Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 - 1956 / 2010 р.                                   Головуючий  у  1 інстанції: Міняйло Н.С.

                                                                                                    Суддя-доповідач: Боєва В.В.                                          

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

         14  квітня  2010 року                                                                 м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:         Боєвої В.В.

Суддів:                     Денисенко Т.С., Кримської О.М.,

При секретарі:         Карацюпі О.О.,

за участю:  представника  апелянта – ОСОБА_2;  особи, в інтересах якої подано позов - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  прокурора Михайлівського району Запорізької області  в інтересах ОСОБА_3    на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області    від 24 лютого  2010 року у справі за позовом прокурора Михайлівського району Запорізької області  в інтересах ОСОБА_3    до приватного підприємства „Агротрейд - 2” про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості  з орендної плати,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2009 року прокурор Михайлівського району Запорізької області  в інтересах ОСОБА_3   звернувся до суду з позовом до ПП „Агротрейд – 2” про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості  з орендної плати.

В позовній заяві зазначав, що 02.03.2007 року між ОСОБА_3 та ПП „Агротрейд – 2” був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,5545 га. Згідно п. 38 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договір в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених умовами договору. П. 11 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у строки у відповідності до діючого законодавства. Ця невизначеність у строках сплати орендної плати свідчить про те, що між орендарем та орендодавцем не досягнуто в цій частині домовленості щодо істотних умов договору оренди землі. Вказана невизначеність є підставою для розірвання цього договору. ОСОБА_3 у 2007 році в рахунок оплати за користування земельною ділянкою видано 700 кг озимої пшениці, у 2008 та 2009 роках орендна плата сплачена у повному обсязі. Орендна плата за 2007 рік у повному обсязі до теперішнього часу не сплачена та складає 1555 грн. З цих підстав просили розірвати договір оренди землі від 02.03.2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ПП „Агротрейд – 2” та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 заборгованість з орендної плати по договору оренди землі за 2007 рік в сумі 1555 грн.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 24 лютого  2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор Михайлівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення  норм матеріального права та не з’ясування обставин, які мають значення для справи,  просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів  апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню   з наступних підстав.

За статтею  309 ЦПК України  рішення суду першої інстанції може бути скасовано з ухваленням  нового рішення у разі  неправильного застосування норм матеріального права та при  неповному з’ясуванні   судом обставин, що мають  значення для справи.

Ухваливши рішення про відмову  позивачу у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції  посилався на положення ст. ст.  24, 25, 32 Закону України „Про оренду землі”, якими врегульовано порядок та підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. При цьому суд виходив з того, що всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України  позивач не надав суду доказів щодо  наявності підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, а тому ухвалив рішення, яким в позові відмовив, посилаючись на те, що позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

З таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з наступних підстав.

Згідно  статті  32  Закону України „Про оренду землі”  на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

          Пунктом 38 Договору оренди землі, укладеному 02.03.2007 р., передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  наслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором...   (а. с. 9).

Вищевикладене повністю узгоджується з  положеннями  статті  651   ЦК України, в якій зазначено:

?міна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору”.

Так, згідно пункту 9  даного Договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у розрахунку 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки, у формі: зерно – 2 тони, соняшник – 200 кг, оранка – 0,50 га, ритуальні послуги – б/о (а. с. 7).  

З  матеріалів справи (а. с. 26), пояснень учасників судового розгляду та письмових заперечень, наданих суду апеляційної інстанції відповідачем - ПП „Агро-трейд 2” вбачається, що орендодавець – ОСОБА_3, який є інвалідом 2-ї групи, зазнав шкоди внаслідок  невиплати в повному обсязі  орендної плати за 2007 рік, зокрема,  відповідач заборгував йому 1300 кг. зерна пшениці та  200 кг соняшника, що свідчить про порушення орендарем   умов Договору оренди землі.

Станом на  2007 рік (за статистичними  даними Управління агропромислового розвитку Михайлівської районної держадміністрації) в грошовому еквіваленті ця заборгованість складає:  

1300 кг  х  0,91 грн. = 1183 грн. – вартість пшениці;

200 кг  х  1,86 грн.  = 372 грн. – вартість соняшнику;  

загальна сума заборгованості:  1555 грн.                                   (а. с. 26, 27).

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія вважає, що  заявлені позовні вимоги доведені позивачем в повному обсязі, а відтак,  апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції  скасувати з одночасним ухваленням  нового рішення про задоволення позову  прокурора Михайлівського району Запорізької області в інтересах ОСОБА_3.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Михайлівського району Запорізької області в інтересах  ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від  24  лютого 2010 року скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту:

Позовні вимоги  прокурора Михайлівського району Запорізької області в інтересах  ОСОБА_3 задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 02 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємством „Агро-трейд 2”. Стягнути з  приватного підприємства  „Агро-трейд 2”  на користь ОСОБА_3  заборгованість з орендної плати за 2007 рік в розмірі 1555 грн.

  Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте  може бути оскаржено  в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: