УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

12 квітня 2024 рокуСправа № 495/7375/23

Номер провадження 1-кс/495/777/2024

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгороді-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження № 42023162240000041 від 12 червня 2023 року про застосування запоюбіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно: 

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Успенівка Саратського району Одеської області, громадянці України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , заміжньої, неповнолітніх дітей на утриманні не має, із середньою спеціальною освітою, пенсіонерки, раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42032162240000041 від 12 червня 2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

1.Виклад обставин, зазначених у клопотанні.

Досудовим розслідуванням установлено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», 24.02.2023 Указом Президента України за № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб, який в черговий раз продовжено, з 05:30 години 14.02.2024 строком на 90 діб відповідно до Указом Президента України за № 49/2024 від 05.02.2024.

ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_7 , та невстановленими слідством особами, у проміжку часу із березня по вересень 2023 року включно, незаконно заволоділи бюджетними коштами, призначеними для виплати зарплат працівникам КП «КУРОРТ-СЕРВІС», які виплачувалися фіктивно оформленим на роботу (підставним) особам на загальну суму 632 966,65 гривень, та здійсни розтрату бюджетних коштів у сумі 139 252,71 гривень перерахованих на сплату страхових внесків (єдиного соціального внеску), чим завдали КП «Курорт-Сервіс» майнову шкоду на загальну суму 772 219,36 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України, що кваліфікується, як пособництво у розтраті, заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, у великих розмірах.

2. Позиції сторін.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_4 вказала, що вину свою не визнає, проте від слідства не ухиляється, а відтак просить застосувати щодо неї домашній арешт.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_5  в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, зазначив, що ризики належним чином не обґрунтовані. Також зазначив, що підозрювана є пенсіонеркою та має поганий стан здоров`я, про що надав докази.

3. Мотивація суду.

В силу дії ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

3.1. Наявність обґрунтованої підозри.

В рамках кримінального провадження №42023162240000041 від 12 червня 2023 року  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Успенівка Саратського району Одеської області, громадянці України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Обґрунтування повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27 ч. 5 ст. 191 ч. 4 КК України підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, а саме: документами, які були вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 ; документами, які вилучені під час проведення обшуку в КП «Курорт-Сервіс» Сергіївської селищної ради; протоколом огляду оптичного носія інформації (комп`ютерно-технічна експертиза мобільного телефону ОСОБА_7 ); банківськими картками та чорновими записами які були вилучені під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду мобільного телефону, належного ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом тимчасового доступу до речей та документів МТБ банку; протоколом тимчасового доступу до речей та документів «Ощадбанку»; протоколом тимчасового доступу до речей та документів «Приватбанку»; висновком судової почеркознавчої експертизи; висновком судової економічної експертизи; протоколом огляду лазерного диску отриманого від «Ощадбанку»; іншими матеріалами досудового розслідування.

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину щодо пособництва в розтраті, заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в умовах воєнного стану, у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України, за вчення якого, передбачене основне покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Слідчий суддя наголошує, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваної особи запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою, а отже мова йде виключно про обґрунтоване припущення.

Очевидних невідповідностей змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 вимогам ст. 277 КПК України у судовому засіданні не встановлено.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК України).

Також слідчий суддя бере до уваги, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32,Series A, № 182), (Erdagoz v.Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину.

Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення /сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення/ свідчать докази зібрані у кримінальному провадженні. Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування зазначені докази є вагомими та достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, що кваліфікуються за ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 КК України. При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості, в тому числі і щодо висновку експерта, на який покликався у своїй промові захисник, відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.

3.2. Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України і на які вказує слідчий чи прокурор.

Слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України).

Так слідчим у клопотанні було зазначено, що підозрювана ОСОБА_4 може:

1 - переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки ОСОБА_4 , підозрюється у скоєнні тяжкого злочину пов`язаного з пособництвом у розтраті та заволодінні бюджетних коштів, за який законом передбачено покарання від 5 до 8 років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що підозрювана, знаючи про тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання винуватою у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування. 

Окрім того, Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, дія якого продовжено відповідними Указами Президента України. Вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, щодо оцінки ризиків, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, рекомендовано як відповідний ризик ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Таким чином, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду у підозрюваного.

2 – знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Адже, у кримінальному провадженні наявні речі і документація, щодо яких на теперішній час з об`єктивних обставин не вирішено питання щодо їх належного вилучення та накладення арешту, використання при проведенні судових експертиз та не встановлені всі обставини кримінального провадження.

3 – незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваній ОСОБА_4 відомі анкетні дані, місця їх проживання, вони являються її родичами, знайомими на протязі довго часу, так як родилися, виросли і довгий час проживали в одному селі (Велика Балка Білгород-Дністровського району Одеської області), та яких на теперішній час їх допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак, під впливом підозрюваної, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з`явлення для давання показань.

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

4 – перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, на теперішній досудове розслідування не завершено, а тому, перебуваючи на свободі підозрювана ОСОБА_4 , матиме можливість ухилення від слідства з метою перешкоджання встановленню органом досудового розслідування всіх об`єктивних обставин кримінального правопорушення тощо.

5 – вчинити інше кримінальне правопорушення у якому підозрюється, наприклад з метою впливу на свідків, інших підозрюваних, потерпілу юридичну особу, інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Оцінюючи питання про ризик втечі ЄСПЛ зазначає,що він має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).

Відповідно до правової позиції Європейського суду відсутність в особи роботи та сім`ї не є доказом того, що вона може схилиться до вчинення нових злочинів. Так само як і сама по собі відсутність постійного місця роботи не є доказом того, що особа зникне (Пшевечерський проти Росії від 24 травня 2003 року).

Як зазначено в абзаці 36 Рішення ЄСПЛ по Справі «Москаленко проти України»

(Заява № 37466/04) від 20.05.2010 суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи можуть виправдано вважати, що такий ризик існує.

Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зважаючи на наявність ризику переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності, ризику незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні слідчий суддя вважає, що до підозрюваної особи слід застосувати запобіжний захід.

3.3. Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У клопотанні слідчим зазначено, а прокурором в судовому засіданні підтверджено, що при обранні запобіжного заходу відносно  ОСОБА_4 слід врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає характеру вчиненого злочину, особі підозрюваного та встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Особиста порука не може бути застосована, крім того, в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Обирати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження – забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, так як підозрювана матиме змогу спілкуватися зі свідками, а також з метою уникнення кримінальної відповідальності може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.

Прокурором зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Під час обрання запобіжного заходу, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також той факт, що жоден з більш м`яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання прокурором доведені ризики того, що підозрюваний може  переховуватись від органів досудового розслідування, а отже доведена необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики є достатніми та відповідними.

Вирішуючи питання про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, керуючись ч.2 ст.197 КПК України, зазначає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття особи під варту.

3.4. Застосування відносно підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України  застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину становить від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 12 квітня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень.

Частиною четвертою ст.182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме, що КП «Курорт – Сервіс» завдана майнова шкода в розмірі 772 219,36 грн. та активну роль підозрюваної, її індивідуальні особливості, що дозволяє дійти висновку, що застава визначена у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не буде здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

Тому, слідчий суддя вважає, що має місце виключний випадок, у зв`язку з яким необхідно визначити заставу у більшому розмірі, ніж це передбачено ч. 5 ст. 182 КПК України. У даному випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням так званого загально-кримінального злочину, мова йде про злочин, вчинений, за версією сторони обвинувачення, з порушенням інтересів територіальної громади, що є неприпустимим явищем для сучасної демократичної країни, особливо в умовах воєнного стану.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваної альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757000 грн. Саме такий розмір, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінального правопорушення, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для неї.

Слідчий суддя вважає за потрібне покласти на підозрювану, в разі внесення нею застави, обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, з мотивуванням, що викладено вище у цій ухвалі. Так, покладання на підозрювану обов`язків: прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду; повідомляти орган досудового розслідування, прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні від 12.06.2023 за № 42023162240000041 (крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду); здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Щодо твердження захисника про необхідність залишення розглядуваного клопотання без розгляду у зв`язку зі спливом передбачених ст. 186 КПК України строків розгляду клопотання то слідчий суддя зазначає, що такі строки порушені саме через спроби затягування та зловживання своїми процесуальними правами саме зі сторони захисту, а також, що згадувана стаття не передбачає залишення без розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу з цих підстав.

З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, зважаючи на ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення та пов`язану з цим можливість переховуватися від суду,  слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження клопотання задовольнити частково та визначити розмір застави з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській ОСОБА_6 , подане в рамках кримінального провадження № 42023162240000041 від 12.06.2023 та погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» строком не більше ніж на 60 діб, тобто до 10 червня 2024 року включно.

Строк тримання під вартою підозрюваній  ОСОБА_4 вираховувати з моменту взяття під варту.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України 250 (двісті п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 (сімсот п`ятдесят сім тисяч) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA418201720355249001000005435; призначення платежу: застава за ОСОБА_4   у справі №495/7375/23 згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.04.2024.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов`язки:

п. 1 прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

п. 2 не відлучатися за межі м. Білгород-Дністровського Одеської області без дозволу прокурора, суду;

п. 3 повідомляти орган досудового розслідування, прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;

п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні від 12.06.2023 за № 42023162240000041 (крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду);

п. 5 здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

п. 6 носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, остання зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 10.06.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023162240000041.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.. 

Слідчий суддя                                                                          Ірина БРАТКІВ