Справа №2-210/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.10.2008 року Вільнянский районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Шевченко В. І.,
при секретарі Якубовській Т. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів, вказуючи на те, що згідно паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, виданого Запорізьким МБТІ 01.10.2007 року, житловий будинок за адресою: м. Вільнянськ, вул. Горького, 95 належить: - ОСОБА_5 - частка власності 2/3, - ОСОБА_3 - частка власності 1/6, - ОСОБА_2 -частка власності 1/6. Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 1220 кв.м., яка надається для обслуговування житлового будинку і господарських будівель. В 1986 році між позивачем і ОСОБА_5 була укладена усна домовленість про купівлю-продаж вказаного будинку. На момент укладення цієї угоди позивачеві не було відомо, що існують ще два спадкоємці, тобто ОСОБА_3 та ОСОБА_2
При укладенні даної угоди позивач сплатила ОСОБА_5 за будинок 2 000 крб., при дійсній ціні будинку станом на 21.05.1986 року - 1653 крб. Відповідно до будинкової книги позивач зі своєю родиною прописаний і проживає в спірному будинку з 11.11.1987 року.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд визнати на нею право власності на житловий будинок і земельну ділянку площею 1220 кв. м., за адресою: м. Вільнянськ вул. Горького, 95.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.
Відповідач по справі ОСОБА_2 п.3 позовом не погодився, в той же час будь-яких вимог до позивача не заявляє.
Відповідач по справі ОСОБА_3 помер, про що в матеріалах справи є свідоцтво про смерть від 19.09.2003 року.
Відповідач по справі ОСОБА_4 з позовом згодна (згідно її листа від 22.06.2007 року).
Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, свідків по справі, вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню по слідуючим обставинам:
В судовому засіданні встановлено, що на момент укладення домовленості між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 про купівлю-продаж житлового будинку по вул. Горького 95 у м. Вільнянськ позивачу невідомо було про існування інших спадкоємця на частину будинку - ОСОБА_3 та ОСОБА_2
ОСОБА_5 є рідною дочкою спадкодавця покійного ОСОБА_6 Тому ОСОБА_1 після укладення цієї угоди сплатила ОСОБА_5 за весь будинок
2 000 крб., при дійсній ціні будинку станом на 21.05.1986 року - 1 653 крб. Згідно зведеного акту вартості споруд і будівель Запорізького МБТІ від 21.05.1986 року.
Угода не була належним чином оформлена, тобто нотаріально завірена у зв"язку відсутністю у ОСОБА_5 на той час документів на будинок, а потім вона померла.
Факт отримання ОСОБА_5 грошей в розмірі 2 000 крб. підтверджується письмовою заявою доньки ОСОБА_5 ОСОБА_4
Згідно ч. 1 ст.207 ЦК України письмова заява ОСОБА_4 є документом, що стверджує про вчинення право чину між позивачем і ОСОБА_5
Відповідно до будинкової книги для прописки громадян, що проживають ІНФОРМАЦІЯ_1 по вул. Горького, 95 у м. Вільнянськ, позивачка була прописана разом зі своєю сім"єю за вказаною адресою з 11.11.1987 року. Жодний з відповідачів за вказаною адресою не був прописаний і не проживав.
На протязі досить тривалого часу ( понад 20 років) позивач відкрито, безперервно володіла нерухомим майном, тобто житловим будинком № 95 по вул. Горького, 95 і жоден з відповідачів - власників часток не звертався до неї з питань заключения договору найму чи піднайму спірного житлового приміщення. Також не зверталися до суду з позовом щодо усунення перешкод у користуванні спірним будинком.
Більш того, під час розгляду справи відповідач ОСОБА_2 Пояснив, що йому було відомо, що в цьому будинку мешкають якісь люди, а саме - сім"я ОСОБА_1 (разом з чоловіком позивачки він раніше працював), але не здійснював ніяких дій щодо їх виселення, тому що вважав, що позивачка купила будинок у ОСОБА_5, тобто була угода купівлі-продажу.
Допитані свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 пояснили, що сім"я позивачки більше як 20 років мешкають у будинку № 95 по вул. Горького м. Вільнянськ. За час проживання ОСОБА_1 сплачувалися податки, комунальні платежі, тощо. Крім цього, показали, що ОСОБА_2 було відомо, що в цьому будинку мешкає сім"я ОСОБА_1
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 п.3аявив, що не має до позивачки ніякого матеріального чи інших претензій, але хотів би побачити оригінал заповіту ОСОБА_6 для уточнення , в цьому йому було відмовлено, так як сторони не ставлять питання щодо оскарження заповіту. Відповідач ОСОБА_3 помер, а його діти до сьогоднішнього часу не прийняли і не оформили спадщину.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка державний нотаріус Вільнянської державної нотаріальної контори, яка пояснила, що відповідач ОСОБА_2 був ознайомлений з заповітом, який склав померлий ОСОБА_6, тому що особисто отримав свідоцтво про право власності на спадщину і особисто поставив свій підпис. ОСОБА_2 визнав свій підпис, але заявив, що документи на частину спадщини віддав нині покійному брату ОСОБА_3, для подальшого оформлення. Свідоцтво ОСОБА_2 отримав 01.08.1986 року.
При задоволенні позовних вимог, суд керується вимогами ст.. 330, ст.. 349, ст.. 388 ЦК України, а саме - якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право (ОСОБА_5 розпорядилась частками ОСОБА_3, ОСОБА_2 П.) ОСОБА_1 слід вважати добросовісним набувачем, набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.. 388 ЦК України майно не має бути витребувано у нього.
Ст.. 388 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав, коли власник має право витребувати це майно у набувача. Жодна з вказаних підстав не може бути застосована в даному випадку.
Згідно за ст.. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито безперервно володіти нерухомим майном (будинком) протягом
десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Під час придбання будинку він мав занедбаний стан - відсутні двері, віконні рами, що підтверджується свідченням свідків. За час проживання ОСОБА_1 привела будинок в належний стан, зробила капітальний ремонт. Крім цього, збудувала два сараї, погріб, паркан з металевої сітки, металеві ворота на суму 9 344 грн.
За весь час проживання у спірному будинку позивач регулярно сплачувала податки та комунальні платежі (доказами є наявність довідок -квитанцій).
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку суд виходить з вимог ст.. 381 ЦК України відповідно з якою ...садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарськими будівлями і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.. 10, 60, 79-81, 212-215, 294 ЦПК, ст. 219, 330, 381, 388 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок і земельну ділянку площею 1220 кв.м. за адресою: м. Вільнянськ, вул. Горького, 95.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області через Вільнянський районний суд про що протягом 10 днів з дня проголошення рішення подається заява про його апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів подання заяви про апеляційне оскарження.