2-435.07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

27              лютого       2007       року      Шевченківський      районний      суд

м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Алексієнко К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні  цивільну  справу  за  позовом

ОСОБА_1 до      ОСОБА_2 про захист честі,гідності,вішкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В ІНФОРМАЦІЯ_1р.ОСОБА_1звернувся до суду з позовом про захист  честі,гідності,   вішкодування  моральної  шкоди.

В позові зазначає, що протягом кількох років відповідач

ОСОБА_2 звертається                       з           заявами             в          правоохоронні

органи,Тепличну селищну раду,до народного депутата України

ОСОБА_3. з заявами наклепницького та образливого для ОСОБА_1

змісту,які    містять     безпідставні                                          звинувачення               ОСОБА_1

в  торгівлі  спиртними  напоями  та  наркотичними  засобами   .

Зокрема,ІНФОРМАЦІЯ_2 р.ОСОБА_2.звернувся до народного депутата України ОСОБА_3.з заявою,в якій просить «...оказать содействие в закрытии точки реализации наркотиков и алкоголя по адресу АДРЕСА_1, а також вказує, що «...В течение нескольких лет торговля по этому адресу не прекращается ни днем, ни ночью. Обращения в поселковый совет, председателю ОСОБА_4 и к участковому поселка никаких результатов не дают».

В ІНФОРМАЦІЯ_3р. в результаті перевірки, яка проводилась за цією заявою УБНОН УМВС України в Запорізькій області,факти не підтвердились,про що позивачу було письмово повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_4  р.

Крім того,відповідач розповсюджує аналогічну наклепницьку інформацію за місцем проживання позивача,що є образливим не тілько  відносно  нього,але  й  інших  членів  його  родини.

Посилаючись на те,що він користується повагою серед

мешканців селища,позитивно характеризується,є учасником бойових

дій, а внаслідок неправдивих заяв відповідача відносно нього

постійно проводяться перевірки з боку правоохоронних

органів,чим принижено його честь та гідність,інші члени його

родини також отримали нервові переживання,що негативно впливає

на стан їхнього здоровая,просить суд зобов*язати ОСОБА_2.принести  публічні          вибачення      та                                          спростування

 

обвинувачень,викладених   в   його   заяві   від   ІНФОРМАЦІЯ_2   p.,стягнути з  відповідача  відшкодування  моральної  шкоди  20000  гр.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та

пояснив, що відповідач ОСОБА_2.протягом тривалого часу

росповсюджує щодо нього наклепницьки чутки за місцем

проживання,ІНФОРМАЦІЯ_2 р.в письмовій заяві на адресу народного

депутата України ОСОБА_3.звинуватив його в організації

торгівлі           алкоголем                  та              наркотиками,чим                    принизив

честь,гідність.Як депутат седищної ради,позивач є відомою в

селищі людиною,користується повагою, а внаслідок неправдивих

заяв відповідача змушений давати пояснення співробітникам

правоохоронних               органів,односельцям,відстоювати                           честь             та

гідність в суді.Члени його сім*ї,зокрема, мати похилого віку, також внаслідок дій відповідача пережили нервові хвилювання.Всі ці обставини негативно вплинули на стан здоров*я позивача,створили нервову атмосферу,з вини відповідача розгляд справи затягнувся.Заподіяну таким чином моральну шкоду позивач оцінює в 20000 гр.Просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з*явився з невідомих причин,викликався належним чином,письмових заперечень не надав,відповідно до ст.7 4,169 ЦПК України, справу розглянуто за відсутності   відповідача.

Всебічно вивчивши обставини справи,дослідивши надані письмові докази,суд дійшов висновку, що позов заявлений обгрунтовано,доведений належними доказами,підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних  їм  правовідносин.

Згідно                   Конституції       України       та       ст.ст.269,270       ЦК

України,кожна фізична особа від народження або за законом має особисті немайнові права, до яких відноситься, зокрема, і право на  повагу  до  гідності  та  честі.

Ст.273 ЦК України вказує, що діяльність фізичних та юридичних  осіб  не  може  порушувати  особисті  немайнові  права.

Ст.275 ЦК України передбачає також,що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних  посягань   інших  осіб.

Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Частиною 3 ст.277 ЦК України закріплено презумпцію,згідно з якою вважається, що якщо про особу поширено негативну інформацію,   то  така  інформація  є  недостовірною.

 

Пленум     Верховного     Суду     України     в     постанові     №     7     від

28.09.1990    р.»    Про           застосування    судами    законодавства,     що

регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» ( п.З п.17) роз*яснив, що при розгляді цивільних справ, порушених в порядку ст.7 ЦК України( в ред.1963 p.),суди повинні з*ясовувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред*явлений позов, порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача та чи відповідають вони дійсності.Під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам,повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча  б  одній  людині.

Обов*язок доведення, що поширені відомості відповідають дійсності, покладається на відповідача.Позивач зобов*язаний лише довести факт поширення відомостей, які його ганблять, особою,   до  якої  пред*явлений  позов.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 р.відповідач ОСОБА_2.звернувся до громадської приймальні народного депутата України по виборчому округу № 7 9 м.Запоріжжя ОСОБА_3.,про що свідчить запис в журналі особистого прийому виборців  помічниками  консультантами  народного  депутата.

В заяві ,адресованій народному депутату України ОСОБА_3 від імені ОСОБА_2,зазначено »...Прошу оказать содействие в закрытии точки реализации наркотиков и алкоголя по адресу АДРЕСА_1.В течение нескольких лет торговля по этому адресу не прекращается ни днем, ни ночью. Обращение в поселковый совет, председателю ОСОБА_4 и к участковому  поселка  никаких  результатов  не  дают».

З      цієї      заяви      позивач                          вважав                безпідставними       (

недостовірними), образливими та такими, що принижують його честь і гідність фрагменти, в яких йдеться про реалізацію протягом кількох років наркотиків та алкоголю в буд.5 по вул. Железнякова   ,де  він  проживає  з  родиною.

Частиною 1 ст.10 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод , яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства ,передбачено право  особи  на  вільне  поширення  інформації  та  ідей.

Разом з тим, частиною 2 вказаної норми передбачена можливість обмеження цього права-на підставі закону з легітимною метою за умови, що таке обмеження є необхідним у демократичному  суспільстві.

Такою легітимною метою визнається охорона репутації осіб-фігурантів  інформації.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, рішення якого є одночасно тлумаченням Норм Конвенції і обов'язкові   для   застосування   при   розгляді   справ   національними

 

судами,публічний   статус   фігурантів   інформації,    хоча   і   робить їх   більш   відкритими   для   критики,    не    заперечує   права    останніх звертатить  до  суду  з  позовом  про  захист  репутації.

Суд дійшов висновку, що заперечені позивачем фрагменти заяви були розповсюджені саме відповідачем,носять наклепницький та образливий характер.Доказів обгрунтованності відомостей,які містяться в заяві від ІНФОРМАЦІЯ_2 р.на адресу народного депутата України ОСОБА_3.,або розповсюдженя цих відомостей іншою особою,відповідач  суду  не  надав.

Навпаки, з листа заступника начальника УБНОН УМВС України в Запорізькій області від ІНФОРМАЦІЯ_5 р.НОМЕР_1 на адресу позивача вбачається, що в ході перевірки , проведеної працівниками УБНОН УМВС України в Запорізькій області , інформація про те, що позивач займається торгівлею спиртними напоями та наркотичними засобами за місцем проживання не підтвердилась(   а.с.4).

Таким чином, суд визнає,що досліджувані судом висловлювання відносно позивача в заяві ОСОБА_2від ІНФОРМАЦІЯ_2 р.викладені не з метою поширення певної інформації щодо позивача, а з метою розповсюдження  негативної  інформації  про  нього.

За таких обставин,суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов*язання відповідача принесті публічні вибачення позивачу та спростувати звинувачення,   викладені  в  його  заяві  від  ІНФОРМАЦІЯ_2  р.

Вирішуючи вимоги позовича про відшкодування моральної шкоди,   суд  виходить  з  наступного.

Частиною 4 ст.32 Конституції України кожному гарантується

судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про

себе та членів своєї сім*ї та права вимагати вилучення будь-

якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та

моральної       шкоди,              завданної                збиранням,                зберіганням,

використанням  та  поширенням  такої  недостовірної  інформації.

Ст.280 ЦК України передбачає можливість відшкодування моральної шкоди фізичній особі, яка завдана їй внаслідок порушення  її  особистого  немайнового  права.

Відповідно до ст.23 ЦК України,моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи.

Виходячи з обставин справи,судом встановлена наявність факту спричинення моральної шкоди позивачу, позивачем доведена наявність передбачених цією нормою права підстав для відшкодування  йому  моральної  шкоди.

З урахуванням тих обставин, що умисне поширення відповідачем   негативної    інформації    відносно   позивача   призвело

 

до    моральних    страждань     ОСОБА_1.,порушення    попередьного

образу      життя,необхідність      відстоювати      честь       та      гідність

тривалий   час   в   судовому   порядку,крім   позивача,   моральна   травма

була      завдана      іншим      членам      його      родини,спосіб      поширення

інформації,                 перевірка        якої        проводилась        правоохоронними

органами, що додало нервових переживань позивачу та його сім*ї,позивач є народним депутатом селищної ради ,в зв*язку з чим мешканці селища проявляють посилений інтерес до подій,пов*язаних з його особою,а відповідач за час розгляду справи не виявив повагу до честі та гідності позивача,жодними діями не намагався усунути негативні наслідки порушень прав позивача,вибачень не приніс,суд вважає, що в частині відшкодування моральної шкоди 20000 гр.позов також доведений та грунтується  на     законі,   а  тому  підлягає  задоволенню.

На підставі ч.2 ст.10 Європейської конвенції про захист

прав людини і основних свобод, ч.4 ст.32,ч.З ст.34 Конституції

України,ст.23,,269,270,275,277,280                       ЦК        України,              Постанови

Пленуму Верховного Суду України № 7 від 28.09.1990 р.»Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» ( п.З п.17),   ст.З,10,   11,   57,60,212-215,218  ЦПК  України,   суд-

ВИРІШИВ:

Позов   ОСОБА_1  задовольнити.

Зобов*язати ОСОБА_2 принестиОСОБА_1 публічні               вибачення            та         спростувати

обвинувачення, викладені в заяві від ІНФОРМАЦІЯ_2 р.на адресу народного  депутата  України  ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1відшкодування моральної шкоди в сумі 20   000(двадцять   тисяч)   гривень.

Рішення                            може       бути       оскаржене       до       апеляційного       суду

Запорізької                                области   протягом   10   днів   шляхом   подання   заяви   про

апеляційне                                    оскарження         та    апеляційної     скарги,яка    подається

протягом  20           днів  після  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження.