ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
"14" серпня 2006 р. | справа № 20-3/194 |
За адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Налим” (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова,58, офіс 65)
до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя
(99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська,28)
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №000009232/0 від 08.06.06.
Суддя Гоголь Ю.М.,
Представники сторін
Від позивача –Сергєєв В.О., довіреність б/н від 08.06.06р., представник;
Від відповідача - Новікова І.В., довіреність № 15/10-011/2006 від 25.04.06р., старший державний податковий інспектор юридичного відділу,
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Налим” звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №000009232/0 від 08.06.06 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 22841,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 11420,50 грн.
Ухвалою від 21.06.06р. відкрито провадження у адміністративної справі № 20-3/194.
Ухвалою від 13.07.2006р. закінчено підготовче провадження і призначена адміністративна справа до судового розгляду.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення (вх. № 19003 від 13.07.06р.), основні з яких складаються у тому, що в період з 01.05.2003р. по 31.09.2003р. ТОВ “Налим” здійснювалися взаємостосунки з ТОВ “Краст Лайн”, документи подані до перевірки не можуть бути визнані належним чином оформлені та взяті до уваги в податковому обліку як розрахункові документи відповідно до п. 7.2, 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а тому позивач необґрунтовано включив до складу податкового кредиту в 2002 році суми, не підтверджені необхідними розрахунковими документами, чим необґрунтовано завищено суму податкового кредиту.
У розгляді справи оголошувалась перерва.
Згідно статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз’яснені процесуальні права та обов’язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін, суд,
в с т а н о в и в :
Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя (надалі Інспекція) провела виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю “Налим” (надалі ТОВ “Налим”) за період з 01.10.04р. по 31.03.06р., про що складено акт № 3851/10/23-223/24871047/4 від 06.06.2006р. (надалі Акт).
На підставі вказаного Акту перевірки 08 червня 2006 року Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення №000009232/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 22841 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 11420,50 грн.
Позивач просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000009232/0 від 08.06.06 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 22841 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 11420,50 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.05.2003р. по 31.09.2003р. ТОВ “Налим” здійснювалися взаємостосунки з ТОВ “Краст Лайн”.
Згідно укладеному договору про надання юридичних послуг від 15.05.2003 р., по якому ТОВ “Налим” виступає замовником, ТОВ “Краст Лайн” - виконавцем, де виконавець бере на себе зобов'язання по наданню юридичної допомоги в об'ємах і на умовах, передбачених даним договором, а замовник бере на себе виконання правової роботи. За послуги, надані виконавцем, замовник щомісячно перераховує в безготівковому порядку на рахунок виконавця грошову суму, згідно пред'явленим актам виконаних послуг. За одну астрономічну годину, витрачену виконавцем на надання послуг, замовник сплачує 815 грн. 75 коп.
Згідно акту перевірки на підтвердження виконання вищевказаних зобов'язань до перевірки були надані акт виконаних робіт від 30.06.2003 року за договором на виконання юридичних послуг, податкова накладна № 62406 від 30.06.2003р. на загальну суму 137046грн.
Як встановлено судом, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 26.12.2003 року визнані недійсними з моменту реєстрації 30.09.2002 року в Солом’янській районній в м. Києві державній адміністрації статут та Установчий договір ТОВ «Краст Лайн», та свідоцтво про державну реєстрацію від 30.09.2002 року. Визнана недійсною реєстрація ТОВ «Краст Лайн»як платник податку на додану вартість і свідоцтво № 36068096 про реєстрацію ТОВ «Краст Лайн»як платника податку на додану вартість з 24.10.2002 року. Визнані недійсними фінансово-господарські документи, документи бухгалтерського і податкового обліку, які підписані від імені ТОВ «Краст Лайн», з моменту державної реєстрації ТОВ «Краст Лайн»з 30.09.2002 року, а саме: накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, касові документи, векселі, акти прийому-передачі векселів, виконаних робіт (послуг) і інші документи, що відображають здійснення господарських операцій вказаним підприємством.
Крім того, ДПІ Солом’янського району м. Києва надана копія акту № 813 від 26.04.2004 року об анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Краст Лайн» у зв’язку з подачею підприємством ТОВ «Краст Лайн»до органів податкової служби з моменту реєстрації податкової звітністі (податкові декларації по податку на прибуток і ПДВ) з прочерками.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктам господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів і отримання прибутку». Займаючись господарською діяльністю, ТОВ «Налим»відповідно до положень розділу V Господарського кодексу України несе відповідальність за правопорушення у сфері господарювання.
Згідно пункту 7.4 статті 7 Закони України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон) податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва і основних фондів або нематеріальних активів, які підлягають амортизації.
Відповідно до п.1.2., п.1.3. ст.1, п.п. 7.2.4. ст.7 Закону право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 9 вказаного Закону.
Згідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.1997 роки під № 233\2037 із змінами і доповненнями, внесеними наказом ДПА України від 08.10.1998 року № 469, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.10.1998 роки № 691\3131, податкову накладну складає особа, зареєстрована як платник податку в податковому органі і якому привласнений індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Пунктом 9.6. Закону обумовлено, що свідоцтво про реєстрацію як платника ПДВ діє до дати його анулювання, яка відбувається у випадку, якщо зареєстрована як платник податків особа припиняє свою діяльність відповідно до рішення про ліквідацію такого платника податків.
Як виходить з документів, наданих для перевірки ТОВ «Налим», в бухгалтерському і податковому обліках використовувало документи з реквізитами неіснуючих організацій. Документи, надані для перевірки, не можуть бути визнані належним чином оформленими і взяті до уваги в податковому обліку як розрахункові документи відповідно до п.7.2 і п.7.4 ст.7 Закону.
Таким чином, позивач, порушуючи вимог п.п. 7.2.1. і п.7.2.3. п.7.2 ст.7, а також п.п. 7.4.1 і п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону необґрунтовано включив до складу податкового кредиту в 2002 році суми, не підтверджені необхідними, оформленими відповідно до чинного законодавства, розрахунковими документами, чим необґрунтовано завищив суми податкового кредиту, включивши до них суми податку на додану вартість у складі вартості послуг, оформленими документами з реквізитами ТОВ «Краст Лайн», яке офіційно не існувало в Україні. Тобто, вказані обставини свідчать про те, що в господарських операціях з позивачем від імені ТОВ «Краст Лайн” діяли особи, які не могли мати законних повноважень на здійснення цих операцій і підписання документів податкової звітності.
На підставі викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №000009232/0 від 08.06.06 прийнято правомірно, а позовні вимоги щодо визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №000009232/0 від 08.06.06 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 22841 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 11420,50 грн. такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 69, 70, 71, 72, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П о с т а н о в и в :
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набуває законної сили через в десять днів з дня її оголошення або з дня складання в повному обсязі. Оскарження постанови подається протягом десяти днів відповідно до розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.М. Гоголь