ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

05 травня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/13780/19

Головуючий у першій інстанції - Карапута Л. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/558/20

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Вінгаль В.М.,

суддів: Губар В.С., Кузюри Л.В.,

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін»,

розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

прізвище судді: Карапута Л.В.; місце ухвалення рішення: м. Чернігів,

дата складання повного тексту рішення: 16 січня 2020 року,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (далі ТОВ «Веллфін») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором позики в розмірі 21193,00 грн та судові витрати на оплату судового збору в сумі 1921,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 13.11.2016 року між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 укладено договір позики №92164 в електронній формі, на виконання умов якого позивачем на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики у розмірі 500,00 грн строком на 15 днів. Проте відповідач отримані грошові кошти в передбачені строки не повернув, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка станом на 27.11.2019 року становить 21193,00 грн та складається із основного боргу в сумі 500,00 грн, заборгованості за відсотками - 4170,60 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 16522,40 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2020 року, з урахуванням ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова про виправлення описки, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Веллфін» заборгованість за основною сумою позики в розмірі 500 грн 00 коп., проценти за користування позикою в розмірі 103 грн 20 коп. та судовий збір в розмірі 54 грн 75 коп., а всього на загальну суму 657 грн 95 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ «Веллфін» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач виконав умови договору позики в повному обсязі, перерахувавши на картковий рахунок відповідача кошти в сумі 500,00 грн, проте відповідач прийняті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 21193,00 грн. Скаржник наголошує на тому, що підписавши договір позики відповідач повністю погодився з усіма його умовами, зобов`язаний був їх виконувати поза межами строку кредитування незалежно від спливу строку на умовах, що визначені у розділі 1 договору позики.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без зміни, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Веллфін», суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою позики в розмірі 500,00 грн та проценти за користування позикою в розмірі 103,20 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом у справі встановлено, що ТОВ «Веллфін» є юридичною особою, яке діє на підставі Статуту та зареєстровано як фінансова установа відповідно до розпорядження комісії № 2606 від 27 жовтня 2015 року.

Згідно із пунктами 4.1, 4.2, 6.3, 6.4, 6.7 Правил надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін», заявник, що має намір отримати позику, проходить реєстрацію в особистому кабінеті на сайті товариства. Заявник для оформлення позики здійснює оформлення заявки на сайті товариства шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення. У разі прийняття позитивного рішення товариство інформує заявника шляхом відправлення СМС - повідомлення на телефонний номер зазначений в заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в особистому кабінеті та шляхом надсилання електронного повідомлення на електронну адресу зазначену в заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню заявник отримує електронну копію договору позики. У разі отримання договору позики засобами електронного зв`язку, заявник укладає договір позики з товариством в особистому кабінеті. Для підписання електронної форми договору позики заявник здійснює вхід на сайт товариства та за допомогою логіну та паролю входить до особистого кабінету.

18.05.2016 року між ТОВ «Веллфін» (кредитна установа) та ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (фінансова компанія) укладено договір про організацію переказу грошових коштів №ВП-180516-3, за яким фінансова компанія зобов`язується протягом терміну дії цього договору організувати здійснення переказів грошових коштів кредитній установі по оплатах, що здійснюються клієнтами з використанням банківських картом (платіжні операції), а також організовувати здійснення переказів грошових коштів від кредитної установи на банківські картки клієнтів, а кредитна установа - приймати надані послуги та оплачувати їх вартість (а.с.26-28).

13.11.2016 року між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики № 92164. На виконання цього договору ТОВ «Веллфін» надало відповідачу кошти в сумі 500 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності: на 15 днів зі сплатою 0,76% від суми позики за перший день користування, 0,76% від суми позики щоденно, починаючи з другого дня користування нею й 3,8% від несвоєчасно повернутої суми позики за кожен день користування позикою понад визначений договором строк, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування нею (а.с. 19-23).

Відповідно до графіка розрахунків заборгованості за договором позики № 92164 від 13.11.2016 року, який є невід`ємною частиною цього договору, повернення позики здійснюється позичальником 28.11.2016 року в сумі 603,20 грн, з яких: сукупна вартість позики - 500,00 грн і проценти за користування позикою - 103,20 грн (а.с. 22 зворот - 23).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 договору позики №92164 від 13.11.2016 року, позикодавець зобов`язується надати позичальникові на умовах, що передбачені даним договором, грошові кошти в позику в сумі 500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, зазначені у п.1.5 цього договору. Строк дії договору 15 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором. Позика надається строком на 15 днів. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладання договору позики між позичальником і позикодавцем. Нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 0,76 процентів від суми позики, але не менше ніж 50 грн за перший день користування позикою; 0,76 процентів від суми позики щоденно, починаючи з другого дня в межах строку, зазначеного в п.1.2 цього договору; 3,8 процента від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк, зазначений в п.1.2 цього договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором. Сума процентів за користування позикою нараховується в день погашення позики.

13.11.2016 року ТОВ «Веллфін» перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 позику у розмірі 500 грн 00 коп., що підтверджується повідомленням від 30.10.2019 року ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ». Вказана сума перерахована на підставі договору про організацію переказу грошових коштів № ВП-180516-3 від 18.05.2016 року.

Згідно з наданою позивачем довідкою, станом на 27.11.2019 ОСОБА_1 має перед ТОВ «Веллфін» заборгованість за договором позики у загальному розмірі 21193 грн 00 коп., з яких заборгованість за позикою - 500 грн 00 коп., заборгованість за відсотками згідно договору - 4170 грн 60 коп. і заборгованість за простроченими відсотками згідно договору - 16522 грн 40 коп. (а.с. 24).

За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048, ч.1 ст.1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Веллфін» підлягає стягненню основна сума позики у розмірі 500,00 грн та проценти за користування позикою в межах строку дії позики у розмірі 103,20 грн. Як вірно зазначено судом першої інстанції, визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах включає період з 29.11.2016 року по 27.11.2019 року, який виходить за межі строку кредитування, а тому позовні вимоги в цій частині ґрунтовно відхилено судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про те, що підписавши договір позики відповідач повністю погодився з усіма його умовами, зобов`язаний був їх виконувати поза межами строку кредитування незалежно від спливу строку на умовах, що визначені у розділі 1 договору позики не приймаються до уваги, оскільки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. З вимогами про стягнення грошових коштів на підставі ст. 625ЦК України позивач не звертався.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Оскільки ухвалою судді Чернігівського апеляційного суду від 24 березня 2020 року зупинено дію рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2020 року, то у зв`язку із залишенням апеляційної скарги ТОВ «Веллфін» без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2020 року - без змін, дію рішення необхідно поновити.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384, 389-391 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2020 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2020 року.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Голова судового засідання

Судді