ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" березня 2010 р. Справа № 12/14/2640
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: Вороновської Н.В. - представника за довіреністю №70 від 24.07.2009р.,
Степового Ю.М. - представника за довіреністю №11 від 15.03.2010р.,
від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_3 - підприємця,
від третьої особи: Вороновської Н.В.- представника за довіреністю №2 від 18.01.2010р.
розглянувши апеляційні скарги Дочірнього підприємства "ОРІТ", м.Хмельницький та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "28" жовтня 2009 р. у справі № 12/14/2640 (суддя Шпак В.О.)
за позовом Дочірнього підприємства "ОРІТ", м.Хмельницький
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дочірнього підприємства "ШЕЛІ", м.Хмельницький
про стягнення збитків в сумі 12324,00грн. та вартості відновлювального ремонту в сумі 16209,60грн.,
та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області
до Дочірнього підприємства "ОРІТ", м.Хмельницький
про стягнення компенсації заподіяної майнової шкоди в сумі 16469,70грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.10.2009р. у справі №12/14/2640 в позові Дочірнього підприємства "ОРІТ" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дочірнього підприємства "ШЕЛІ" про стягнення збитків в сумі 12324,00грн. та вартості відновлювального ремонту в сумі 16209,60грн. та в зустрічному позові підприємця ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства "ОРІТ” про стягнення компенсації заподіяної майнової шкоди в сумі 16469,70грн. відмовлено.
Вважаючи, що вказане рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, Дочірнє підприємство "ОРІТ" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог ДП "ОРІТ" та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити, а в частині відмови в задоволенні позовних вимог підприємця ОСОБА_3 - залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Крім того, не погоджуючись з судовим рішенням у даній справі, й вважаючи, що воно прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні його зустрічного позову, прийнявши в цій частині нове рішення - про задоволення позову.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.11.2009р. було прийнято до провадження апеляційну скаргу ДП "ОРІТ", а від 17.11.2009р. - апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_3 та ухвалено здійснювати розгляд вказаних скарг в одному провадженні.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги ДП "ОРІТ" посилається, зокрема, на наступне:
- дійшовши висновку, що ДП "ОРІТ" не є власником приміщення, а тому не вправі заявляти вимоги про стягнення на свою користь завданих збитків, місцевий господарський суд не взяв до уваги, що металеві ворота, які були пошкоджені підприємцем ОСОБА_3 належать на праві власності ДП "ОРІТ", отже, шкода, завдана пошкодженням воріт, завдана саме ДП "ОРІТ", як власнику майна;
- судом не враховано, що відповідно до п.1.1. договору доручення від 04.04.2008р., укладеного між ДП "ОРІТ" та ДП "ШЕЛІ", повіреному, тобто ДП "ОРІТ", надане право вчиняти від імені та за рахунок довірителя (ДП "ШЕЛІ") юридично значимі дії, спрямовані на проведення будівельно-ремонтних робіт по усуненню шкоди, завданої ОСОБА_3 в приміщенні компресорної, стягнення з нього коштів по відшкодуванню збитків, в тому числі з правом звертатись до правоохоронних органів, судів всіх рівнів від свого імені в інтересах довірителя, а в разі проведення будівельно-ремонтних робіт в приміщенні компресорної за власний рахунок - отримання стягнених коштів (відшкодування) за власний рахунок, представляти інтереси довірителя по вищевказаних питаннях в підприємствах, організаціях незалежно від форм власності, органах місцевої влади та самоврядування, судових інстанціях, правоохоронних органах та виконавчі службі, тобто, ДП "ШЕЛІ" надало право звертатись до суду з вимогою про стягнення збитків від імені "ОРІТ" та отримувати кошти за завдані збитки за рахунок ДП "ОРІТ".
Підприємець ОСОБА_3, мотивуючи свою апеляційну скаргу, зазначив наступне:
- суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що 25.04.2008р. працівниками ДП "ОРІТ", без погодження з орендарем (підприємцем ОСОБА_3), було проведено демонтаж двох плит перекриття з орендованого приміщення, внаслідок чого орендареві було заподіяно шкоду, яка полягає у пошкодженні його майна - обладнання, меблів, побутових приладів, калориферної печі;
- суд не врахував, що позивачем за зустрічним позовом були надані докази, що підтверджують спричинену йому шкоду, а саме, експертний висновок Хмельницької торгово-промислової палати №В-102 від 16.07.2008р., фототаблицю пошкоджених приміщень та майна, постанову Південно-Західного відділу міліції ХМВ УМВС України в Хмельницькій області;
- місцевим господарським судом не взято до уваги також те, що "відновлювальний ремонт", внаслідок якого заподіяно шкоду майну позивача за зустрічним позовом, був ініційований самим ДП "ОРІТ", хоча його проведення не було обумовлене тими чи іншими потребами, а мотивовано виключно бажанням орендодавця унеможливити використання орендованого майна орендарем, та проведений без належним чином погодженої проектно-кошторисної документації, без отримання позитивних висновків відповідних державних органів та установ, а тому проведення такого ремонту не можна вважати законним.
ДП "ОРІТ" у відзиві від 15.12.2009р. на апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_3 (т.2 а.с.16-17) заперечило проти доводів останнього, надавши пояснення на їх спростування. Вважає рішення господарського суду Хмельницької області у даній справі в частині відмови у задоволенні зустрічного позову правильним.
Підприємець ОСОБА_3, в свою чергу, у відзиві на апеляційну скаргу ДП "ОРІТ" заперечив проти доводів підприємства, вважаючи їх безпідставними. Просить рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні первісного позову залишити без змін (т.2 а.с.30).
ДП "ШЕЛІ" письмового відзиву на апеляційну скаргу не надало.
Враховуючи, що ст.96 Господарського процесуального кодексу не встановлює обов'язку сторони (а згідно з ст.27 цього Кодексу треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються правами та несуть обов'язки сторони у справі) подавати письмовий відзив на апеляційну скаргу, беручи до уваги положення ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності письмового відзиву третьої особи.
Представники позивача за первісним позовом, а також третьої особи підтримали апеляційну скаргу ДП "ОРІТ", надавши пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважають рішення господарського суду першої інстанції від 28.10.2009р. у даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог ДП "ОРІТ" таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи, у зв'язку з чим просять його скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким позов ДП "ОРІТ" задовольнити. В частині відмови у задоволенні позовних вимог ПП ОСОБА_3 оскаржене рішення просять залишити без змін. Апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_3 вважають безпідставною.
Відповідач за первісним позовом –підприємець ОСОБА_3 - підтримав свою апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи. Вважає рішення місцевого господарського суду у даній справі в частині відмови у задоволенні зустрічного позову таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи, у зв'язку з чим просить його скасувати в цій частині та прийняти нове рішення –про задоволення зустрічного позову. В частині відмови у задоволенні позовних вимог ДП "ОРІТ" просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу вказаного підприємства - без задоволення.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2008р. в господарський суд Хмельницької області звернулось Дочірнє підприємство "ОРІТ" з позовом до підприємця ОСОБА_3 про стягнення 28533,60грн., з яких 12324,00грн. –вартість завданих пошкодженням майна збитків, 16209,60грн. – вартість відновлювального ремонту.
В позовній заяві ДП "ОРІТ" зазначило третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Дочірнє підприємство "ШЕЛІ".
Обґрунтовуючи позов, підприємство зазначило, зокрема, що на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 14.11.2006р. (т.1 а.с.9) відповідач орендував у ДП "ШЕЛІ" в особі повіреного –ДП "ОРІТ", яке набуло свої повноваження згідно доручення №1 від 20.04.2007р. (т.1 а.с.8), приміщення компресорної (колишній павільйон демонстрації техніки) загальною площею 121,9кв.м., що розташоване по вул.Кам'янецькій,122 у м.Хмельницький (т.1 а.с.11).
Однак, як стверджує позивач, свої зобов'язання за договором оренди відповідач виконував неналежним чином, допустив пошкодження приміщення, які полягають у самовільному демонтажі відповідачем 26.09.2007р. вхідних металевих воріт, самовільному пробитті 11.10.2007р. отвору діаметром 150 мм у панельному перекритті даху, чим пошкоджено тепло- і гідроізоляцію покрівлі, а всередині самого приміщення - пластикову вагонку на стелі, й дані пошкодження були встановлені рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.12.2007р. у справі №11/7874 (т.1 а.с.12-13), яким договір оренди від 14.11.2006р. було розірвано в зв'язку з проведенням ремонту без згоди орендодавця та пошкодженням його майна.
Позивач зазначає, що 25.04.2008р., за вказівкою власника приміщення – ДП "ШЕЛІ", викладеною у листі від 04.04.2008р. (т.1 а.с.14), він розпочав ремонтні роботи з метою попередження подальшого пошкодження приміщення через неусунення наявних пошкоджень.
За твердженням позивача, вартість вхідних металевих воріт, пошкоджених відповідачем становить 10200,00грн., збитки, завдані пошкодженням плит перекриття, які ДП "ОРІТ" було змушене демонтувати, становить 2124,00грн., вартість робіт по демонтуванню та проведення відновлювального ремонту, згідно локального кошторису на ремонт будівлі компресорної по вул.Кам'янецькій,122 у м.Хмельницький, складеного підрядною організацією ПП "Реамедбуд", складає 14085,60грн., вартість 2 панельних плит перекриття, за цінами ТОВ ТБС "Пріоритет", становить 2124,00грн. (т.1 а.с.15-19), всього з відповідача підлягає стягненню 28533,60грн.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 13.08.2008р. (т.1 а.с.41) ДП "ШЕЛІ" залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
В ході розгляду справи позивач неодноразово уточняв позовні вимоги.
Так, заявою №170 від 13.08.2008р. (т.1 а.с.38-39) позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 28533,60грн. збитків, які полягають в пошкодженні майна - 2-х панельних плит перекриття загальною вартістю 2124,00грн. та вхідних металевих воріт вартістю 10200,00грн., а також у додаткових витратах, пов'язаних з проведенням додаткових робіт та витрачанням матеріалів на проведення відновлювального ремонту в сумі 16209,60грн., з яких 14085,60грн. - витрати на проведення будівельних робіт згідно кошторису будівельної організації та 2124,00грн. - на купівлю нових плит перекриття.
Заявою, поданою до суду 06.10.2009р. (т.1 а.с.111-112) просив суд стягнути з підприємця ОСОБА_3 на користь ДП "ШЕЛІ", яке діє в особі Повіреного - ДП "ОРІТ" - вартість завданих пошкодженням панелей перекриття збитків в сумі 2124,00грн. та вартість відновлюваного ремонту в сумі 16209,60грн., а на користь позивача - вартість завданих пошкодженням воріт збитків в сумі 10200,00грн.
В обґрунтування вимог ним додатково надано додаткову угоду від 20.04.2009р. (т.1 а.с.113), якою продовжено строк дії договору доручення №1 від 20.04.2007р. (т.1 а.с.114-115) та договір доручення від 04.04.2008р. (т.1 а.с.8), відповідно до якого повірений (ДП "ОРІТ") зобов'язується вчинити від імені та за рахунок довірителя (ДП "ШЕЛІ") юридично значимі дії, спрямовані па проведення будівельно-ремонтних робіт по усуненню шкоди, завданої ОСОБА_3 в приміщеній компресорної, стягнення коштів з ОСОБА_3 по відшкодуванню завданих ним збитків, в тому числі з правом звертатись до правоохоронних органів, судів всіх рівнів від свого імені в інтересах довірителя, а в разі проведення будівельно-ремонтних робіт в приміщенні компресорної за власний рахунок - отримання стягнених коштів (відшкодування) на власний рахунок.
Однак, судом першої інстанції вказану заяву від 06.10.2009р. не прийняв, з посиланням на те, що позивач, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача на користь ДП "Шелі" (третьої особи) вартість завданих пошкодженням панелей перекриття в сумі 2124,00грн. та 16209,60грн. вартості відновлюваного ремонту, змінив і предмет позову, і його підстави, тоді як, відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, змінити підставу або предмет позову.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши у письмових поясненнях по справі (т.1 а.с.128-129), що вимога позивача про стягнення вартості металевих робіт є необґрунтованою, оскільки ворота, хоча і були зняті, але були передані позивачеві згідно акту від 27.12.2007р.
На заперечення вартості воріт відповідач вказує, що довідка, на яку посилається позивач, не є документом, який підтверджує понесені витрати позивача, якщо такі дійсно мали місце, на відновлення своїх порушених прав.
Стосовно вимоги позивача про стягнення вартості відновлювального ремонту відповідач зазначив, що позивачем не доведено необхідності зняття двох панелей, оскільки отвір для димаря, який позивач розцінює як пошкодження орендованого майна, був влаштований лише в одній панелі, а наданий позивачем акт виконаних робіт є необґрунтовано завищеним.
Крім того, відповідач звертає увагу, що відновлювальний ремонт був ініційованим самим позивачем, хоча його проведення не було обумовлене тими чи іншими потребами, а мотивовано виключно бажанням орендодавця унеможливити використання орендованого майна орендарем.
Відповідач також стверджує, що вартість орендованого майна, в склад якого включені нібито пошкоджені панелі перекриття і металеві ворота, згідно документів, складених між ДП "ШЕЛІ" і ДП ТСК "Ринок Тернопільський" (правонаступником якого є ДП "ОРІТ"), а саме: акта приймання-передачі основних засобів ДП ТСК "Ринок Тернопільський" в статутний фонд ДП "ШЕЛІ" від 17.04.2007р., становить 0,01грн.
09.10.2009р. підприємець ОСОБА_3 подав зустрічний позов до ДП "ОРІТ" (т.1 а.с.118-119), в якому просив стягнути з останнього на свою користь 16469,70грн. шкоди, заподіяної підприємством внаслідок проведення демонтажу двох плит перекриття з орендованого приміщення.
Зокрема, як стверджує підприємець, такий демонтаж спричинив пошкодження належного підприємцеві майна і був проведений працівниками ДП "ОРІТ" без погодження з ним.
Посилаючись на експертний висновок Хмельницької торгово-промислової палати №В-102 від 16.07.2008р. (т.1 а.с.120), підприємець вказує, що розмір заподіяної йому шкоди становить 16469,70грн.
Ухвалою місцевого господарського суду від 12.10.2009р. зустрічний позов прийнято до провадження із здійсненням його розгляду з первісним (т.1 а.с.125).
ДП "ОРІТ" проти зустрічного позову заперечило, зазначивши у відзиві (т.1 а.с.132-133), що в результаті проведення ремонту пошкоджень майну, що знаходилось в приміщенні компресорної завдано не було і це було виявлено при проведенні виселення та переміщення майна з приміщення компресорної 15.01.2009р.
До наданого підприємцем експертного висновку від 16.07.2008р. просить поставитись критично, оскільки на дату його складання ремонтні роботи в приміщенні компресорної, згідно актів виконаних робіт за квітень 2008 року, були проведені.
Матеріалами справи підтверджується наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2006р. між Дочірнім підприємством ЗАТ "Нафта України" "Торгово-Сервісний комплекс "Ринок Тернопільський” (орендодавцем) та підприємцем ОСОБА_3 (орендарем) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (т.1 а.с.9-10), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове та платне користування нежитлове приміщення компресорної (колишній павільйон демонстрації техніки) загальною площею 121,9кв.м., яке розташоване за адресою: м.Хмельницький, вул.Кам’янецька,122.
Передача вказаного приміщення від орендодавця орендареві відбулася згідно акта приймання-передачі від 01.02.2007р. (т.1 а.с.11).
В подальшому, як вбачається з Статуту ДП "ШЕЛІ" (т.1 а.с.84-85, т.2 а.с.69-76), юридичну особу ЗАТ "Нафта України" було припинено шляхом перетворення в ТОВ "РИМОН", яке стало засновником ДП "ШЕЛІ", створеного шляхом реорганізації (виділу) з Дочірнього підприємства ЗАТ "Нафта України" "Торгово-Сервісний комплекс "Ринок Тернопільський” та передачі частини майна, коштів, інших майнових та немайнових прав з статутного фонду ДП ТСК "Ринок Тернопільський".
Згідно акту приймання–передачі від 17.04.2007р. (т.1 а.с.88,130) ДП "ШЕЛІ” від ДП ТСК "Ринок Тернопільський" було передано основні засоби в статутний фонд, в тому числі компресорну.
Як свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 19.06.2007р. та інформаційна довідка Хмельницького БТІ (т.1 а.с.89, т.2 а.с.77-78), приміщення компресорної (колишній павільйон демонстрації техніки), загальною площею 121,9кв.м., що розташоване за адресою: м.Хмельницький, вул.Кам’янецька,122, належить на праві власності ДП "ШЕЛІ”.
Таким чином, ДП "ШЕЛІ", являючись власником приміщення компресорної, стало орендодавцем за договором оренди від 14.11.2006р.
Матеріали справи свідчать про те, що 20.04.2007р. між ДП "ШЕЛІ” (довіритель) та ДП "ОРІТ” (повірений) було укладено договір доручення за №1 (т.1 а.с.8), відповідно до п.1.1 якого повірений зобов’язався вчинити від імені та за рахунок довірителя юридичні дії спрямовані на утримання, обслуговування, виникнення та припинення господарських відносин, в тому числі, отримання орендної плати, щодо оренди у, передбаченому у п.1.2. даного договору, представництво інтересів довірителя по вищевказаних питаннях в організаціях, підприємствах, організаціях незалежно від форм власності, органах місцевої влади та самоврядування, судових інстанціях, правоохоронних органах та виконавчій службі. Для здійснення доручення, передбаченого п.1.1. даного договору, довіритель передає повіреному нежитлове приміщення та майно будівлі компресорної, загальною площею 121,9кв.м., розташоване за адресою по вул.Кам’янецькій,122 у м.Хмельницький (п.1.2. договору).
Строк дії даного договору встановлено у 2 роки і діє він до 19.04.2009р. (п.5.2. договору).
Додатковою угодою від 20.04.2009р. ДП "ШЕЛІ" та ДП "ОРІТ" продовжили строк дії договору доручення №1 від 20.04.2007р. на два роки до 19.04.2011р. (т.1 а.с.113).
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.12.2007р. у справі №11/7874 (т.1 а.с.12-13), яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 02.12.2008р. (т.1 а.с.94-95), договір оренди нежитлового приміщення компресорної (колишній павільйон демонстрації техніки) загальною площею 121,9кв.м., розташованого за адресою: м.Хмельницький, вул.Кам’янецька,122, який був укладений між ДП ЗАТ "Нафта України" "Торгово-Сервісний комплекс "Ринок Тернопільський" та підприємцем ОСОБА_3 14.11.2006р. було розірвано.
Як зазначалося вище, ДП "ОРІТ" звернувся з позовом до суду про стягнення з підприємця ОСОБА_3 збитків в сумі 28533,60грн., заподіяних пошкодженням останнім орендованого ним згідно договору від 14.11.2006р. майна приміщення компресорної по вул.Кам'янецькій,122 у м.Хмельницький.
Судовою колегією враховується наступне.
Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Як передбачено ст.ст.224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною; до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: наявності збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками та вини.
При цьому, стаття 614 Цивільного кодексу України визначає вину як обов'язкову підставу відповідальності за завдані збитки.
Для покладення відповідальності на відповідача за завдані позивачеві збитки необхідна наявність обумовлених підстав, суть яких - у елементах складу правопорушення.
Недоведення хоча б одного із них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.
Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що право на відшкодування збитків належить власнику або особі, яка володіє іншим, передбаченим законом правом на майно.
Як вбачається із змісту позовної заяви ДП "ОРІТ", з врахуванням поданих до неї уточнень від 13.08.2008р., підприємство звернулось з вимогою про стягнення збитків від свого власного імені та в своїх інтересах, тоді як власником майна, яке було передане в оренду підприємцеві є ДП "ШЕЛІ".
При цьому, у своєму позові ДП "ОРІТ" зазначає, що підприємець своїми неправомірними діями заподіяв йому збитки, хоча подає докази на підтвердження збитків, заподіяних майну орендодавця, тобто ДП "ШЕЛІ".
Виходячи з того, що ДП "ОРІТ" не є власником приміщення компресорної, яке орендувалось підприємцем ОСОБА_3, та не володіє іншим речовим правом на дане приміщення, - заявлені до стягнення збитки нанесені йому бути не могли, в зв'язку з чим його вимога про стягнення з підприємця ОСОБА_3 на користь ДП "ОРІТ" 28533,60грн. збитків задоволенню не підлягає.
ДП "ОРІТ" вважає, що право на звернення до суду з даною вимогою випливає з умов укладеного між ним та ДП "ШЕЛІ" договору доручення №1 від 20.04.2007р.
Однак, колегія суддів вважає такі твердження ДП "ОРІТ" помилковими, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.
Обов'язками повіреного (ДП "ОРІТ") у п.2.3. укладеного між ДП "ШЕЛІ" та ДП "ОРІТ" договору доручення №1 від 20.04.2007р. визначено, зокрема:
- здійснення технічного обслуговування майна, забезпечення його належного утримання у відповідності до санітарних, пожежних норм;
- здійснення у разі необхідності поточного ремонту з наступним відшкодуванням його вартості довірителем. При цьому, будь-які інші поліпшення майна повинні бути попередньо погоджені з довірителем;
- здійснення всіх необхідних заходів для запобігання пошкодженню чи знищенню об'єкта оренди тощо.
Згідно п.1.3. договору доручення повіреному надаються повноваження комерційного представника, яким, у відповідності до ч.1 ст.243 ЦК України, є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності, що не пов'язується з правом на відшкодування збитків, завданих майну підприємців, у разі порушення умов даних договорів.
Твердження позивача за первісним позовом, що п.1.1. договору доручення від 04.04.2008р., укладеного між ДП "ОРІТ" та ДП "ШЕЛІ", повіреному, тобто ДП "ОРІТ", надане право від імені довірителя, в разі проведення будівельно-ремонтних робіт в приміщенні компресорної за власний рахунок, отримувати стягнені коштів (відшкодування) на власний рахунок, тобто, ДП "ШЕЛІ" надало право ДП "ОРІТ" звертатись до суду з вимогою про стягнення збитків від імені "ОРІТ" та отримувати кошти за завдані збитки за рахунок ДП "ОРІТ", не заслуговують на увагу, оскільки проведений ДП "ОРІТ" ремонт був викликаний пошкодженням майна ДП "ШЕЛІ", тобто, збитки (витрати на проведення цього ремонту) є збитками ДП "ШЕЛІ", а тому, позивач за первісним позовом не вправі ставити вимогу про відшкодування вартості цього ремонту.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації усіх форм власності майна і організаційних форм (як України, так і інших держав), що мають статус юридичної особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а також, у випадках, передбачених законодавчими актами України, державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
З огляду на викладене, господарський суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку про відмову у задоволенні первісного позову, оскільки ДП "ОРІТ" не довів належними доказами, що відповідач своїми неправомірними діями заподіяв йому збитки.
Твердження ДП "ОРІТ" про те, що місцевий господарський суд не взяв до уваги, що металеві ворота, які були пошкоджені підприємцем ОСОБА_3 належать на праві власності ДП "ОРІТ", отже, шкода, завдана пошкодженням воріт, завдана саме ДП "ОРІТ", як власнику майна, не заслуговують на увагу, оскільки належні докази на підтвердження того, що металеві ворота належать саме ДП "ОРІТ", як і докази щодо їх дійсної вартості в матеріалах даної справи відсутні.
Довідка ДП "ОРІТ" №102 від 05.05.2008р. (т.1 а.с.19) таким доказом не являється.
Як вбачається з рішення господарського суду Хмельницької області від 21.12.2007р. у справі №11/7874 (т.1 а.с.12-13), із змісту акту приймання-передачі, складеного між орендодавцем приміщення компресорної та ОСОБА_3, не вбачається, що вхідні металеві ворота не передавались в користування орендарю. Наведене розцінюється як те, що фактично металеві ворота були невід'ємною частиною об'єкта оренди, належного ДП "ШЕЛІ".
Крім того, зазначення в акті виявлення пошкодження воріт від 26.09.2007р. (т.1 а.с.76), складеного в односторонньому порядку працівниками ДП "ОРІТ", що зняття воріт з петель та погнуття в двох місцях, не свідчить про те, що ворота втратили свою придатність і не можуть використовуватись, в зв'язку з чим підлягає відшкодуванню їх повна вартість.
Стосовно зустрічного позову судова колегія вважає за необхідне зазначити, що він також є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як зазначив підприємець ОСОБА_3 у своєму зустрічному позові, демонтаж двох плит перекриття з орендованого приміщення було проведено працівниками ДП "ОРІТ" без погодження із ним й внаслідок такого демонтажу підприємцю було заподіяно шкоду, яка полягає у пошкодженні належного йому майна: товару, обладнання, меблів, побутових приладів, печі калориферної.
Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України, на яку посилається підприємець ОСОБА_3, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як зазначалося вище, недоведеність хоч одного із елементів складу правопорушення виключає можливість задоволення судом позовних вимог, заявлених у такий спосіб.
Підприємець ОСОБА_3, як на докази спричинення йому шкоди, зіслався на експертний висновок Хмельницької торгово-промислової палати №В-102 від 16.07.2008р. та на фототаблицю пошкоджених приміщень (т.1 а.с.120,140-150).
Однак, із вказаних доказів не вбачається, що саме неправомірними діями ДП "ОРІТ" було пошкоджено зазначене ним майно.
З експертного висновку не вбачається, що пред'явлений для визначення розміру збитків товар, обладнання, матеріали, були придбані саме підприємцем ОСОБА_3 та за якою вартістю. В ньому не зазначено, на підставі яких документів експертом визначалась ціна пошкодженого майна; чи це майно повністю втрачене і не придатне для використання, чи його можливо ще використовувати або реалізувати; чи спричинені пошкодження саме діями ДП "ОРІТ" чи це сталося внаслідок інших явищ, подій тощо.
Таким чином, неможливо встановити дійсний розмір збитків та причинний зв'язок між поведінкою ДП "ОРІТ" та збитками.
До того ж, як свідчать матеріали справи, зокрема, акт від 25.04.2008р., постанова Південно-Західного ВМ ХМВ УМВС України у Хмельницькій області від 09.07.2008р. (т.2 а.с.46,48) ДП "ОРІТ" листом від 08.04.2008р. повідомляло підприємця про проведення ремонту в орендованому ним приміщенні. Крім того, як вбачається з пояснень ОСОБА_3 від 30.05.2008р. (т.2 а.с.47), 25.04.2008р. він був присутній в орендованому приміщенні по вул.Кам"янецькій,122 у м.Хмельницькому, де проводилась підготовка до виконання ремонтних робіт (сторони не спростовують, що, не зважаючи на зазначення у висновку Хмельницької торгово-промислової палати №В-102 від 16.07.2008р., матеріалах перевірки Південно-Західного ВМ ХМВ УМВС України у Хмельницькій області №1024/27-08 іншої адреси (м.Хмельницький, вул.Тернопільська,7), йдеться про орендоване ОСОБА_3 приміщення по вул.Кам"янецькій,122 у м.Хмельницькому).
Таким чином, підприємець ОСОБА_3 мав можливість вжити заходів щодо збереження свого майна.
Як вбачається з актів від 15.01.2009р., 17.01.2009р. (т.1 а.с.132-133, т.2 а.с.99) із приміщення, яке орендувалось підприємцем ОСОБА_3, працівники ДП "ОРІТ" перемістили певні речі в складське приміщення підприємства по вул.Кам"янецькій,122 на зберігання.
Наведене свідчить, що підприємець ОСОБА_3, будучи власником цих речей, вправі їх витребувати у особи, в якої вони знаходяться у володінні.
Беручи до уваги, що підприємцем ОСОБА_3, всупереч ст.33 ГПК України, не доведено підстав для задоволення його вимоги про стягнення з ДП "ОРІТ" компенсації заподіяної майнової шкоди в сумі 16469,70грн., місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у зустрічному позові.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що сторони не навели в своїх апеляційних скаргах переконливих мотивів та підстав для скасування судового рішення у даній справі, яке є обгрунтованим та законним.
Рішення господарського суду Хмельницької області у даній справі підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги ДП "ОРІТ" та підприємця ОСОБА_3 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 28 жовтня 2009 року у справі №12/14/2640 залишити без змін, а апеляційні скарги Дочірнього підприємства "ОРІТ", м.Хмельницький та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області - без задоволення.
2. Справу №12/14/2640 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді: