Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 - 1494 / 2010 р.                          Головуючий  у  1 інстанції: Живлакова Г.О.

                                                                                                 Суддя-доповідач: Боєва В.В.                                          

У Х В А Л А

Іменем України

      14  квітня  2010 року                                                                    м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

              Головуючого:         Боєвої В.В.

                             Суддів:                     Денисенко Т.С. Коваленко А.І.

              При секретарі:         Карацюпі О.О.,

За участю представника апелянта ОСОБА_2 – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ОСОБА_2, ОСОБА_4  на ухвалу судді Приазовського районного суду Запорізької області  від  10 лютого 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2010 року ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним. Позивач ОСОБА_2   зазначив, що  він є  одним із  засновників ТОВ „Рассвет” – з долею участі 16%,  під  впливом відповідача він був вимушений заявити намір  про свій вихід із складу засновників та продати належну йому частку ОСОБА_5 Просив визнати цей правочин недійсним, оскільки він суперечить нормам закону.

Ухвалою судді Приазовського районного суду Запорізької області  від 10 лютого 2010 року позовна заява повернута позивачам – в зв’язку з непідвідомчістю даного спору судам загальної юрисдикції.

Не погоджуючись з ухвалою судді, ОСОБА_2, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просять ухвалу суду скасувати, справу направити на  розгляд  до суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника апелянта,  перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів  апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом  1 частині 1  статті  312 ЦПК України передбачено, що розглянувши скаргу на  ухвалу суду  першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу  без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Пунктом 1) частини 1 статті  122 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Постановивши ухвалу про відмову  у відкритті провадження у справі, суддя  Приазовського районного суду Запорізької області   посилався на положення  статті 16 Господарського  процесуального  кодексу  України, якою передбачено, що справи у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Такий висновок  узгоджується з роз’ясненнями частини 2 Постанови Пленуму Верховного суду України  від 24.10.2008 р. № 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, в якій зазначено:  

„Законом України від 15 грудня 2006 р. N 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (далі - закон N 483-V) до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Також в частині 3 статті 167  Господарського  кодексу України  зазначено: ?ід корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав”.

Висновок суду першої інстанції щодо підвідомчості даного спору господарським судам   не суперечить  матеріалам справи, оскільки з позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_4 вбачається, що спір виник між засновником господарського товариства (ТОВ „Рассвет”), який вибув,   та учасником товариства -  з питань, пов'язаних з  діяльністю і  управлінням  цього товариства – стосовно виходу зі складу засновників товариства  та  перерозподілу  часток  учасників товариства.  

За таких обставин  судова колегія вважає,  що підстав для скасування ухвали судді не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_4  відхилити.

Ухвалу судді Приазовського  районного суду Запорізької області  від  10 лютого 2010 року  залишити без змін.  

            Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.

Головуючий:

Судді: