Справа № 2-313/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           07 квітня 2010 року                                        Індустріальний районний суд

                      м. Дніпропетровська

    У складі:

    Головуючого     – судді Галічого В.М.

    При секретарі     – Баштаненко І.О.

    Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Гаражного кооперативу «Автомобіліст», треті особи – Шоста дніпропетровська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, про визначення частки в спадковому майні, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог з урахуванням уточненого позову (т. 2 а.с. 1-4) послалася на те, що після передчасної смерті її сина ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на земельну ділянку, ? квартири, гаражі № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, автомобіль. Спадкоємцями першої черги зазначеного майна є позивачка ОСОБА_1, донька померлого ОСОБА_5 та дружина померлого – відповідачка ОСОБА_2, яка після смерті ОСОБА_4 зняла з обліку належний йому автомобіль Мерседес Бенц на підставі доручення, виданого ОСОБА_4, та реалізувала його громадянину ОСОБА_3, крім того переоформила на своє ім’я гаражі № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Автомобіліст». Позивачка ОСОБА_1 оформила право власності на 1/3 частки земельної ділянки, однак вона не мала змоги оформити право власності на інше майно з зазначених вище обставин.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати недійсною біржову угоду про продаж автомобіля Мерседес Бенц та витребувати його у ОСОБА_3 Також просила визнати недійсним рішення гаражного кооперативу «Автомобіліст» щодо переоформлення гаражів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, просила визнати за нею право власності на 1/6 частки квартири АДРЕСА_1, 1/3 частку гаражу № НОМЕР_2 ряд 7 і 1/6 частку гаражу № НОМЕР_1 ряд 7 в обслуговуючому кооперативі «Гаражному кооперативі «Автомобіліст», 1/6 частину автомобіля Мерседес Бенц 210, н/з НОМЕР_3.

У судовому засіданні представник позивачки заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав.

Представник відповідачки ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, в частині визнання за позивачкою права власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1. В іншій частині позовних вимог просив відмовити, оскільки вважає, що переоформлення автомобіля та гаражів відбулося у відповідності до діючого законодавства.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову заперечував, 16.03.2010 року надав суду заяву (а.с. 39), у якій просив в подальшому розглядати справу за його відсутності

Представник Гаражного кооперативу «Автомобіліст» у судовому засіданні просив суд прийняти рішення відповідно до вимог діючого законодавства.

Треті особи своїх представників для участі у розгляді справи не направили, про день та час судового розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21.06.2006 року, виданого Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 376 (т. 1 а.с. 8). Внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: земельну ділянку площею 0,12 га, що знаходиться на території АДРЕСА_2, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, виданного на підставі рішення виконкому Підгородненської міськради від 23 жовтня 1996 року № 215 (т.1 а.с. 14); квартиру АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 11 листопада 1998 року (т. 1 а.с. 93, 140); гараж № НОМЕР_2 ряд 7 в обслуговуючому кооперативі «Гаражному кооперативі «Автомобіліст», згідно протоколу № 215 від 13.05.1983 року (т.1 а.с. 10, 153-159); гараж № НОМЕР_1 ряд 7 в обслуговуючому кооперативі «Гаражному кооперативі «Автомобіліст», згідно протоколу № 125 від 20.08.2003 року (т.1 а.с. 10, 104), автомобіль Мерседес Бенц 210, 2000 року випуску, н/з НОМЕР_4 (т.1 а.с. 11).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповім або за законом.

В судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що померлий ОСОБА_4 не зробив жодних розпоряджень щодо належного йому майна, а тому спадкування проводиться за законом.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. В силу статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є: позивачка ОСОБА_1, яка є матір’ю померлого (т.1 а.с. 130), його донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 110), та дружина ОСОБА_2, шлюб з якою зареєстрований 27 лютого 1998 року (т.1 а.с. 109).

Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Судом була оглянута спадкова справа ( т. 2 а.с. 43-76 ), за якою ОСОБА_1 у встановлений ст.ст. 1269, 1270 ЦК України строк звернулася до Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 44), де отримала свідоцтво на спадщину за законом  від 26.12.2006 року на 1/3 частки земельної ділянки площею 0,12 га, що знаходиться на території АДРЕСА_2, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, виданного на підставі рішення виконкому Підгородненської міськради від 23 жовтня 1996 року № 215 (т. 1 а.с. 13). У видачі свідоцтва на інше спадкове майно ОСОБА_1 було відмовлено.

ОСОБА_2 листом № 30 від 28.01.2008 року Шостої Дніпропетровської державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 було відмовлено з причини ненадання нею оригіналів документів.

Відповідно до ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними.

Матеріалами справи встановлено, що померлому ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 11 листопада 1998 року належала квартира АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 93, 140). Квартира була придбана під час шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2, шлюб з якою зареєстрований 27 лютого 1998 року (т.1 а.с. 109).

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. За ч. 2 ст. 372 ЦК України вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. Отже позивачка ОСОБА_1 має право успадкувати 1/6 частини вищезазначеної квартири (1/3 х ?), а тому її вимога про визнання права власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 підлягає задоволенню.

Судом було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що померлому ОСОБА_4 згідно протоколу № 215 від 13.05.1983 року (т.1 а.с. 10, 153-159) належить гараж № НОМЕР_2 ряд 7 в обслуговуючому кооперативі «Гаражному кооперативі «Автомобіліст». Також йому належить гараж № НОМЕР_1 ряд 7 в обслуговуючому кооперативі «Гаражному кооперативі «Автомобіліст», згідно протоколу № 125 від 20.08.2003 року (т.1 а.с. 10, 104).

В матеріалах справи мається відповідь КП «ДМБТІ» № 163 від 12.01.2009 року, за якою зазначено власників на гараж № НОМЕР_1 ряд другий та гараж № НОМЕР_2 ряд п’ятий (т.1 а.с. 92). Однак, предметом даного спору є гараж № НОМЕР_1 ряд сьомий та гараж № НОМЕР_2 ряд сьомий, а тому суд не приймає цю відповідь.

Протоколом № 144 від 15.11.2006 року засідання правління кооперативу автолюбителів «Автомобіліст» (т. 2 а.с. 19) виключено із членів кооперативу з причини смерті ОСОБА_4 та одночасно прийнято в члени кооперативу ОСОБА_2 та за нею закріплені гаражі № НОМЕР_1-НОМЕР_2 ряд № 7 (т. 2 а.с. 17, 18).

Відповідно до п. 4.1 Статуту обслуговуючого кооперативу «Гаражного кооперативу «Автомобіліст» органами управління кооперативу є правління. Згідно п. 4.3.3 Статуту рішення правління оформляється протоколами, які підписуються Головою правління (т.1 а.с. 164, 166). Тому зазначений протокол № 144 від 15.11.2006 року має юридичну силу та відповідні правові наслідки, за якими згідно довідки кооперативу від 29.01.2009 року гаражі № НОМЕР_1-НОМЕР_2 ряд № 7 були переоформлені на ОСОБА_2 після смерті її чоловіка ОСОБА_4 і є неприватизованими.

Оскільки протокол № 144 від 15.11.2006 року правління виданий без врахування інших спадкоємців, тому він є незаконним і підлягає визнанню недійсним.

Згідно ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв на час будування гаражів, член гаражного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за гараж наданий йому в користування, набуває права власності на це майно. Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 28.06.1991 року «Про практику розгляду судами цивільних прав, пов’язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму ВСУ від 25.05.1998 року №15: …член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд – продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом.

Отже, спадкодавець ОСОБА_4 вже мав право власності на гаражі № НОМЕР_1-НОМЕР_2 ряд № 7 в обслуговуючому кооперативі «Гаражному кооперативі «Автомобіліст», але не зареєстрував його у відповідності до вимог діючого на той час законодавства.

За викладених обставин одночасно з визнанням недійсним протоколу № 144 від 15.11.2006 року правління, за наведених вище підстав підлягають задоволенню вимоги позивачки про визнання права власності за нею на 1/3 частку гаражу № НОМЕР_2 ряд 7 та 1/6 частку гаражу № НОМЕР_1 ряд 7 в обслуговуючому кооперативі «Гаражному кооперативі «Автомобіліст».

Крім того, судом встановлено, що автомобіль Мерседес Бенц 210, 2000 року випуску, н/з НОМЕР_4, який належав спадкодавцю, 08.02.2007 року було знято з обліку на підставі доручення, виданого ОСОБА_4, громадянкою ОСОБА_2, та виданий транзитний н/з НОМЕР_5. Після цього автомобіль нею був проданий громадянину ОСОБА_3 на підставі біржової угоди (т. 1 а.с. 11, т. 2 а.с. 31-32).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у випадку смерті особи, яка видала довіреність.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання за позивачкою права власності на 1/6 частину зазначеного автомобілю слід задовольнити шляхом стягнення з ОСОБА_2 вартості 1/6 частини автомобілю.

В матеріалах справи мається висновок експерта № В-10941 від 27.10.2008 року про вартість вищезазначеного автомобіля, за яким його вартість станом на січень 2007 року становить 134 128, 00 грн (т. 1 а.с. 74). Таким чином з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки підлягає стягненню сума вартості 1/6 частини автомобіля, що дорівнює 23 196, 33 грн.

Оскільки позов задоволений частково, згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі підлягають компенсації позивачеві за рахунок відповідача ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст. 15 Закону України “Про власність”, ст.ст. 203, 248, 1217, 1258, 1261, 1267, 1269, 1270, 1296, 1297, 1299 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212 - 215  ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати недійсним протокол № 144 від 15.11.2006 року засідання правління обслуговуючого кооперативу «Гаражного кооперативу «Автомобіліст» щодо переоформлення гаражів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 рід № 7 на ім’я ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на наступне майно:

-   1/6 частку квартири АДРЕСА_1.

-   1/3 частку гаражу № НОМЕР_2 ряд № 7 в обслуговуючому кооперативі «Гаражному кооперативі «Автомобіліст».

-   1/6 частку гаражу № НОМЕР_1 ряд № 7 в обслуговуючому кооперативі «Гаражному кооперативі «Автомобіліст».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/6 вартість автомобіля у розмірі 23 196,33 грн. (двадцять три тисячі сто дев’яносто шість гривень 33 коп.).

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1730, 00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                   В.М. Галічий