Справа № 1-395\2010 года

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14.04.2010 року Солом”янький районний суд  м. Києва

в складі: головуючого - судді: ЗАХАРОВОЇ А.С.

             з участю секретаря: СОЛОВІЦЬКОЇ І.М.

                  прокурора: ДЯЧЕНКО О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Синява, Рокитнянського району Київської області, українця, громадянина України, освіта вища, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого  в АДРЕСА_1, раніше не судимого, - в скоєні злочину, передбаченого  ч. 2 ст. 367 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

17.03.2009 року Солом'янською районною державною адміністрацією у м. Києві здійснено державну реєстрацію ТОВ «Бетоніко», який 19.03.2009 року зареєстровано як платник податку на додану вартість в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

Відповідно до протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ «Бетоніко» від 03.03.2009 року підсудний ОСОБА_1 рішенням учасників вказаного ТОВ призначений на посаду директора, який згідно п.11.3 статуту ТОВ «Бетоніко»: без довіреності здійснює дії від імені Товариства; у межах своїх повноважень видає накази та розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками та підрозділами Товариства;представляє Товариство у державних та інших органах, відповідає за результати діяльності перед органами державної виконавчої влади; є розпорядником майна та коштів Товариства з врахуванням нижчезазначених обмежень; укладає угоди, видає доручення, відкриває та закриває банківські рахунки; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників Товариства згідно чинного законодавства; застосовує заходи морального та матеріального заохочення, притягує до відповідальності згідно чинного законодавства; забезпечує охорону праці; визначає функціональні обов'язки працівників Товариства; контролює дотримання штатної та фінансової дисципліни у Товаристві; готує балансовий звіт за підсумками діяльності Товариства за звітній рік та подає його на затвердження загальних зборів Учасників Товариства; відповідає за дотримання чинного законодавства при укладанні угод цивільно-правового та іншого характеру; та виконує іншу роботу.

Водночас підсудний ОСОБА_1, директор ТОВ «Бетоніко», являється відповідальною особою за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, що передбачено нормами законодавчих актів України, які регулюють порядок здійснення фінансово-господарської діяльності суб'єктами підприємництва, а саме: п. З ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за № 996-ХІУ від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, яким встановлено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідне, до законодавства та установчих документів; п. 6 ст. 8 цього ж Закону, яким визначено, що керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського облік): правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів; п. 8 ст. 9 цього ж Закону, яким передбачено, що відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи; п. 1, 2, 3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» №1251-XII від 25.06.1991 року із змінами і доповненнями, якими встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів, відповідно до Законів, декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни; ст. 11 цього ж Закону передбачено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України; п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР від 03.04.97 року із змінами і доповненнями, яким визначено, що у строки, передбачені для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні; п. 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року із змінами та доповненнями та підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 абзац "б" Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІП від 21.12.2000 року, якими передбачено, що платники податку на прибуток у строки, визначені законом (квартальний податковий період), подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період.

У подальшому, підсудний ОСОБА_1, як директор ТОВ «Бетоніко», усвідомлюючи, що згідно своїх службових обов'язків, він зобов'язаний забезпечити належний контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства і достовірним фіксуванням фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах та правильне ведення бухгалтерського і податкового обліків, складання та подачу достовірної податкової звітності підприємства, розуміючи, що внаслідок невиконання ним своїх службових обов'язків можливе спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам, легковажно розраховуючи на їх відвернення, маючи реальну можливість виконати належним чином свої обов'язки, але не бажаючи здійснювати підприємницьку діяльність, передбачену статутом ТОВ «Бетоніко», не складав та не подавав звітні документи до контролюючих органів, не нараховував та не сплачував податки та збори (обов'язкові платежі).

Невиконання підсудним ОСОБА_1 як директором ТОВ «Бетоніко» своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, надало можливість невстановленим слідством особам здійснювати фінансово-господарську діяльність від його імені, як директора товариства, при укладанні господарських угод, складанні та видачі документів первинного бухгалтерського обліку та звітних документів підприємства, а також користуватись печаткою товариства та поточними банківськими рахунками товариства.

Згідно висновків ДПІ у Солом'янському районі м. Києва з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Бетоніко» в порушення пп.7.2.3 п.7.2, пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037 за серпень, вересень 2009 року віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Танбулопт» у розмірі 2362840,00 грн. (серпень 2009 року суму ПДВ 1147806,67 грн.; вересень 2009 року суму ПДВ 1215033,33 грн.), які не підтверджені податковими накладними, тобто має місце заниження податку на додану вартість за серпень 2009 року на загальну суму 1147 806,67 грн. та вересень 2009 року на загальну суму 1215 033,33 грн..

Таким чином, внаслідок бездіяльності підсудного ОСОБА_1, як директора ТОВ «Бетоніко», який, маючи об'єктивну можливість забезпечити належний контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства і вірним фіксуванням фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах та правильне ведення бухгалтерського і податкового обліків, складання та подачу достовірної податкової звітності товариства, правильне обчислення, повноту та своєчасність сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, не виконав свої службові обов'язки директора товариства через несумлінне ставлення до них, що призвело до фактичної несплати ТОВ «Бетоніко» до бюджету податку на додану вартість на суму 2362840,00 грн., чим спричинено тяжкі наслідки охоронюваним державним інтересам, т.я. заподіяно матеріальних збитків державі, що  у 250 і більше разів перевищують   неоподатковуваний   мінімум   доходів   громадян.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у невиконанні ним, як службовою особою, своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки при обставинах, викладених у фабулі вироку, визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному і дав пояснення щодо вчинення ним злочину, які відповідають фактичним обставинам справи і ніким в т.ч. і ним  не оспорюються.

Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_1.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що підсудний ОСОБА_1 своїми умисними діями, що виразилися в невиконанні ним, як службовою особою, своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 367 КК України.

При призначенні  покарання підсудному ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину,  його особу: раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога.

Щире каяття підсудного у вчиненному, судом визнається, як обставина, що пом”кшує покарання підсудного ОСОБА_1.

Обставин,   шо   обтяжує   покарання   підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудного ОСОБА_1, а також і те, що  вчинений ним злочин віднесено до злочинів середньої тяжкості відповідно до ст.. 12 КК України, суд  вважає за необхідне визначити йому міру покарання у виді позбавлення волі.

Між іншим, суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_1 без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення  волі з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки згідно ст. 76 КК України, і таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Одночасно з призначенням основного покарання підсудному ОСОБА_1 необхідно на підставі ст. 55 КК України позбавити його права обіймати керівні посади, які пов”язані з  організаційно-розпорядною та адміністративно-господарчою діяльністю, оскільки злочин ним вчинено з використанням службового становища і, на думку суду, за ним неможливо зберігання права обіймати керівні посади, без штрафу в дохід держави.

Керуючись ст.ст.323, 324 КК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 367 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади, які пов”язані з організаційно-розпорядною та адміністративно-господарчою діяльністю строком на 2 (два) роки, без штрафу в дохід держави.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням у виді позбавлення  волі, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов”язки: не виїджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи та періодично з”являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_1 залишити без змін – підписку про невиїзд з місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення.

       С у д д я: