Справа № 2-а-246/09р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2009 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

Головуючого Очеретяного Є.В.

З участю секретаря Шпак Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача УДАІ УМВСУ В Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВО № 017213 від 30.12.2008 р. якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП за порушення вимог п. 12.9 б ПДР України, посилаючись на те, що єдиним доказом вчинення правопорушення є фотознімок її автомобіля, на якому видно лише номерний знак транспортного засобу та відсутні будь-які орієнтири місцевості, незрозуміло де знаходився автомобіль в момент зйомки, а тому відповідно неможливо зробити висновок про те які дорожні знаки регламентують рух на цій ділянці дороги, та чи взагалі рухався автомобіль чи стояв, а тому вважає, що її неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свій позов підтримала із мотивів, викладених у позовній заяві та просить поновити їй строк на оскарження постанови, пропущений із поважних причин, оскільки копію постанови вона одержала лише 09.01.2009 р., про що свідчить долучене до матеріалів справи поштове повідомлення, та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВО 017213 від 30.12.2008 р. як незаконну.

Представник відповідача УДАІ УМВСУ в Тернопільській області у судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, що у відповідності до п. 12.9 б розділу 12 «Швидкість руху» ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. водіям транспортних засобів забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7 правил на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, пунктом 12.4 правил визначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. Внесеними змінами в КУпАП працівникам ДАІ за порушення ПДР України дозволено виносити постанови про накладення адміністративних стягнень без складання протоколу про вчинення адміністративного стягнення, застосовуючи при цьому технічні засоби, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису. В даному випадку перевищення допустимої швидкості руху було зафіксовано інспектором на відеозаписуючий пристрій «Візир» 0711192, який сертифікований в Україні та згідно результатів повірки його визнано придатним до застосування і складання протоколу при цьому не передбачено. Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 винесена у відповідності до чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:

Як вбачається із постанови по справі про адміністративне правопорушення ВО № 017213 від 30.12.2008 р. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 2107 номерний знак НОМЕР_1 30.12.2008 р. 0 10 год. 55 хв. у м. Тернополі по вул.  15 квітня рухалась зі швидкістю 72 км/год, та перевищила встановлену швидкість руху більше ніж на 20 км/год, чим порушила вимоги п. 12.9 б ПДР України та вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Даною постановою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. Постанова винесена без складання протоколу про вчинення адмінправопорушення.

Доказом перевищення допустимої швидкості автомашиною позивача зазначено фотовідображення здійснене приладом Візир № 0711192, на якому зображена передня частина автомашини із номерним знаком, зазначено час та швидкість, руху, однак на фотознімку відсутнє зображення місцевості, де проводилась зйомка, прив»язка до дороги, дорожні знаки для визначення допустимої швидкості автомашини на даному відрізку дороги.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених ч.1 ст. 258 цього Кодексу, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається то уповноважена посадова особа зобов»язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу.

У відповідності до ч.6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки відеозаписів чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки відеозаписів чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

Як слідує з Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2006 p. N 1111 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2006 р. за N 1243/13117 ДПС є структурним підрозділом ДАІ завданнями якого є нагляд за дорожнім рухом з метою забезпечення його безпеки, попередження та припинення злочинів і адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху-п.п.3.1, 3.4 інструкції.

За таких обставин, аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази та норми чинного КУпАП із внесеними змінами і доповненнями, суд приходить до переконання про те, що при виявленні правопорушення працівник ДАІ зобов»язаний припинити правопорушення шляхом зупинки винної особи і тільки у випадку не заперечення нею вчиненого може винести постанову про накладення адміністративного стягнення, а в іншому разі зобов»язаний скласти протокол про вчинення адмінправопорушення. Крім цього суд вважає, що прилад марки Візир 0711192, яким працівником ДАІ проведено фотозйомку автомашини позивача не є пристроєм працюючим в автоматичному режимі, як це передбачено ст.258 КУпАП, також відповідачем не представлено суду належних доказів про те, на якій саме ділянці дороги було зафіксовано порушення вчинене ОСОБА_3, панорамних знімків автомобіля позивача на місцевості та даних, що вказаний пристрій сертифікований в Україні, пройшов державну повірку та згідно її результатів визнаний придатним до застосування і передбачений табельною належністю підрозділу ДАІ, де був використаний.

Таким чином враховуючи те, що відповідачем не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, коли відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову-заявлений позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 1 ч.1, 10, 11, 18 ч.1 п.2, 71, 158-163, 186 КАС України, ст. 33, 122, 251, 254, 258, 289, 293 КУпАП, п.п.12.4, 12.9 б ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 p., Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2006 р. № 1111, суд, -

постановив:

Позов - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення із адміністративним позовом.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення ВО № 017213 від 30.12.2008 р. інспектора ІДПС Мелетина В.І. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.-скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.