Справа № 2-а-102
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 березня 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Ярошенко С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Мелітополі цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м. Мелітополя та Мелітопольського району старшини ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС взводу ДПС м. Мелітополя та Мелітопольського району старшини ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В позові зазначено, що постановою серії АР № 158553 по справі про адміністративне правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2009 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень.
Однак, позивач вважає складену постанову неправомірною, оскільки він скоїв вимушену зупинку, бо в цей день весь час йшов дощ час, на перехресті вул. Воровського та пр. Б. Хмельницького в м. Мелітополі Запорізької області в автомобілі заглух двигун, оскільки в нього потрапила вода. Позивач ввімкнув аварійне освітлення та почав пробувати завести двигун, що через декілька спроб йому вдалося, але вимкнулося аварійне освітлення. Тоді позивач ввімкнув габаритне освітлення, а сам почав одівати туфель, в який також набралася вода. В цей час під'їхали працівники ДАІ та склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення, а його доводи про те, що аварій1не освітлення не працює, бо в двигун потрапила вода з калюжі, інспектором ДАІ до уваги не були прийняті.
Позивач просить суд задовольнити позов та скасувати постанову серії АР № 158553 по справі про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2009 року .
В судове засідання представники позивача не з'явилися, однак надали письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, на позовних вимогах наполягають та просять їх задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання відповідач – інспектор ДПС взводу ДПС м. Мелітополя та Мелітопольського району старшини ОСОБА_2 не з'явився, однак надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевіривши законність та обґрунтованість позовних вимог, приходить до наступного.
Відповідно до п.п. 15.10.а Правил Дорожнього руху України, стоянка забороняється в місцях, де заборонена зупинка.
Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, – тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено в судовому засіданні, постановою серії АР № 158553 по справі про адміністративне правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2009 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень.
Підставою для винесення зазначеної постанови стало те, що 16 листопада 2009 року, приблизно в 16 годин 10 хвилини, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099, держ. номер НОМЕР_1, скоїв стоянку транспортного засобу на перехресті вул. Воровського та пр. Б. Хмельницького в м. Мелітополі Запорізької області, чим порушив вимоги п.п. 15.10.а Правил Дорожнього руху України.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, при складанні протоколу серії АР № 129693 про адміністративне правопорушення позивачем вищезазначені обставини не заперечувалися, в своїх поясненнях він зазначив, що зупинився біля узбіччя з причини поломки автомобіля – був дощ, переїхав калюжу, вода потрапила в двигун і той заглух.
Однак, під час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень відповідачем не були виявлені та враховані обставини, які виключають адміністративну відповідальність, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не були з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також, розгляд справи на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують його особу, інших доказів по справі, порушує права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, і це привело до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, скоєне позивачем правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків, тому з урахуванням характеру та обставин скоєного правопорушення суд визнає його малозначним та вважає можливим звільнити позивача від адміністративної відповідальності та оголосити йому усне зауваження.
Таким чином, суд вважає достатнім засобом захисту прав позивача – скасування постанови серії АР № 158553 від 16 листопада 2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень, з подальшим звільненням позивача від адміністративної відповідальності, оголосивши йому усне зауваження, та закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Аналізуючи вищезазначені докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, а саме: копією постанови по справі про адміністративне правопорушення (а.с. 9); копією протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 10); копією посвідчення водія (а.с. 21); копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 22); копією довіреності (а.с. 23); іншими матеріалами справи, тому вони підлягають частковому задоволенню, в частині скасування постанови серії АР № 158553 від 16 листопада 2009 року, в зв'язку з малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, в іншій частині позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 71, 72, 86, 159 – 163 КАС України, ст.ст. 22, 33, ч. 2 ст. 122, ст.ст. 280, 287, 293 КУпАП, п.п. 15.10.а Правил Дорожнього руху України, суд
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м. Мелітополя та Мелітопольського району старшини ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.
Скасувати постанову серії АР № 158553 від 16 листопада 2009 року, винесену інспектором ДПС взводу ДПС м. Мелітополя та Мелітопольського району старшиною ОСОБА_2, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень.
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП – закрити.
В іншій частині позову – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя: