Ухвала

20 травня 2020 року

м. Київ

справа № 736/589/19

провадження № 61-7672ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 26 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» про визнання дій незаконними щодо нарахування заборгованості за послуги з постачання природного газу, здійснення перерахунку відповідно до фактичних показників лічильника природного газу, зобов`язання відшкодувати сплачену заборгованість та моральну шкоду,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» про визнання дій незаконними щодо нарахування заборгованості за послуги з постачання природного газу, здійснення перерахунку відповідно до фактичних показників лічильника природного газу, зобов`язання відшкодувати сплачену заборгованість та моральну шкоду.

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 26 березня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

29 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся доВерховного Суду з касаційною скаргою на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 26 березня 2020 року, з пропуском строку на касаційне оскарження, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Як убачається з поштового конверту, касаційну скаргу здано на пошту 29 квітня 2020 року, тобто з пропущенням строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.

Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнано неповажними.

Заявник протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку та наданням відповідних доказів.

Також частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявниками узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначено конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

У зв`язку з цим заявнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги та відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України надати касаційну скаргу (у новій редакції) та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 26 березня 2020 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 19 червня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з наданням відповідних доказів, не буде подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк