ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

м. Київ

9 липня 2009 року

10:51

 Справа № 2-а-6432/09/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., при секретарі: Зінов'євій А.С., за участю представника позивача: Бондаренка А.М.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України звернувся до суду з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій у сумі 1 700 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у приватного підприємця ОСОБА_2 перед Державним бюджетом України існує заборгованість по фінансовим санкціям у сумі 1 700 грн. 00 коп., накладених постановою про застосування фінансових санкцій № 014850 від 25.03.2008 за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні, призначеному на 2 липня 2009 року, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач заперечень проти позову не надав, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, проте в судові засідання неодноразово не з'являвся, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив.

Судом на підставі ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву до 9 липня 2009 року о 10 год. 40 хв.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з ліцензії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 11.05.2006 серії АВ № 044595, відповідачу дозволений вид робіт: внутрішні перевезення вантажів, вид господарської діяльності: надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, -штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є, зокрема, для водія: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Харківській області під час перевірки автотранспортного засобу марки ТАТА LPT 613/38, номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво реєстрації серії НОМЕР_3, якій належить відповідачу, під керуванням водія ОСОБА_3, виявлено відсутність ліцензійної картки, що є порушенням ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 052389 від 25 січня 2008 року.

Як вбачається з акта, водій транспортного засобу, що належить відповідачу, надав пояснення про причини порушень, зазначивши, що ліцензійну картку „забыл дома".

Про час і місце розгляду справи про порушення, вказане в акті перевірки, відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення за № 1/4-3/817.

На підставі акта перевірки позивачем прийнято постанову від 25 березня 2008 року № 014858 про застосування фінансових санкцій, згідно якої до відповідача на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано фінансові санкції у розмірі 1700 грн. 00 коп.

Зазначене рішення було направлено на адресу відповідача листом від 11.04.2008 № 1/4-3/1211, що підтверджується належним чином засвідченою та приєднаною до матеріалів справи копією журналу вихідної кореспонденції Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України, оригінал якого оглянуто у судовому засіданні.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, за додержанням, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 № 1567 (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 28 Порядку, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що в адміністративному та судовому порядку постанова не оскаржувалась.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Державного бюджету України відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.   1.     Позов задовольнити у повному обсязі.

2.   2.     Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, місцезнаходження: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31115106700001 в УДК у Київській області та м. Києві, МФО 821018, код ОКПО 24074109, код платежу 21081100 адміністративні штрафи) фінансові санкції у сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.