УХВАЛА
Іменем України
30 жовтня 2008 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Симаченко Л. І., суддів - Стана І.В., Мишинчук Н. С, з участю прокурора - Руснака П. М., представника інтересів особи, що подала скаргу - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно -розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Закарпатської області Русняка П. М. на постанову Мукачівського міськрайонного суду від 11 вересня 2008 року.
Цією постановою задоволено скаргу ОСОБА_3 та скасовано постанову старшого слідчого з особливо важливих справ СВ ПМ ДПА в Закарпатській області від 12 березня 2007 року про порушення кримінальної справи по факту ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «АВТ - Карпати» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
З матеріалів вбачається, що в жовтні 2003 року підприємством ТОВ «АВТ - Карпати» було придбано у лізинг п'ять вантажних автотранспортних засобів, витрати, пов'язані з їх оформленням - мито, митні збори та інші платежі в сумі 364816гривень 24 коп. службовими особами віднесено в порушення п. п. 8.5.2 п. 8.5 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» до валових витрат. В листопаді 2003 року частину лізингових платежів по вартості основних засобів в сумі 183906 гривень в порушення п. п. 7.9.6 ст. 7 Закону також було віднесено до валових витрат, які були завищені за четвертий квартал 2003 року на суму 548722 гривень 24 коп., в результаті чого ТОВ «АВТ - Карпати» не сплатило податок на прибуток в сумі 168329 гривень.
В скарзі до суду ОСОБА_3 просив постанову слідчого скасувати як безпідставно порушену, вважає, що законних приводів та підстав на момент її порушення у слідства не було. Бухгалтером було допущено арифметичну помилку, яку самостійно виявлено та виправлено шляхом перерахування зазначених коштів в липні 2004 року, про що свідчить акт ревізії Мукачівської ДПА від 25 листопада 2005 року. Вважає, що оскільки кошти надійшли до бюджету, то ознак злочину в діях службових осіб немає.
Суд задовольнив скаргу ОСОБА_3, зазначивши в постанові, що на момент порушення кримінальної справи платником податків - ТОВ «АВТ - Карпати» самостійно було виявлено допущену помилку і сплачено всі необхідні податки, що свідчить про
Справа: 10-298/08 номер рядка статистичного звіту: 7
головуючий у першій інстанції: Морозова Н.Л. доповідач: Симаченко Л.І.
відсутність достатніх даних, які б вказували на наявність ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, зокрема такої кваліфікуючої ознаки, як фактичне ненадходження до бюджету чи державних фондів коштів в особливо великих розмірах.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати з підстав, що суд в порушення вимог кримінально - процесуального закону вдався до дослідження фактичних обставин справи та оцінки наявних доказів. Зазначивши, що в діях службових осіб ТОВ «АВТ -Карпати» відсутні ознаки об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, суд вирішив питання, які згідно з вимогами ст. 324 КПК України вирішуються при постановленні вироку. Судом не було враховано, що для порушення кримінальної справи достатньо однієї із складових частин чи одного з елементів складової частини злочину.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляційне подання та додав, що факт сплати обов'язкових платежів після закінчення передбаченого законом строку не може свідчити про відсутність ознак злочину, а є пом'якшуючою покарання обставиною; пояснення представника інтересів особи, що подала скаргу - ОСОБА_1 про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Перевірка скарги на постанову про порушення кримінальної справи проведена судом у відповідності до вимог ст. ст. 236 - 7, 236 - 8 КПК України. Матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу судом досліджені, наявність приводів і підстав до її порушення та законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови перевірені. Суд першої інстанції в постанові зазначив, що матеріали перевірки підприємства «АВТ - Карпати» Мукачівською державною податковою адміністрацією не могли бути приводом та підставою до порушення справи, оскільки не містили достатніх даних про наявність ознак злочину в діях службових осіб товариства. Даний висновок є обґрунтованим і підтверджуються дослідженими матеріалами.
Так, в постанові слідчого про порушення кримінальної справи всупереч вимогам ст. 98 КПК України жодного з передбачених ст. 94 КПК України приводів не зазначено і не вказано джерело відомостей та кому і куди ці відомості надійшли. У вступній частині постанови слідчий вказав, що розглянув матеріали перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «АВТ - Карпати», однак без зазначення даних про те, ким проводилась перевірка, за який період, дати її проведення та номера акта, складеного за результатами цієї перевірки. Дата реєстрації матеріалів, направлених у слідчий відділ податкової міліції виправлена з 6 травня 2007 року на 6 березня 2007 року, при цьому реєстраційний вхідний номер на штампі відсутній. Отже, зробити однозначний висновок про наявність на момент порушення кримінальної справи законного джерела відомостей про злочин не представляється можливим.( т. 1 а. с. 1, 3 матеріалів, які стали підставою до порушення справи).
З матеріалів, на підставі яких приймалось рішення про порушення кримінальної справи також не вбачається, які ж саме документи стали джерелом даних, що вказували на ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України в діях ОСОБА_3. Так, в акті державної податкової адміністрації у Закарпатській області № 46/ 14 - 022/ 10X32548063 від 25 листопада 2005 року зазначено, що у липні 2004 року ТОВ «АВТ - Карпати» самостійно виправило зазначену помилку. Зокрема, зменшило валові витрати на відповідну суму та
збільшило вартість транспортних засобів, однак при цьому товариством не було дотримано вимоги п. 17. 2 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 - Ш «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо процедури виконання таких дій. Отже, акт не містить висновків про те, що платник податків мав намір ухилитися від сплати зазначених платежів, проте в акті зазначено, що товариство порушило законодавчу процедуру коригування податкових зобов'язань при самостійному виявленні факту заниження податкового зобов'язання. Ці висновки ДПА були визнані правильними постановою господарського суду Закарпатської області від 7 вересня 2006 року та ухвалою Львівського господарського суду від 8 грудня 2006 року. (т. 1 а. с. 144 - 203, 18-32, 33 - 35 матеріалів, які стали підставою до порушення справи).
Разом з тим, незважаючи на ці висновки ДПА, слідчий прийняв рішення про порушення кримінальної справи, , не врахувавши при цьому, що згідно з вимогами п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» необхідно розмежовувати ухилення від сплати обов'язкових платежів і несвоєчасну їх сплату, яке розцінюється, за відсутністю умислу на несплату, як фінансове ( податкове ) правопорушення, відповідальність за яке настає за п. п. 17.11 п. 17. 1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 - Ш «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Отже, рішення про порушення кримінальної справи було прийнято всупереч вимогам ст. 98 КПК України за відсутності обов'язкових складових, які б давали підстави для її порушення, зокрема: наявності в події ознак злочину та наявності достатніх даних, які б давали можливість їх встановити та обставин, що виключають провадження по кримінальній справі.
Твердження апелянта про те, що для порушення кримінальної справи достатньо хоча б однієї із складових частин, чи одного з елементів складової частини злочину суперечать вимогам ч. 1 ст. 11 КК України щодо того, що ознаками злочину є насамперед визначення діяння злочином у Кримінальному кодексі, а також суспільна небезпека діяння, його протиправність, винність та вчинення діяння суб'єктом злочину. В даному випадку жодних даних, які б вказували на наявність хоча б одного з елементів складової частини передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України злочину в наданих матеріалах немає і прокурором не надано. Посилання прокурора в промові на те, що факт сплати обов'язкових платежів після закінчення передбаченого законом строку повинен розцінюватися тільки як пом'якшуюча покарання обставина суперечить зазначеним в ухвалі нормам кримінального і кримінально - процесуального законів.
Отже, доводи апелянта в цій частині слід визнати безпідставними. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини постанови суду вказівку про відсутність в діях службових осіб кваліфікуючої ознаки - якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, оскільки таке мотивування є допустимим тільки при вирішенні судом питання, пов'язаного з кваліфікацією вчиненого злочину і є неприйнятним при вирішенні питань, що стосуються оскарження до суду постанов про порушення кримінальних справ.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області
ухвалив:
Апеляцію прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно -розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Закарпатської області Русняка П. М. задоволити частково.
Постанову Мукачівського міськрайонного суду від 11 вересня 2008 року про задоволення скарги ОСОБА_3 та скасування постанови старшого слідчого з особливо важливих справ СВ ПМ ДПА в Закарпатській області від 12 березня 2007 року про порушення кримінальної справи по факту ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «АВТ - Карпати» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України залишити без зміни.
Виключити з постанови суду вказівку про відсутність в діях службових осіб кваліфікуючої ознаки - якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.