Ухвала

27 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 711/2034/18

провадження № 61-6549ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 29 жовтня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2020 року у справі за позовом за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки та скасування держаної реєстрації прав,

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила витребувати у ОСОБА_4 на свою користь квартиру АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір іпотеки від 23 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу, серія та номер 11574; скасувати державну реєстрацію записів: № 13612205 від 04 березня 2016 року про реєстрацію права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_1 ; № 13612164 від 04 березня 2016 року про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_3 ; № 13765330 від 18 березня 2016 року про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_4 ; про іпотеку № 23538306 від 23 листопада 2017 року; про обтяження № 23537582 від 23 листопада 2017 року; стягнути з відповідачів судові витрати.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 06 березня 2007 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу придбав у громадянина ОСОБА_6 однокімнатну квартири АДРЕСА_1 .

23 квітня 2010 року ОСОБА_1 на підставі договору дарування подарував ОСОБА_2 1/2 частку цієї квартири. 19 березня 2012 року ОСОБА_1 на підставі договору дарування подарував ОСОБА_2 іншу 1/2 частку квартири. Вона стала її одноосібним власником.

З метою повернення квартири ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_1 та позивача у даній справі ОСОБА_2 про визнання договорів дарування недійсними, визнання квартири об`єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права на 1/2 частку квартири.

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 07 грудня 2015 року у справі № 711/3681/15-ц цей позов задоволено повністю - спірна квартира визнана об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , вищевказані договори дарування від 23 квітня 2010 року та від 19 березня 2012 року визнано недійсними, визнано за ОСОБА_3 право приватної власності на 1/2 частку спірної однокімнатної квартири. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Зазначене рішення суду набрало законної сили після його апеляційного перегляду 26 січня 2016 року. Однак ухвалою ВССУ від 19 лютого 2016 року відкрито касаційне провадження у справі, та зупинено виконання рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 07 грудня 2015 року.

Попри зупинення виконання судового рішення ОСОБА_1 та ОСОБА_7 04 березня 2016 року зареєстрували право власності на квартиру (записи в державному реєстрі № 13612205 та № 13612164 відповідно).

Ухвалою ВССУ від 20 вересня 2017 року скасовано ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 26 січня 2016 року, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції у зазначеній справі, а справу передано на новий розгляд до апеляційного суду.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 12 грудня 2017 року при повторному розгляді апеляційної скарги на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 07 грудня 2015 року у справі № 711/3681/15-ц вказане рішення скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_3 та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. За таких обставин правовстановлюючий документ, на підставі якого відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували право власності на квартиру, - скасовано.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 18 березня 2016 року, в період перегляду рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 07 грудня 2015 року в касаційному порядку, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 18 березня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Левицькою Е. А., здійснили відчуження квартири на ім`я ОСОБА_4 , номер запису про право власності 13765330.

Згодом, ОСОБА_4 на підставі договору іпотеки від 23 листопада 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу, передав квартиру в іпотеку ОСОБА_5 .. При цьому передача квартири в іпотеку сталась на наступний день, після отримання відповідачем ОСОБА_1 повідомлення від апеляційного суду Черкаської області про повторне судове засідання у справі № 711/3681/15-ц (розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 після направлення справи на повторний розгляд ухвалою ВССУ).

Подальші власники квартири ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) не користувались квартирою та не здійснювали її утримання, не переоформлювали на себе особові рахунки та не оплачували комунальні послуги. Про зміну власників позивач дізналася тільки з інформаційної довідки.

Враховуючи те, що правовстановлюючий документ ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на спірну квартиру (рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 07 грудня 2015 року у справі № 711/3681/15-ц) скасовано, в процесі судових спорів квартира відчужена на користь ОСОБА_4 , після чого обтяжена іпотекою на користь ОСОБА_5 , позивач вважає за можливе захистити своє порушене право власності на квартиру шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договору іпотеки недійсним та скасуванням відповідних записів в державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Позивач вказує, що договір іпотеки стосовно спірної квартири, укладено без згоди належного власника (позивача). Сторони договору іпотеки жодного разу не перебували в квартирі. Формальний власник ОСОБА_4 з моменту реєстрації права власності (18 березня 2016 року) жодного разу не відвідав квартиру, не проводив оплату комунальних послуг, не переоформляв особові рахунки. Вказане підтверджується письмовим опитуванням консьєржа та доказами оплати за комунальні послуги, котрі по даний час оформлені на позивача ОСОБА_2 .

Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 28 жовтня 2019 року позовні вимоги у справі задоволено та визнано недійсним договір іпотеки від 23 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В., серія та номер 11574.

Витребувано у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

Скасовано державну реєстрацію записів: № 13612205 від 04 березня 2016 року про реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 ; № 13612164 від 04 березня 2016 року про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_3 ; № 13765330 від 18 березня 2016 року про реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_4 ; про іпотеку № 23538306 від 23 листопада 2017 року; про обтяження № 23537582 від 23 листопада 2017 року.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 28 жовтня 2019 року залишено без змін.

02 квітня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 29 жовтня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 березня 2020 року у вказаній вище справі, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову у позовному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставами касаційного провадження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі № 756/15538/15-ц.

Також заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (частина п`ята статті 128, частина перша статті 366 ЦПК України).

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Судовий збір сплачено.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктами 1, 4 частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Також заявник у касаційній скарзі просить зупинити дію рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 28 жовтня 2019 року для забезпечення права відповідачів.

Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Ураховуючи те, що заявник не обґрунтував необхідність у зупиненні дії рішення суду першої інстанції, а також не навів обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію рішення, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у цій справі.

Витребувати Придніпровського районного суду міста Черкаси цивільну справу № 711/2034/18 за позовом за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки та скасування держаної реєстрації прав.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 28 жовтня 2019 року відмовити.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 29 травня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

І. М. Фаловська