Справа № 2-119/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2008 року     м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Пухної О.М.,
при секретарі -     Оліщук Ю.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

встановив:

У серпні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, який у процесі розгляду справи уточнювався, та просила визнати за нею право власності на спільне майно подружжя, а саме на квартиру АДРЕСА_1 - садовій у с Красилівка з господарськими спорудами та автомобіль «Москвич -412».

Свої вимоги мотивувала тим, що вона з відповідачем з 5 березня 1977 року перебувала у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 18 вересня 2007 року. За час перебування у шлюбі сторонами набуто у власність трикімнатну квартиру №1 та господарські споруди у с Красилівка Броварського району по вул.  Новосадова, 3, яка у 1984 році надана була радгоспом «Красилівський» ОСОБА_2 на всю сім'ю в тому числі і на позивачку, а 10 січня 1992 року за договором купівлі - продажу придбана ОСОБА_2 у радгоспу. Вказувала, що дана квартира є спільною сумісною власністю подружжя та придбавалася за їх спільні кошти. Також просила визнати за нею право власності на 1\2 частину автомобіля «Москвич - 412», який придбаний був сторонами у 1984 році.

Представник позивачки ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення, суду дав аналогічні пояснення.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та суду пояснив, що спірна квартира не належить йому на праві власності, оскільки він ще не провів усі необхідні за неї виплати, що передбачалися договором купівлі - продажу. Виплати, які вже проведені, ним зроблено з його заробітної плати, тому відповідачка не має права на частину квартири. Крім того вказував, що вони з позивачкою спільно не проживають з 1993 року, коли вона залишила сім'ю та переїхала на проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1. Він там також періодично проживав, проте відносини у них не складалися. Позивачка деякий час проживала з іншим чоловіком, потім поверталася. Щодо автомобіля, то він дійсно був придбаний під час шлюбу сторін, але зараз від в поганому стан, крім того він за свої кошти проводив його ремонт.

Представник відповідача ОСОБА_5Г в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 5 березня 1977 року перебували у зареєстрованому шлюбі. У 1984 році ОСОБА_2 на сім'ю у складі 4 осіб, а саме   на дружину і двох дітей надано

трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 (яка була перейменована у на вул.  Ново - садову) у с. Красилівка. За договором купівлі - продажу, укладеним 10 січня 1992 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_6Й, який мешкав в другій квартирі вказаного двоквартирного будинку, придбали у рівних частках у радгоспу «Красилівський» будинок № 3 по вул.  Ново - садовій у с Красилівка, балансова вартість якого складала 10 857 руб. 17 коп., з умовою сплати покупцями 50 % балансової вартості щомісячно протягом 25 років.

Крім того, судом встановлено, і це стверджується поясненнями сторін, що у 1984 році під час перебування сторін у шлюбі ними було також придбано автомобіль «Москвич

-     412», держаний номер НОМЕР_1, який і на даний час є у наявності у відповідача.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2007року шлюб між сторонами розірвано.

Згідно з вимогами ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Зважаючи на викладене, майно, а саме квартира АДРЕСА_1 -садовій у с Красилівка та автомобіль «Москвич - 412» є спільним майном подружжя.

За правилами ст. ст.ст. 69, 70 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

За таких обставин позовні вимоги про визнання за позивачкою права власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 - садовій у с Красилівка та автомобіля «Москвич - 412» підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на ту обставину, що позивачка з 1993 року вибула на інше місце проживання і вони з того часу не підтримували сімейні відносини, спростовуються поясненнями сторін в судовому засіданні про те, що ОСОБА_3 дійсно тимчасово проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2, де з нею проживав і працював відповідач ОСОБА_2 Зазначені обставини стверджуються і листом заступника сільського голови с. Суха Калигірка (а.с. 46), довідкою № 21 (а.с.48), повідомленням секретяра Сухокалигірської сільської ради від 19 жовтня 2007 року.

Не грунтуються на доказах і доводи ОСОБА_2 про те, що він не є власником спірної квартири і на час розгляду справи ним не виплачено її вартість, як це передбачав договір купівлі - продажу від 10 січня 1992 року. Так з довідки БТІ від 23 липня 2007 року (а.с. 24) вбачається, що за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1\2 частину будинку по вул.  Ново - садова , 3 с Красилівка. Згідно повідомлення КСП «Красилівське» від 8 жовтня 2004 року (а.с. 22) ОСОБА_2 повністю розрахувався з радгоспом «Красиліський» за договором купівлі - продажу від 10 січня 1992 року і заборгованість за вказане житло за ОСОБА_2 не значиться (а.с. 93).

Щодо господарських споруд біля будинку, то позивачкою не надано жодних доказів, які б стверджували знаходження таких будівель біля спірної квартири будинку № З по вул.  Ново - садовій, належність цих будівель саме до квартири № 1 та право власності подружжя на ці господарські споруди. Тому позовні вимоги в частині поділу господарських споруд задоволенню не підлягають.

Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 60, 69, 70 СК України, 10, 60, 62, 64, 212

-     215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_3.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину автомобіля «Москвич - 412» 1984 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_3.

В частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 1\2 частину господарських споруд відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.