ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/821/205/20Головуючий по 1 інстанції

Справа №705/4093/19 Категорія: 304090000   Годік Л. С.

Доповідач в апеляційній інстанції

Єльцов В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       23 квітня 2020 року                                                                                              м. Черкаси  

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Суддя - доповідач: Єльцов В.О.

судді: Бородійчук В.Г., Василенко Л.І.

секретар: Винник І.М.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН»,

представник позивача: Яременко Олег Вікторович,

відповідач:  ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ТОВ «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики,

В С Т А Н О В И В:

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернулося ТОВ «ВЕЛЛФІН» з позовом до ОСОБА_1   про стягнення заборгованості за Договором позики. Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності.

18.08.2016 року між позивачем та   ОСОБА_1 укладено Договір позики № 64997 в електронній формі.

За умовами п. 1.1. укладеного між позивачем та відповідачем Договору позики, позикодавець надає позичальникові грошові кошти в сумі 250,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Пунктом 1.3. Договору позики встановлено, що позика надається строком на 13 днів. Відповідно до п. 1.4. дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору позики між позичальником і позикодавцем. Позивачем в порядку встановленому п. 1.4. Договору позики на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики в розмірі 250,00 грн., що підтверджується повідомленням від 25.07.2019 року ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно Договору про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від 18.05.2016 року.

Таким чином, позивачем належним чином виконані умови Договору позики, в той час як відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за Договором позики зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів в загальній сумі станом на 22.08.2019р. - 10 633,75 грн., з яких: 250 грн. - основний борг, 5250,25 грн. - заборгованість по відсоткам, 5133,50 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин порядок отримання та надання позики регламентувалось Правилами надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «ВЕЛЛФІН», затверджених наказом директора ТОВ «ВЕЛЛФІН» №2-1 від 27.10.2015 року, які розміщуються на офіційному веб-сайті позивача https://creditup.com.ua. Згідно п. 4.1, 4.2 Правил заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в Особистому кабінеті на Сайті Товариства. Заявник для оформлення позики здійснює оформлення Заявки на Сайті Товариства шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення. Згідно п. 6.3 Правил у разі прийняття позитивного рішення Товариство інформує Заявника шляхом відправлення СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений в Заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в Особистому кабінеті та шляхом надсилання електронного повідомлення на електронну адресу зазначену в Заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню Заявник отримує електронну копію договору позики. У разі отримання Договору позики засобами електронного зв`язку, заявник укладає Договір позики з товариством в Особистому кабінеті.

       18.08.2016 року у встановленому п.п. 4.1, 4.2 Правил порядку, відповідач оформив Заявку для отримання позики шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення, що підтверджується роздруківкою заявки Відповідача з офіційного веб-сайту Позивача. Заявка для отримання позики містить всі ідентифікуючі дані щодо позичальника, а також фото останнього.

       На підставі заповненої відповідачем заявки між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та відповідачем було укладено Договір позики в електронній формі.

       Пунктом 1.6 Договору позики встановлено, що невід`ємною частиною Договору є Правила. Відповідно до п. 4.8 Правил, підтвердженням згоди заявника на отримання позики є направлена на розгляд Товариством Заявка про надання позики з одночасною перевіркою банківської платіжної картки. Згідно п. 4.9 Правил дійсність банківської платіжної картки перевіряється за допомогою резервування довільної, заздалегідь невідомої Заявнику суми від 1 до 99 копійок та з послідуючим зазначенням у відповідному полі Особистого кабінету, заявником точної суми, що була зарезервована. Точну, зарезервовану суму заявник може дізнатися шляхом звернення у банк, який емітував платіжну картку. Заявнику пропонується звернутись у банк використавши засоби СМС-повідомлень, засоби телефонного зв`язку, тощо. Відповідно до п. 4.10 Правил, відповідність зазначеної суми підтверджує належність рахунку для перерахування позики заявнику та підтверджує згоду заявника на отримання позики. Відповідно до п.п. 6.10 - 6.12 Правил, Товариство надає позику в порядку одночасного перерахування суми, зазначеної в Договорі позики на рахунок банківської платіжної картки, зазначеної в Заявці. Перерахування грошових коштів здійснюється в строк не пізніше одного робочого дня з дати підписання Договору позики сторонами. Датою укладання Договору позики між Товариством і позичальником є дата перерахування суми позики на банківський рахунок.

Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 10633,75 грн. та судові витрати в сумі 1921 грн.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 жовтня 2019 року відмовлено повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ВЕЛЛФІН» задовольнити повністю.

Вказує, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, жодним чином не дослідив та не взяв до уваги порядок укладення Договору позики, який здійснюється з використанням одноразового ідентифікатора, що передбачено статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», що було детально викладено в позовній заяві Позивача.

Крім того, підстави відхилення зазначеного вище повідомлення ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 25.07.2019 року, як належного та допустимого доказу в підтвердження перерахування Відповідачу зазначених коштів в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не зазначено, факт перерахування Позивачем коштів на рахунок Відповідача не спростовано останнім та ним не заперечувався.

Також, зазначає, що Відповідач за своєю волею обрав Позикодавця (Апелянта) та уклав Договір позики №64997 від 18.08.2016 року. Вказаний Договір позики укладений у формі електронного документу, що не суперечить вимогам ЦК України та іншого законодавства.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

       Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

       Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду 1 інстанції не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ "ВЕЛЛФІН", суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи не містять доказів того, що вони укладенні з фізичною особою ОСОБА_1 , онлайн-заявка та фото у ній особи не є доказом того, що це гр. ОСОБА_1 , лист ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» не є платіжними дорученням щодо перерахунку вказаної суми кредиту ОСОБА_1 .

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ВЕЛЛФІН" є юридичною особою, діє на підставі Статуту та зареєстровано як фінансова установа відповідно до розпорядження № 2606 від 27 жовтня 2015 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с.14). Основним видом діяльності ТОВ «ВЕЛЛФІН» є кредитування, що підтверджується витягом є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.9-10).

Наказом директора ТОВ «ВЕЛЛФІН» №2-1 від 27 жовтня 2015 року затвердженні правила надання грошових коштів у вигляді позики Товариством з обмеженою відповідальність «ВЕЛЛФІН», які розміщені на офіційному веб-сайті товариства https://creditup.com.ua. (а.с.15-27).

Згідно пунктів 4.1, 4.2 Правил заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в Особистому кабінеті на Сайті Товариства, оформлює Заявку на Сайті Товариства шляхом заповнення всіх полів Заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення.

П. 6.3 Правил передбачено, що у разі прийняття позитивного рішення Товариство інформує Заявника шляхом відправлення СМС- повідомлення на телефонний номер зазначений в Заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в Особистому кабінеті та шляхом надсилання електронного повідомлення на електрону адресу зазначену в заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню Заявник отримує електронну копію договору позики.

У разі отримання договору позики засобами електронного зв`язку, заявник укладає договір позики з товариством в особистому кабінеті - пункт 6.4. Правил. Для підписання електронної форми договору позики заявник здійснює вхід на сайт товариства та за допомогою логіну та паролю входить до особистого кабінету - пункт 6.7 Правил.

За пунктами 6.10, 6.11, 6.12 Правил визначено, що товариство надає позику у порядку одночасного перерахування суми, зазначеної в договорі позики на рахунок банківської платіжної картки зазначено в заявці, перерахування грошових коштів здійснюється в строки не пізніше 1 (одного) робочого дня з дати підписання договору позики сторонами; датою укладення договору позики між товариством і позичальником є дата перерахування суми позики на банківський рахунок.

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, ТОВ «ВЕЛЛФІН» обґрунтовувало свої вимоги тим, що відповідач приєднався до Правил надання грошових коштів у вигляді позики, що розміщені на сайті ТОВ «ВЕЛЛФІН», оформив заявку та отримав грошові кошти у вигляді позики на платіжну картку від ТОВ «ВЕЛЛФІН», які не повернув у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підтвердження укладення договору позики позивач надав копію договору № 64997 від 18 вересня 2016 року, який оформлений сторонами в електронній формі (а.с. 35-43), роздруківку заявки з офіційного веб-сайті товариства https://creditup.com.ua. (а.с. 28-34), лист №4232ВП від 25 липня 2019 року про перерахування грошових коштів на платіжну картку ОСОБА_2 (а.с. 45).

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, колегія суддів дійшла наступних висновків.

За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до положень статті 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей - стаття 1047 ЦК України.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі – Закон № 675-VIII) , який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону №675-VIII, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.

Встановлені колегією суддів фактичні обставини у справі свідчать про те, що Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «ВЕЛЛФІН» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

18 серпня 2016 року ОСОБА_1 у встановленому п.п. 4.1, 4.2. Правил надання грошових коштів у вигляді позики оформив на сайті ТОВ «ВЕЛЛФІН» заявку для отримання позики у розмірі 250,00 грн. шляхом заповнення всіх полів заявки із зазначенням даних банківської картки, на яку просить перерахувати кошти, що підтверджується роздруківкою заявки з офіційного веб-сайті товариства https://creditup.com.ua. (а.с.28-34). ТОВ «ВЕЛЛФІН» прийнято позитивне рішення та 18 серпня 2016 року через ТОВ ВК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», з яким у позивача укладено договір про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3 від 18.05.2016, здійснило переказ грошовий коштів в сумі 250,00 грн. на платіжну картку відповідача (а.с.45, 46-50).

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до укладеного між ТОВ "ВЕЛЛФІН" та ОСОБА_1 договору позики № 64997 від 18 серпня 2016 року позичальник ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 250,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності строком на 13 (тринадцять) днів - пункт 1.1., 1.2. (а.с.35-43).

Доказом підтвердження отримання коштів є лист № 4232 від ТОВ ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" від 25 липня 2019 року, копія якого міститься в матеріалах справи, в якому зазначається сума коштів, власник картки, маска картки, код авторизації, номер транзакції в системі (а.с.45).

Сторони досягли згоди, що повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюватиметься у відповідності до графіку розрахунків - пункт 3.1. Договору.

Згідно визначеного сторонами графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною договору позики, повернення позики здійснюється позичальником одним платежем 31 серпня 2016 року в сумі 337,00 грн., з яких 87,00 грн. сплата процентів за користування позикою за період з 18 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року (а.с.42).

Із наданих позивачем письмових доказів вбачається, що станом на 22 серпня 2019 року за позичальником обліковується прострочена заборгованість в сумі 10633,75грн. ( а.с. 44).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму позики) в сумі 250,00 грн. не повернув.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов`язанням, яка складається із суми позики – 250,00 грн. є доведеною та підлягає задоволенню.

Перевіряючи вимогу позивача в частині стягнення основних та додаткових процентів за користування позикою за період з 19.08.2016 року по 31.08.2016 рік та з 01 вересня 2016 року по 22 серпня 2019 року колегія суддів виходить з такого.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до п. 1.5 Договору позики, нарахування процентів за користування позикою провидиться у відповідності до наступних умов:

-1,9 процента від суми позики, але не менше ніж 30 грн. за перший день користування позикою;

- 1,9 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.2. цього договору;

-3,8 проценти від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк, зазначенийв п. 1.2. цього договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим Договором.

-сума процентів за користування позикою нараховується в день погашення позики.

Із змісту вимог ст. 549 ЦК України вбачається, що неустойка - це визначена законом або договором грошова сума або інше майно, яке боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання свого зобов`язання.

Згідно до вимог ст. 546 ЦК України, неустойка один з видів забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється уписьмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Вимогами ст. 6 ЦК України закріплено принцип свободи договору, що є одним із ключовим принципів цивільного законодавства України. Згідно з цією статтею запроваджується загальний підхід про можливість сторін договору відступати від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Перевіряючи математичні розрахунки позивача, апеляційний суд зазначає, що до стягнення з відповідача підлягає тіло позики в сумі 250,00 грн.; проценти за перший день користування позикою 1,9 % від суми позики, але не менше ніж 30 грн. – в сумі 30грн.; проценти від суми позики в межах строку, зазначеного в п. 1.2 цього Договору, в сумі 61,75 грн. (250,00 * 1,9% * 13 днів) та проценти понад строк, зазначений в п.1.2 Договору позики, в сумі 10317 грн. (250,00 * 3,8% * 1086 днів), а всього 10658,75 грн., однак, враховуючи межі заявлених позивачем у справі вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 10633,75 грн.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 жовтня 2019 року у даній справі слід скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та прийняти постанову про задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 4802,50 грн. судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» задовольнити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ТОВ «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики скасувати.

Позовні вимоги ТОВ «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» 10633,75 грн. заборгованості за Договором позики.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» 4802,50 грн. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Суддя-доповідач В.О.Єльцов

Судді В.Г. Бородійчук

Л.І. Василенко