Справа 2-281/2009 p.

РІШЕННЯ

Іменем України

06.02.2009 р. Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Полубан М.П.

при секретарі Філіповій B.C.

з участю представника

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Осадченської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом до відповідача, в якому зазначає слідуючи обставини - 12 лютого 2008 року померла її мати ОСОБА_3. На момент відкриття спадщини (момент смерті спадкодавця) ОСОБА_3 належала ділянка (пай № 280), загальним розміром 4, 920 га, яка знаходиться на території Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської обл. Право власності спадкодавця на вищенаведену земельну ділянку (пай №280) підтверджується державним актом на право приватної власності на землю виданого громадянину України 26.03.2002 року на підставі розпорядження голови Петропавловської РДА Дніпропетровської обл. за № 96-р від 22.03.2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за серією Пп. № 8755.

За життя спадкодавець склала заповіт, відповідно до якого все майно, а також майнові права та обов'язки, які належатимуть їй на момент смерті вона заповіла на ім'я ОСОБА_4, її рідної сестри.

08.10.2008 року ОСОБА_5 подала письмову заяву до нотаріальної контори про відмову від спадкового майна.

Батьки спадкодавця та чоловік померли досить давно. Найближчим родичем померлої та спадкоємицями першої черги на спадкове майно являються її діти: позивачка, ОСОБА_2 та її сестри ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5. Усі її сестри у шестимісячний термін відмовилися від своїх часток у спадковому майні на її користь, отже, вона залишається єдиним спадкоємцем.

До нотаріальної контори вона звернулася із пропущенням строку звернення, тому нотаріус їй відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину. Окрім того, в своїй письмовій відмові нотаріус зазначила, що у свідоцтві про народження позивачки зазначено матір'ю ОСОБА_8, російською мовою „Анна", Автономівна, що відповідно ставить під сумнів її родинні відносини зі спадкодавцем. Окрім того, за життя спадкоємцем було втрачено оригінал державного акту на земельну ділянку (пай), що відповідно нотаріусом також було приведено в якості аргументу при наданні на її ім'я письмової відмови у вчиненні нотаріальних дій. Нотаріусом було рекомендовано звернутися до суду.

Рішенням Петропавлівського районного суду від 06.11.2008 року було встановлено, що ОСОБА_3 є рідною матір'ю позивачки та, що вона була належним власником вищенаведеної земельної ділянки (паю).

Отже, на цей час вона фактично є власником спірної ділянки, отримує орендну плату за користування нею орендарем, тобто фактично отримала у власність, але не може розпорядитися нею через відсутність правовстановлюючого документу.

Право власності позивачки не визнається представниками державних органів у зв’язку з відсутністю в неї правовстановлюючого документу, тому вона змушена звернутися до суду.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, дала свідчення щодо обставин справи і дані обставини повністю співпадають з обставинами викладеними у позовній заяві. Представник відповідача позов визнала і не заперечує проти нього.

Вислухавши позивачку, представника відповідача, вивчивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає повному задоволенню .

Судом встановлено , що дійсно 12.02.2008 року померла мати позивачки ОСОБА_8, про свідчить свідоцтво про смерть серії І-КИ № 205953 видане 15.02.2008 року виконкомом Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської обл., актовий запис № 02. Право власності спадкодавця на вищенаведену земельну ділянку (пай №280) підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю виданого громадянину України 26.03.2002 року на підставі розпорядження голови Петропавловської РДА Дніпропетровської обл. за № 96-р від 22.03.2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за серією Пп. № 8755. У письмових заявах ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 відмовились від спадкового майна на користь позивачки.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів .

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

На даний час земельна ділянка у спорі, під заставою і забороною (арештом) не перебуває.

Суд також дійшов висновку про необхідність покладення судових витрат на позивача.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 3, 57, 212-214 ЦПК України , ст. 1268 ЦК України суд , -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку (пай №280), загальним розміром 4, 920 га, яка знаходиться на території Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, та раніше належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності та землю виданого 26.03.2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за серією Пп. № 8755.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи , які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.