Справа № 2-145/2010 р.

    РІШЕННЯ

           Іменем     України

     15 березня  2010  року                       Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого  судді Литвин Л.І.

при секретарі Ковряк О.О.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом  ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» м. Київ вул. Лисенка-6 про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати остаточного розрахунку та стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

             Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовною заявою до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» м. Київ вул. Лисенка-6 про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати остаточного розрахунку та стягнення моральної шкоди, в котрій зазначив, що із серпня 1999 року він працював начальником станції Яготин Південно-Західної залізниці. 29 грудня 2008 року згідно з наказом № 942/ОС по Київській дирекції залізничних перевезень він був переведений на посаду чергового по станції Яготин, звідки 30 листопада 2009 року був звільнений  за ст. 36 п.1 КЗпП України. Проте, остаточний розрахунок з ним було проведено лише 30 січня 2010 року. Як вбачається з розрахункового листа за грудень 2009 року, відповідач повинен був виплатити йому 574, 76 гривень. При звільненні він також не отримав довідки про  суми,  належні йому при остаточному розрахунку. Розмір середньомісячної заробітної плати позивача становив 3000 гривень, час затримки виплат належних останньому становить 2 місяці (з 30 листопада 2009 року по 30 січня 2010 року). Вважає, що невиплатою належних сум йому також спричинено і моральну шкоду, яку він оцінює  в розмірі 1500 гривень, а тому просив стягнути з відповідача на його користь  кошти за час затримки виплати остаточного розрахунку в сумі 6000 грн. та стягнути 1500 гривень моральної шкоди.

          В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, пояснивши, що кошти, належні йому при звільненні були виплачені лише через два місяці після  звільнення  останнього з роботи. Моральну шкоду обґрунтував тим, що він змушений був неодноразово телефонувати  в бухгалтерію підприємства з приводу невиплати йому всіх належних сум при звільненні, про що було відомо його  колегам та знайомим, перед якими він почував себе в незручному становищі, оскільки довгий час працював на  станції Яготин  Південно-Західної залізниці.

Представник відповідача заперечував проти позову з тих мотивів, що позивач був звільнений 30 листопада 2009 року за угодою сторін та згідно наказу № 674/ОС йому нарахована і виплачена сума, але як стверджує останній, йому  підприємство не виплатило 574, 76 грн. згідно розрахункового листа за грудень. Вищевказана сума не могла бути виплачена ОСОБА_1М в день звільнення, оскільки це є нарахована винагорода в розмірі 25 % посадового окладу за грудень 2008 року. Підставами для нарахування такої винагороди є розпорядження начальника залізниці від 24  грудня 2009 року № Н-4-675 та розпорядження начальника дирекції від 24 грудня 2009 року № 572/76. У відповідності до вищевказаних розпоряджень в грудні 2009 року позивачу  була нарахована винагорода, яка і зазначена в розрахунковому листі. Розрахункові листи формуються після закриття  заробітної плати, тобто  після 5 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця і так як ОСОБА_1 не звертався в бухгалтерію, то довідка про суми, належні йому до виплат не видавалась.  Що стосується моральної шкоди, то вона позивачем не доведена, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

      Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум  у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа або організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного  розрахунку.

    В силу ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або  уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

    В силу ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.    

    Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженими ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя    Так, в судовому  засіданні з пояснень сторін, з витягу з трудової книг (а.с.2-5), з наказу № 674/ОС від 30.11.2009 року про припинення трудового договору (а.с.6),  з розрахункового листа за  грудень 2009 року (а.с.7), з витягу з розпорядження від 24.12.2009 року № Н-4-675 (а.с.14),  із розпорядження № 572/76 (а.с.13-14), з  платіжного доручення  № 1680 від 29 січня  2010 року (а.с.17), з платіжної відомості № 11 на видачу заробітної плати за грудень 2009 року (а.с.18-19), з платіжного доручення № 1142 від 4 грудня 2009 року (а.с.20), з платіжної відомості № 350  на виплату авансу за грудень 2009 рік (а.с.21-22), з довідки Київської дирекції залізничних перевезень  про розмір  виплаченої заробітної плати (а.с.23), з довідки  про нарахування заробітної плати (а.с.24) встановлено, що ОСОБА_1 А.М. з 3 серпня 1999 працював  начальником станції Яготин Південно-Західної залізниці. 29 грудня 2008 року він був переведений на посаду чергового по станції Яготин. Після чого  30 листопада 2009 року  був звільнений з роботи на підставі ст. 36 п.1  КЗпП України згідно наказу № 674/ОС від 30.11.2009 року. При цьому, в день звільнення, відповідач не сплатив йому всіх належних при звільненні сум. Остаточний розрахунок з ним було проведено лише через два місяці після звільнення з роботи, а саме: 30 січня 2010 року. Розмір середньомісячної заробітної плати позивача становить 2686,6 гривень, що підтверджується довідкою Київської дирекції залізничних перевезень та дані обставини визнані сторонами та в силу ст. 61 ЦПК України не потребують доказування.

    При цьому, заперечення відповідача в тій частині, що 29 січня 2010 року ОСОБА_1 була перерахована сума винагороди, спростовується даними розрахункового листа за грудень 2009 року (а.с.7) з котрого вбачається,  що сума річної премії  становить лише 312, 90 гривень. Таким чином, сума остаточного розрахунку ОСОБА_1 була перерахована 29 січня 2010 року. Поважності причин несвоєчасної виплати сум остаточного розрахунку відповідач не навів, в зв’язку  з чим, вимоги в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за два місяці затримки виплати розрахункових коштів в розмірі 5373, 27 грн. підлягають до задоволення.

     Оскільки  4 грудня 2009 року ОСОБА_1 було виплачено 5000 гривень та  протягом грудня 2009 року йому сплачено 3425, 50 грн. і 574,76 гривень, а відразу після звільнення позивач працевлаштувався, в зв’язку з чим істотних змін в його житті, які б привели до втрати  його нормальних життєвих зв’язків  та вимагали б від нього додаткових зусиль для організації свого життя не було, то вимоги в  частині стягнення моральної шкоди суд знаходить безпідставними та такими, що до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст.10,60,209,212, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 116,117,233, 237-1 КЗпП України,  суд

ВИРІШИВ:

              Позов ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» м. Київ вул. Лисенка-6 про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати остаточного розрахунку та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

    Стягнути із Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» м. Київ вул. Лисенка-6 на користь ОСОБА_1  5373 (п’ять тисяч триста сімдесят три) гривні 27 коп. середнього заробітку за час затримки виплати остаточного розрахунку,  а в решті позовних вимог відмовити.

    Стягнути із Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця» м. Київ вул. Лисенка-6  р/р 26006000891, ЗКЛО 01069713, МФО 322959 в АБ «Експрес-Банк» м. Київ- 53 (п'ятдесят три) гривні  73 коп. державного мита  на користь держави та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 (сто двадцять) гривень на користь ТУ ДСА в Київській області, код 26268119, рахунок 31214259700666, банк ГУДКУ в Київській області, МФО 821018.

           Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

     Суддя                                                                               Литвин Л.І.