УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/2042/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника                         ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27.03.2024, якою підозрюваному у кримінальному провадженні №12024060490000212, якою

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сремигород Коростенського району Житомирської області, громадянина України, з середньо освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці до 27.05.2024 року включно.

Заборонено ОСОБА_8 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.

Зобов`язано ОСОБА_8 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора, та покладено на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду, слідчого або прокурора;

- повідомляти суд, слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування будь-якими засобами з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Зобов`язано Коростенський РУП ГУНП в Житомирській області негайно поставити на облік ОСОБА_8 .

Попереджено підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Роз`яснено підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала в частині запобіжного заходу діє до 27.05.2024 року.

Звільнено ОСОБА_8 з під варти в залі суду.

ВСТАНОВИВ:

згідно матеріалів провадження, 26 березня 2024 року, близько 02 год 00 хв, ОСОБА_8 під час спільного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_9 , в літній кухні за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 , виникла суперечка під час якої у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_9 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті останньому, в ході конфлікту ОСОБА_8 взяв в літній кухні кухонний ніж, після чого умисно, зі значною силою прикладення, наніс один удар ОСОБА_9 в область грудної клітини, тулубу в результаті чого заподіяв ОСОБА_9 , тілесні ушкодження у вигляді: проникаючої колото - різаної рани грудної клітки, з ушкодженням лівої легені. Комбінованого травматично-геморагічного шоку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критеріям небезпеки для життя і здоров`я та знаходяться безпосередньо в причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_8 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України.

По даному факту 26.03.2024 року слідчим слідчого відділення Коростенського РУП ГУНП України в Житомирській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024060490000212, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

26.03.2024 о 08 год. 00 хв. у порядку ст.208 КПК України затримано у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що долучені до клопотання докази містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого діяння та частково підтверджують ризики, при цьому в своїй сукупності це не може свідчити про наявність підстав для застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, та прийшов до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту цілодобово із покладенням обов`язків, визначених ст.194 КПК України, який буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного і зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання останнім процесуальних обов`язків.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та задовольнити клопотання слідчого СВ Коростенського РУП в Житомирській області про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Вважає, що зазначена ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, прийнятою без урахування всіх обставин кримінального провадження.

Зазначає, що у клопотанні слідчого належним чином обґрунтовано наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_8 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування, розуміючи, що він може бути засуджений до реальної міри покарання за вчинений злочин терміном до 15 років позбавлення волі. Крім того, ОСОБА_8 не працює, що дає йому можливість змінити своє місце проживання. Покинув місце пригоди відразу після вчинення злочину, не надав медичну допомогу, не викликав карету швидкої допомоги, не повідомив правоохоронні органи, злочин вчинено в стані алкогольного сп`яніння, що вказує на те, що ОСОБА_8 схильний до вчинення кримінальних правопорушень під час перебування в стані алкогольного сп`яніння, тому всі вказані ризики дозволяють останньому переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Однак, слідчим суддею не надана оцінка вказаним ризикам та наявності обґрунтованої підозри.

Вказує, що лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень. Застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст.179-182 КПК України це не позбавить у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, міркування підозрюваного та його захисника про відсутність підстав для її задоволення, перевіривши ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_6 підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. 

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи клопотання, слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, з чим погоджується і колегія суддів.

Так, з матеріалів судового провадження вбачається, що наявність такої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які буди досліджені слідчим суддею.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин"(рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, n. 34).

Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком слідчого судді про те, що в даному випадку ризики, зазначені в клопотанні слідчого не підтверджені матеріалами провадження, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, виконання ним своїх процесуальних обов`язків, може бути виконане шляхом застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, а саме у виді цілодобового домашнього арешту.

Так ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, за яким передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977\96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст.177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість кримінального правопорушення та наслідки вчинення протиправних діянь.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991року, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув`язнення.

Крім того ОСОБА_8 не працює, місце пригоди покинув відразу після вчинення злочину, не викликав карету швидкої допомоги, не надав медичної допомоги, не повідомив правоохоронні органи, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у нічний час перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, внаслідок якого загинула людина.

На думку колегії суддів, характер та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 у вказаному кримінальному провадженні, суворість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному, в разі визнання його винним, свідчать про існування на час постановлення ухвали обґрунтованих підстав для висновку про підвищену суспільну небезпечність його особи, існування ризику можливості переховування від суду.

Крім того, також на переконання апеляційного суду, існує цілком реальний ризик впливу підозрюваного на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не надавали показання безпосередньо суду та які проживають в одному населеному пункті з підозрюваним.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, встановлених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого та доведеність того, що до ОСОБА_8 на даному етапі досудового розслідування доцільно застосувати саме виключний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

З урахуванням викладеного, відповідно до положень ч.3 ст. 407, 409, 411, КПК України ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід задовольнити клопотання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 27.05.2024 року, без визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу з огляду на положення п.2 ч.4 ст.183 КПК України.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 – задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27.03.2024, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці до 27.05.2024 року включно, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 27.05.2024 року, без визначення розміру застави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: