2-1010.07
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2007 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Алексієнко К.А.,за участю адвоката Скоробогатової В.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2
до ОСОБА_3 ,з-тя особа 5-та державна Запорізька
державна нотаріальна контора,про визнання договору дарування
недійсним,-
ВСТАНОВИВ:
В ІНФОРМАЦІЯ_1 р.ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2., в якому зазначає,що ІНФОРМАЦІЯ_2 р.був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2.та ОСОБА_4,актовий запис НОМЕР_1.
Під час шлюбу ОСОБА_2.та ОСОБА_4. звернулися з заявою про передачу квартири АДРЕСА_2 в приватну спільну сумісну власність .
ІНФОРМАЦІЯ_3 р.виконкомом Шевченківської райадміністрації було видано свідоцтво про право власності на житло АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2.та ОСОБА_4на праві спільної сумісної власності.
В ІНФОРМАЦІЯ_4 р.ОСОБА_2.за станом здоров*я переїхала на постійне проживання в Росію до дочки.
ІНФОРМАЦІЯ_5 р.ОСОБА_4.на підставі договору дарування ,посвідченого 5-ю Запорізькою державною нотконторою,без згоди ОСОБА_2.подарував ОСОБА_3.1\2 частину квартириАДРЕСА_2.
Посилаючись на те, що спірна квартира була набута сторонами під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю,розпорядження якою здійснюється за згодою всіх співвласників,а ОСОБА_2.згоди на дарування ОСОБА_4.1\2 частини квартири ОСОБА_3.не давала,просить суд на підставі ст.60,65 Сімейного кодексу України,ст.368,369 ЦК України, ст.16 Закону України «Про власність» визнати недійсним договір дарування 1\2 частини квартири АДРЕСА_2,який був нотаріально посвідчений ІНФОРМАЦІЯ_5 р.нотаріусом 5-ї Запорізької державної нотаріальної контори.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1відмовився підтримувати позов поясненнями та відповідати на запитання.
Відповідачка ОСОБА_3.позов не визнала та пояснила,що ОСОБА_2
та ОСОБА_4.в ІНФОРМАЦІЯ_7 р.приватизували спірну квартиру,виходячи з
рівності частин кожного в спільній сумісній власності,зареєстрували
право власності кожного на 1\2 частину спірної квартири,що було
зареєстровано в ОП ЗМБТІ ІНФОРМАЦІЯ_6 р.з відповідним записом на
оригінали свідоцтва про право власності.ІНФОРМАЦІЯ_5 р.ОСОБА_4
подарував їй свою 1\2 частину спірної квартири,законність правочину перевирив нотариіус,який договір посвідчив.Вважає,що позов є необгрунтованим, оскільки права ОСОБА_2.внаслідок укладання договору дарування порушені не були.
Представник відповідача адвокат ОСОБА_5підтримала заперечення довірительки та пояснила,що спірна квартира не є спільною власністю подружжя,оскільки була набута у власність шляхом приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».ОСОБА_4.та ОСОБА_2 за згодою між собою в ІНФОРМАЦІЯ_7 р.зареєстрували право власності кожного на 1\2 частину спірної квартири.ОСОБА_4.як власник 1\2 частини спірної квартири ІНФОРМАЦІЯ_5 р.подарував її ОСОБА_3.,для чого згода ОСОБА_2.не потрібна, а тому вважає позов безпідставним та просить відмовити в його задоволенні.
5-та державна Запорізька нотаріальна контора надала письмову заяву про розгляд справи без участі їхнього представника.
Проти позову заперечували з тих підстав,що відчужувана частка квартири є особистою власністю ОСОБА_4, оскільки придбана ним згідно Закону України «Про приватизацію державного жилового фонду»,а тому при її відчужені не вимагається згода другого з подружжя.
Всебічно вивчивши обставини справи,заслухавши пояснення
відповідачки та її представника,з-ї особи,дослідивши надані письмові докази у сукупності,суд дійшов висновку,що позов заявлений необгрунтовано,задоволенню не підлягає на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
ІНФОРМАЦІЯ_2 р.між ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Орджонікідзевським відділом ЗАГСу був зареєстрований шлюб,про що зроблено актовий запис НОМЕР_1(а.с.7).
19.02.ІНФОРМАЦІЯ_7 p.ОСОБА_2.звернулася з заявою на ім*я керівника органу приватизації Шевченківського району ,в якій просила передати в приватну спільну сумісну власність квартиру ,яку займає на умовах найму разом з членами сім*ї.
Відповідно до довідки (а.с.18)про склад сім*ї наймача ізольованої квартири,в квартирі АДРЕСА_2 були зареєстровані ОСОБА_2.та ОСОБА_4.(чоловік).
Як передбачено ст. 8 ч.2 Закону України «Про приватизацію
державного житлового фонду», передача займаних квартир (будинків)
здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою
згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній
квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Розпорядженням Шевченківського райвиконкому від ІНФОРМАЦІЯ_3 р.АДРЕСА_3 передано в спільну сумісну власність ОСОБА_2.з сім*єю(а.с.15,16) .
ІНФОРМАЦІЯ_3 р.було видано свідоцтво АДРЕСА_1 про право власності на житло,відповідно до якого виконком Шевченківської районної ради засвідчує,що квартира АДРЕСА_2належить на праві спільної сумісної власності в рівних долях ОСОБА_2.та ОСОБА_4(а.с.20)
ІНФОРМАЦІЯ_6 р.ОП ЗМБТІ була проведена реєстрація права власності на 1\2 частину квартирі АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 та ОСОБА_4. (за кожним),про що свідчить запис в свідоцтві про право власності на житло,завірений печаткою ОП ЗМБТІ(а.с.36)та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно(а.с.23).
Доказів про те,що ОСОБА_2.з часу реєстрації за нею та ОСОБА_4.права власності на спірну квартиру по 1\2 частині за кожним , не погоджувалась з визначенням часток співвласників,або про наявність між нею та ОСОБА_4. домовленості про інший порядок визначення часток кожного в спірній квартирі, суду не надано.
Таким чином,суд дійшов висновку, що ОСОБА_4.на праві власності належала 1\2 частина спірної квартири АДРЕСА_2, яку він набув в особисту власність у встановленому законом порядку.
Статтею 12 Закону України «Про приватизацію державного житлового
фонду»передбачені права власника на розпорядження приватизованою
квартирою (будинком)-власник приватизованого житла має право
розпорядитися квартирою (будинком) на свій розсуд: продати,
подарувати,заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати
іншіугоди, не заборонені законом. Порядок здійснення цих прав
власником житла регулюється цивільним законодавством України.
За змістом ст.316,317,319 ЦК України,правом власності є право особи
на річ(майно),яке воно здійснює відповідно до закона за власної
волі,незалежно від волі інших осіб;власнику належить право
володіння,користування та розпорядження своїм майном;власник
володіє,користується,розпоряджається своїм майном на власний розсуд,має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії,що не протирічать закону.
Відповідно до ст.356 ч.1 ЦК України,власність двох або більше осіб з визначенням часток кожного з них в праві власності є спільною частковою власністю.
Як передбачено ст.361 ЦК України,співвласник має право самостійно розпорядитись своєю часткою в праві спільної часткової власності.
Матеріалами справи підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_5 р.між ОСОБА_6
, яка діяла в інтересах ОСОБА_4 на підставі довіреності,як дарувальником, та ОСОБА_3.як обдарованою був укладений
договір,відповідно до умов якого дарувальник (в особі
представника)подарував, а обдарована прийняла в дар 1\2 частину квартири АДРЕСА_2,нотаріально договір посвідчив державний нотаріус 5-ї Запорізької державної нотаріальної контори за реєстровим номером 5-569(а.с.22).
Свої вимоги про визнання зазначеного договору недійсним відповідно до позовної заяви представник позивачки обгрунтував тим, що спірна квартира набута сторонами і період шлюбу,є їх спільною сумісною власністю,на вчинення дій щодо якої потрібна згода позивачки як співвласниці,а відсутність такої згоди нею не надавалася.
Суд не погоджується з такими доводами позовної заяви.
За змістом ст.60 Сімейного кодексу України,майно належить чоловіку та жінці на праві спільної сумісної власності ,якщо воно було набуте в період зареєстрованого шлюбу внаслідок спільного проживання подружжя,ведення спільного господарства,тобто спільної праці подружжя.
Як роз*яснив Пленум Верховного Суду України в п.5 Постанови № 20
від 22.12.1995 р.»Про судову практику у справах за позовами про захист
права приватної власності»,відповідно до чинного законодавства спільною
сумісною власнісю є :майно,нажите подружжям за час шлюбу(ст.22 КпШС в
ред.1963 p.),ст.16 Закону України «Про
власність»;квартира(будинок)... передана при приватизації з державного фонду за письмовою згодою членів сім*ї наймача у їх спільну сумісну власність(ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» і т.ін.
Тобто,в спільній сумісній власності осіб може перебувати майно,як придбане в період шлюбу за рахунок спільної праці, так і майно, набуте в іншому порядку.
Як зазначено вище,спірна квартира була передана у власність ОСОБА_2.та ОСОБА_4в порядку,встановленому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»,а тому не є майном,набутим в період шлюбу внаслідок спільної праці,є особистою власністю ОСОБА_2.та ОСОБА_4 у відповідних частках по 1\2 кожного,на неї не розповсюджуються правила ст.65 Сімейного кодексу України щодо права подружжя на розпрядження майном, яке є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя,в тому числі щодо обов*язкової згоди другого з подружжя для укладання іншим з подружжя договорів,які потребують нотаріального посвідчення.
З огляду на наведені фактичні обставини та відповідні їм
правовідносини,суд дійшов висновку про безпідставність позовних
вимог,які задоволенню не підлягають,оскільки спори з приводу
правовідносин,які врегульовані цивільним законодавством, не можуть вирішуватись за правилами,встановленими законодавством про шлюб та сім*ю.
Передбачених процесуальним законом підстав для стягнення з відповідачки судових витрат при відмові в задоволенні позову суд не вбачає.
На підставі ст.8,12 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»,ст. 316,317,319,356 ч.1, 361 ЦК України ,суд-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів після його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.