Справа № 2-а-85

2010 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

17 березня 2010 року          Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого                  -            судді   Ярошенко С.С.

при секретарі                  -           Дмитрієвій М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ОДР відділу державної автомобільної інспекції м. Мелітополя ОСОБА_2 про визнання неправомірно та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора ОДР відділу державної автомобільної інспекції м. Мелітополя ОСОБА_2 про визнання неправомірно та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В позові зазначено, що постановою серії АР № 084237 по справі про адміністративне правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 січня 2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень.

Однак, позивач вважає складену постанову неправомірною, оскільки він, повертаючи ліворуч з вул. Воїнів Інтернаціоналістів на вул. Кірова в м. Мелітополі Запорізької області, розпочав рух при зеленому сигналі на додатковій секції світлофора, але, враховуючи складні погодні умови, наявність снігу на проїзній частині дороги, що ускладнює рух, та дуже поганий стан дорожнього покриття на перехресті, під час повороту автомобіль пробуксував, тому закінчувати поворот позивачу довелося вже при вимкненій додатковій секції світлофора. Тому позивач зазначає, що ним не було нікому створено перешкод для руху або порушено безпеку дорожнього руху, тому підстави для кваліфікації його дій як скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відсутні.

Позивач просить суд задовольнити позов та визнати неправомірною і скасувати постанову серії АР № 084237 по справі про адміністративне правопорушення від 22 січня 2010 року .

В судове засідання позивач не з'явився, однак надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з'явився, не повідомив суд про причини неявки, про час і дату судового засідання був повідомлений належним чином, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, перевіривши законність та обґрунтованість позовних вимог, приходить до наступного.

Відповідно до п.п. 8.7.3.з Правил Дорожнього руху України, вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух в напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).

Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушеннями вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, необладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, – тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду ,чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як встановлено в судовому засіданні, постановою серії АР № 084237 по справі про адміністративне правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 січня 2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень.

Підставою для винесення зазначеної постанови стало те, що  22 січня 2010 року, приблизно в 14 годин 40 хвилини, по вул. Воїнів Інтернаціоналістів в м. Мелітополі Запорізької області ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099, держ. номер НОМЕР_1, на перехресті з вул. Кірова скоїв поворот ліворуч при вимкненій додатковій секції світлофора, який дозволяє поворот ліворуч, чим порушив вимоги п.п. 8.7 Правил Дорожнього руху України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, при складанні протоколу серії АР № 122049 про адміністративне правопорушення позивачем вищезазначені обставини не заперечувалися, в своїх поясненнях він зазначив, що порушив неумисно, враховуючи поганий стан автомобільних доріг, сніг не прибирається, автомобіль пробуксовує.

Однак, під час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень відповідачем не були виявлені та враховані обставини, які виключають адміністративну відповідальність, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не були з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, розгляд справи на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують його особу, інших доказів по справі, порушує права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, і це привело до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, скоєне позивачем правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків, тому з урахуванням характеру та обставин скоєного правопорушення суд визнає його малозначним та вважає можливим звільнити позивача від адміністративної відповідальності та оголосити йому усне зауваження.

Таким чином, суд вважає достатнім засобом захисту прав позивача – скасування постанови серії АР № 084237 від 22 січня 2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень, з подальшим звільненням позивача від адміністративної відповідальності, оголосивши йому усне зауваження, та закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Аналізуючи вищезазначені докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, а саме: копією постанови по справі про адміністративне правопорушення (а.с. 4); копією протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 5); копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 6); іншими матеріалами справи, тому вони підлягають частковому задоволенню, в частині скасування постанови серії АР № 084237 від 22 січня 2010 року, в зв'язку з малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, в іншій частині позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 71, 72, 86, 159 – 163 КАС України,  ст.ст. 22, 33, ч. 2 ст. 122, ст.ст. 280, 287, 293 КУпАП, п.п. 8.7.3.з Правил Дорожнього руху України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ОДР відділу державної автомобільної інспекції м. Мелітополя ОСОБА_2 про визнання неправомірно та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення  – задовольнити частково.

Скасувати постанову серії АР № 084237 від 22 січня 2010 року, винесену інспектором ОДР відділу державної автомобільної інспекції м. Мелітополя ОСОБА_2, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень.

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП – закрити.

В іншій частині позову – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя: