31 травня 2006 року                                                              м. Київ

Колегія  суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1до відділу освіти Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради про стягнення заборгованості по виплаті надбавок за вислугу років, допомоги на оздоровлення та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, за касаційною скаргою відділу освіти Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 червня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 27 жовтня 2003 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2003 року позивачка звернулася в суд із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що вона працює вчителем української  мови і літератури в гімназії “Сихівська”. Відповідач не нараховує їй надбавку за вислугу років в розмірі 1865 грн. 54 коп., допомогу на оздоровлення в розмірі 435 грн., компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 997 грн. 45 коп. Просила стягнути з відповідача вказані суми та крім того, просила стягнути 20 грн. витрат за надання юридичної допомоги, а всього - 3317 грн. 99 коп.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 11 червня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 27 жовтня 2003 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі відділу освіти Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради ставиться питання про скасування судових рішень з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.

Доводи касаційної скарги про те, що розгляд справи та постановлення рішення проведено з порушенням норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, оскільки суперечать фактичним обставинам справи. 

Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу відділу освіти Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 червня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 27 жовтня 2003 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.