П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/4424/19

Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

суддів - Джабурія О.В., Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційними скаргами Державної податкової служби України, товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд-Н» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд-Н» до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, Державної податкової служби України про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегабуд-Н» звернулось до суду з позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області та ДПС України, в якому просило суд скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 22.11.2019 року №1335977/41528079.

Свої позовні вимоги ТОВ «Мегабуд-Н» обґрунтувало незаконністю спірного рішення.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року позов задоволено частково. Скасовано спірне рішення. Відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.

В апеляційній скарзі ДПС України просить скасувати вищенаведене рішення, як таке, що прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ТОВ «Мегабуд-Н» просить скасувати вищенаведене рішення у відмовленій частині, як таке, що прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти у цій частині нове рішення, яким стягнути витрати на правничу допомогу.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу №01-10-2019 від 01.10.2019 ТОВ "Мегабуд-Н» в жовтні 2019 року поставило на адресу ТОВ «Чисто Клінінг» товар (клей для плитки) на суму 783,20 грн.

З метою належного виконання приписів чинного податкового законодавства України, ТОВ "Мегабуд-Н" направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №21 від 01.10.2019 року /а.с. 14/.

Однак, 31.10.2019 року товариством було отримано Квитанцію, у відповідності до якої накладну прийнято, однак реєстрація її зупинена. Підставою для такого рішення стало те, що ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та / або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН /а.с.15/.

13.11.2019 ТОВ «Мегабуд-Н» за №21-10 надіслані на адресу відповідача пояснення с копіями документів до господарських операцій, по якій виписана податкова накладна № 21 від 01.10.2019 (копія видаткової накладної №92 від 01.10.19, копія рахунку на оплату №96 від 01.10.19, копія платіжного доручення №3 від 11.11.19, копія товарного чеку №Кнк/МУ-0043796 від 17.01.19, копія фіскального чеку №32570 від 17.01.2019, копія Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або підзвіт №8 від 17.01.19, копія видаткового касового ордеру №18 від 17.01.2019, копія договору від 01.10.19, копія довіреності №1 від 01.10.19, копія штатного розкладу на 01.11.2019, копія звіту 20 ОПП з квитанцією, копія договору №01-04-19 від 01.04.19, копія витягу з ЄДР) /а.с. 16-53/.

22.11.2019 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийняти рішення №1335977/41528079 про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 01.10.2019 року /а.с. 22-23/.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що платником податків не надано копії документів, а саме: первинних документів щодо постачання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами п.201.10. ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

В свою чергу положення п.201.16. ст.201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному КМУ, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.

За правилами п.74.2. ст.74 ПК України в єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У відповідності до положень пп.201.16.1. п.201.16. ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як вбачається із матеріалів справи, у квитанції, якою ТОВ "Мегабуд-Н" повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної за №21 від 01.10.2019р., податковим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, однак в цій квитанції не вказано конкретного переліку документів, які необхідно надати платнику податків.

Колегія суддів звертає увагу, що зазначена підстава є лише цитатою з п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та є досить абстрактною та формальною.

У самому Рішенні відсутня будь-яка конкретизація, яких документів не вистачило для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної №21 від 01.10.2019 року.

Не надано такої конкретизації претензій до первинних документів і в запереченнях відповідача.

Не зрозуміло чому надані позивачем документи щодо придбання товару (товарний чек ТОВ «Епіцентр К», чек про оплату, звіт, та інші, не прийнято до уваги. Крім того, всі претензії відповідачів, як під час зупинення реєстрації, так і під час відмови в реєстрації податкових накладних стосувалися надання документів на придбання товарів/послуг.

У Рішенні від 22.11.19 року відповідачем зазначена лише юридична оцінка (кваліфікація), але не викладено жодної фактичної обставини, стосовно якої така оцінка (кваліфікація) надана.

Посилання на те, що формою Рішення, постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2017 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" не передбачено більш детального визначення підстав відмови у реєстрації, судом не приймається, як належне та таке, що суперечить принципу належного урядування.

В Рекомендації Ради Європи, зокрема Резолюцію 77 (31) про захист особи від актів адміністративних органів, зазначено, що обов`язок органу інформувати про мотиви свого рішення, віднесений до одного з п`ять основних складових (принципів) адміністративної процедури.

Фактичні, а не формальні підстави відмови у реєстрації податкових накладних, відповідачі не змогли навести і у судовому засіданні, обмежившись посиланням, на наявність у відповідача такого повноваження на зупинення реєстрації та відмову у реєстрації.

Так, законодавством дійсно надано право ДПС України на відмову у реєстрації податкових накладних, з підстав того, що надання платником податку копій документів, але це не є безумовним повноваженням, яке не потребує доказування або будь-якої аргументації.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, саме відповідачі повинні надати суду докази про те, що первинні документи ТОВ «Мегабуд-Н» не є достатніми, для підтвердження реальності та товарності господарської операції.

При цьому, відповідачі повинні конкретизувати зазначені помилки, щоб платник податків мав можливість або їх виправити або оскаржити.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку про задоволення адміністративного позову ТОВ "Мегабуд-Н" та скасування спірного рішення відповідача, оскільки позивачем надано усі необхідні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за поданою податкової накладною, а податковим органом не доведено протилежне.

Щодо вимоги ТОВ «Мегабуд-Н» про стягнення витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, для цілей задоволення позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу позивач в обов`язковому порядку повинен надати детальний опис робіт(наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1,2 ч.9 ст.139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу су, в обов`язковому порядку повинен перевірити чи пов`язані правові витрати з розглядом саме цієї справи, чи є розмір витрат обґрунтованим.

При цьому суд повинен перевірити вищенаведені обставини саме на підставі документів, наданих позивачем (детальний опис робіт, договір, акт прийому-передачі тощо).

При вирішенні питання щодо відшкодування позивачу правових витрат у даній справі судова колегія приймає до уваги те, що позивачем взагалі не було надано детального опису робіт, як то вимагається нормами процесуального законодавства.

Позивачем до суду було надано лише наступні документи:

- договір - доручення №ПН-9 про надання правової допомоги від 20 листопада 2019 року, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням "Адвокатське бюро Сергія Бєліка /а.с. 54-56/;

- протокол №1 узгодження договірної ціни від 20 листопада 2019 року, в якому узгоджені ціни за послуги адвоката як за КАС України, так і за ГПК України /а.с. 57/;

- копію ордеру адвоката Бєліка С.В. /а.с. 58/;

- рахунок-фактура №ПН-9/21 на суму 11 000 грн. /а.с. 60/;

- платіжне доручення № 84 від 02 грудня 2019 року на суму 11 000 грн. /а.с. 61/.

Колегія суддів зауважує, що з вищенаведених документів неможливо встановити пов`язаність правових витрат з розглядом саме цієї справи та їх обґрунтованість.

Так, в договорі про надання юридичних послуг стосунки описані «взагалі».

Крім того, колегія суддів приймає до уваги те, що детальних опис робіт з`явився виключно на стадії апеляційного розгляду.

Отже, правові підстави для стягнення витрат на правничу допомогу взагалі відсутні.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про часткову обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційних скарг, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної податкової служби України, товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд-Н» - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегабуд-Н» до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, Державної податкової служби України про скасування рішення від 22.11.2019 року №1335977/41528079 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.В. Запорожан

Судді: О.В. Джабурія

К.В. Кравченко