Справа № 2а-1877/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2010 р. м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд у складі:
головуючого - судді Лисяк Г.І.
при секретарі – Теплих О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні залу Хмельницького міськрайонного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про визнання неправомірними дій, спонукання до виплати заборгованості по щомісячному підвищенню до пенсії, як дитині війни,
ВСТАНОВИВ:
9 березня 2010 р. ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання неправомірними дій, спонукання до виплати заборгованості по щомісячному підвищенню до пенсії, як дитині війни, посилаючись на те, що відповідач в порушення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в 2008-2009 р.р. не виплачував їй, як дитині війни, підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Не дивлячись на те, що бюджетне законодавство зупиняло дію вказаної норми закону у 2008 році, Конституційний Суд України визнавав положення законів про Державний бюджет України щодо зупинення або обмеження пільг, компенсацій і гарантій такими, що не відповідають Конституції України.
Позивачка в судове засідання не з”явилась, навдавши суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача на прозгляд справи в суд не з”явилась, направивши на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність та надавши свої письмові заперечення, де вказала, що призначення та виплата позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни, у 2008 - 2009 р.р. здійснювалась у відповідності до чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги позову підлягають задоволенню частково.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонеркою за віком і має статус дитини війни. У 2008- 2009 р.р. виплата пенсії позивачці здійснювалась без підвищення, як дитині війни. Наведене стверджується ксерокопією паспорта позивачки, її пенсійним посвідченням.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Проте, Законами України про Державний бюджет України у 2006-2007 р. дія наведеної норми закону була призупинена.
9 липня 2007 р. Конституційний Суд України своїм рішення № 6-рп визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 28 грудня 2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесено зміни, відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни .
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р. у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) положення пункту 29 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони і інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Вказані рішення Конституційного суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів в зв”язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів України, що визнані неконституційними.
Разом з тим, з квітня 2008 р. Кабінет Міністрів України видав постанову № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою установив виплату вказаного підвищення до пенсії з 22 квітня – 48 грн. 10 коп., з 1 липня - 48 грн. 20 коп., та з 1 жовтня і до цього часу - 49 грн. 80 коп.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Стаття 92 п. 1 Конституції України передбачає, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов»язки громадянина.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, з дня прийняття у 2007 р. Конституційним Судом України наведеного рішення нарахування та виплата позивачці підвищення до пенсії за віком мала б здійснюватись у встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі.
Проте, ст. 99 п.2 КАС України передбачає для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 п.1 цього ж Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Аналізуючи наведені обставини справи, норми чинного законодавства, пріоритетність законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що з лютого 2009 р. позивачка має право на отримання підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а бездіяльність відповідача по нарахуванню та виплаті такого підвищення є незаконною. Як наслідок, для відновлення їх прав слід зобов”язати відповідача здійснювати виплату підвищення до пенсії позивачці, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та стягнути заборгованість по її виплаті за період з лютого 2009 року по грудень 2009 року включно.
При цьому, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення розміру нарахування не підлягають задоволенню, оскільки предметом даного спору є право на отримання позивачем допомоги, а не розмір нарахування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 10, 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задоволити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому щодо виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі меншому 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в період з лютого 2009 р. по грудень 2009р. включно неправомірними.
Зобов”язати Управління Пенсійного Фонду України у місті Хмельницькому провести нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в період з лютого 2009 р. по грудень 2009 р. включно та виплатити заборгованість по вказаному підвищенню до пенсії.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржено до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Лисяк Г.І.