АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-200/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ч.2 ст.286 КК України Нерушак Л.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Швидкий Д.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“30” березня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Швидкого Д.М.
суддів Ільченка А.М., Гончарука І.М.
за участю прокурора Гришанової Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Уманського району на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 січня 2010 року, яким –
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1
року народження, раніше не судимий,
засуджений за ч.2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, та покладенням на нього певних обов’язків.
Цивільний позов прокурора Уманського району задоволено повністю.
Постановлено стягнути із ОСОБА_6 на користь держави витрати за лікування потерпілого ОСОБА_7 в сумі 1909 грн. 35 коп. в Уманській міській лікарні.
Задоволено заявлений потерпілим ОСОБА_7 цивільний позов. Прийнято рішення про стягнення із ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 24691 грн., враховуючи, що добровільно ним сплачено 47000 грн.
Вирішена доля речових доказів.
ОСОБА_6 засуджений за те, що він, 15 червня 2007 року близько 22 год. 30 хв., на вул. Леніна с. Кочубіївка Уманського району Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись в напрямку с. Городецьке Уманського району, порушив п.2.3 б), п.2.9 а), п. 31.4, 31.4.1 в), 31.4.3 б) Правил дорожнього руху України, виїхав на узбіччя і здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя.
На вказаний вирок помічник прокурора Уманського району подав апеляцію, в якій просить його скасувати через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання, згідно ст.286 ч.2 КК України, 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора Гришанової Н.Д., яка не підтримала апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_6 про залишення вироку без змін, вивчивши кримінальну справу, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не належить з наступних підстав.
Відповідно до ст.65 КК України, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання засудженому ОСОБА_6, суд виконав вказані вимоги закону і при цьому врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, який характеризується виключно позитивно, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував більшу частину завданої шкоди і намагається відшкодувати її в повному обсязі, має молодий вік та на утриманні двоє малолітніх дітей і дружину, яка не працює в зв’язку з доглядом за дітьми, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, в тому числі ті обставини, на які маються посилання в апеляції прокурора.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
При таких обставинах підстав до скасування постановленого щодо ОСОБА_6 вироку із-за його м’якості, колегія суддів не знаходить.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, –
ухвалила:
Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 січня 2010 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляцію держобвинувача – помічника прокурора Уманського району Печенюк Л.М. – без задоволення.
Головуючий :/ підпис / Судді: / підписи /
Згідно з оригіналом
Суддя апеляційного суду
Черкаської області Д.М. Швидкий