УХВАЛА

Іменем  України

5 листопада 2008 року     м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Стана І. В.,

суддів - Симаченко Л. І., Лізанця П. М.,

з участю прокурора - Сирохман Л. І.,

засудженого ОСОБА_1 та його захисника -

ОСОБА_2.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 С на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 січня 2008 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Одеси, судимий:

1.   1)     02.03.2000 року Ужгородським міським судом за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції I960 року) на два роки позбавлення волі;

2.   2)     06.04.2004 року Ужгородським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 187 КК України на чотири роки позбавлення волі,

засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання постановлено частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно до відбуття йому призначено чотири роки і шість місяців позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання постановлено обчислювати з 26 березня 2007 року.

Запобіжний захід залишено попередній - тримання під вартою.

Речовий   доказ   -   мобільний   телефон   марки   «Самсунг  Х-700»   постановлено повернути потерпілому ОСОБА_3.

Згідно вироку ОСОБА_1 засуджений за те, що 11 лютого 2007 року о 23 - й годині 50 хвилинах на біговій доріжці спортивного майданчику Ужгородської гімназії по вул.  8-го Березня № 44 в м. Ужгороді, будучи в стані алкогольного сп'яніння, відкрито викрав у ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Самсунг Х-700» вартістю 1030 гривень з електронною картою пам'яті вартістю 80 гривень та сім - картою оператора мобільного

Справа: № 11-444/08     номер рядка статистичного звіту: 6

Головуючий у першій інстанції: Писанець К.К. Доповідач: Симаченко Л.І.

зв'язку «Билайн» вартістю 10 гривень з кредитом на розмови в сумі 5 гривень, заподіявши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1125 гривень.

В апеляції та доповненнях до неї ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд з підстав невідповідності викладених у вироку висновків фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону. Так, на його думку, суд неправильно кваліфікував дії, не врахувавши, що потерпілий добровільно передав йому телефон.. Вважає, що його дії слід кваліфікувати за ст. 190 КК України як шахрайство та призначити за цією статтею більш м'яке покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника ОСОБА_2 про скасування вироку з підстав, зазначених в апеляції, промову прокурора, який вважає вирок законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції та доповнень до неї, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винності засудженого у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідають фактичним обставинам справи, які підтверджуються сукупністю зібраних у справі і досліджених у відповідності до вимог ст. 67 КК України доказів.

Фактичні обставини справи судом встановлені правильно. Доводи засудженого про добровільність передачі телефону спростовуються послідовними показаннями потерпілого, який як на досудовому слідстві, так і в суді пояснював, що ОСОБА_1 був разом з ОСОБА_5, який першим підійшов до нього та, застосовуючи фізичне насильство, повалив на землю, після чого підійшов ОСОБА_1 і запитав, чи має він гроші й мобільний телефон. Побачивши телефон в кишені куртки, наказав вийняти його, після чого вихопив телефон з рук. Коли до них підійшли працівники міліції, то він їм про злочинні дії щодо нього не повідомив, оскільки в цей час ОСОБА_1 приставив до його тулубу якийсь предмет, як він вважав ніж, і наказав мовчати.

Показання ОСОБА_3 повністю підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які пояснили, що в березні 2007 року придбали у двох незнайомих хлопців мобільний телефон, який виявився власністю потерпілого а також узгоджуються з іншими наведеними у вироку доказами і не викликають жодних сумнівів у їх достовірності

Щодо, зазначеної в апеляції, версії засудженого, то така була предметом дослідження в судовому засіданні, й суд дав належну оцінку показанням ОСОБА_1 Висновки суду з цього приводу є мотивованими й переконливими.

Кваліфікація дій засудженого за ч. 2 ст. 186 КК України є правильною, враховуючи межі апеляційної перевірки справи.

Покарання призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням характеру й. ступеня тяжкості вчиненого злочину та даних, що характеризують винну особу. Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше судимий, даний злочин вчинив протягом невідбутої частини покарання, від якого був умовно - достроково

звільнений, суд правильно прийшов до висновку, що саме таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Порушень кримінально - процесуального закону, які б тягнули за собою зміну або скасування вироку не виявлено.

Отже, доводи апелянта є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.. ст.. 365, 366 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 січня 2008 року, щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, апеляцію засудженого - без задоволення.