошин, карбюратора, шпильок і футорок, редуктора заднього моста.   

Крім того, відсутнє масло в гідросистемі; побиті ліхтарі заднього виду; відсутні інструмент, запаска, стропи, підкладки під опори, акумулятор.

Як вбачається з паспорту на автомобільний кран ЗІЛ-431412, зареєстрований у Хмельницькій газотехнічній інспекції Управління Київського округу Держгіртехнагляду УРСР за №3183 (т.1 а.с.130-156), 03.05.2001р. державним інспектором Держгіртехнагляду було здійснено обстеження автокрана та встановлено, що його експлуатація заборонена.

27.11.2003р. підприємець ОСОБА_3 уклав договір з гр.ОСОБА_5 на виконання ремонту автокрана (т.1 а.с.62-64) й 27.11.2003р. сторонами було складено акт здачі-приймання виконаних робіт по ремонту крана, відповідно до якого сторони договору засвідчили, що на суму 4300,00грн. було виконано основні та додаткові ремонтні роботи переданого за договором оренди автокрану, зокрема, здійснено заміну:

- розподілювача та котушки запалювання;

- свічок транзисторного комутатора,

- комплекту проводів;

- задніх ліхтарів, фар;

- акумулятора;

- шпильок з колеса, гайок (футорок), гайок заднього колеса;

- реле повороту;

- пальця наконечника рульової тяги, пальця сошки рульового керування, наконечників рульових тяг;

- гальмівних задніх накладок;

- карбюратора, диску зчеплення, вихлопної труби, насосу РК, бензонасосу, механізму рульової колонки;

- масла автокрану (170літрів);

- блочків стріли (4шт.).

Проте, заміну шлангів і патрубків високого тиску, троса на стрілі автокрану, павука, сальників гідророзподільника, автошин, редуктора заднього моста, колекторних труб, глушника, а також капітальний ремонт двигуна автокрану не виконано. Стропи, інструмент до автокрану, запасне колесо, металеві підкладки під опори відсутні.

Згідно довідки Територіального управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області №937 від 31.08.2009р. (т.1 а.с.114) з 04.12.2002р.  експлуатація автокрана ЗІЛ, тип КС 2571 А-1, 1992 року випуску, заводський №6648, який був зареєстрований в територіальному управлінні під реєстраційним №3183 за радгоспом лікарських рослин с.Лісові Гринівці Хмельницької області (т.1 а.с.126), неможлива по причині відпрацювання краном розрахункового строку служби (10 років) без проведення його експертного обстеження спеціалізованою організацією з метою встановлення можливості його подальшої експлуатації.

Таким чином, підприємець ОСОБА_3 з вини орендодавця, який передав автомобільний кран в технічно несправному стані, із забороною його експлуатації, в той час як договором було визначено, що надання автомобіля в оренду в технічно справному стані, здійснення ремонту та технічного обслуговування автомобіля є обов'язком орендодавця, не мав технічної можливості використовувати автомобільний кран за його призначенням.

Крім того, всупереч умовам договору оренди від 20.11.2003р., орендодавець не надав орендареві необхідну документацію на автокран.

Як передбачено п.7 "Правил реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998р. (із змінами), власники транспортних засобів – юридичні та фізичні особи або їх представники зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Згідно п.15 цих Правил, якщо власник транспортного засобу передав в установленому порядку право користування і (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, їм видається підрозділами ДАІ тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач за первісним позовом, після отримання від радгоспу "Лісовогринівецький" автокрану ЗІЛ, зареєстрував його в установленому порядку в органах ДАІ та, відповідно, передав відповідачеві за первісним позовом необхідну документацію.

Відповідно до п.10 Правил експлуатація транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, а також без номерного знака "Транзит" забороняється.

Наведене додатково підтверджує неможливість використання підприємцем автомобільного крану.

Як встановлено ч.6 ст.762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час,  протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ДП "Хмельницьке" до підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по орендній платі, 3% річних та пені задоволенню не підлягають.

Отже, рішення господарського суду Хмельницької області в частині задоволення вимог ДП "Хмельницьке" про стягнення з підприємця ОСОБА_3 10700,00грн. боргу та 610,27грн. 3% річних підлягає скасуванню як таке, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи, з прийняттям в цій частині нового рішення – про відмову в позові.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на                               ДП "Хмельницьке".

В решті рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

  Керуючись ст.ст.101,103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, с.Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області задовольнити частково.

2.  Рішення господарського суду Хмельницької області від 17 червня 2009 року у справі №12/654  скасувати в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Державного підприємства "Хмельницьке" 10 700грн. заборгованості по орендній платі, 610грн.27коп. 3 % річних та прийняти в цій частині нове рішення - в позові відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

3. Справу №12/654 повернути до господарського суду Хмельницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              Гулова А.Г.

 судді:

                                                                                           Пасічник С.С.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

  Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи

2 - ДП "Хмельницьке",

3 - п/пКравчуку В.В.,

4 - радгоспу "Лісовогринівецький",

5 - в наряд