Постанова

Іменем України

18 травня 2020 року

м. Київ

справа № 671/902/18

провадження № 61-45890св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

заявник - Волочиська міська об`єднана територіальна громада в особі Волочиської міської ради Хмельницької області, заінтересована особа - Волочиська районна державна адміністрація Хмельницької області, Головне управління Держгеокадастру України в Хмельницькій області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області, у складі судді Ніколової С. В., від 24 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області, у складі колегії суддів:

Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І., від 19 вересня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви

У травні 2018 року Волочиська міська об`єднана територіальна громада в особі Волочиської міської ради звернулася до суду з заявою про визнання відумерлою спадщини.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді земельної частки (пай) площею 3, 10 в умовних кадастрових гектарах, розташована за межами с. Курилівка Волочиського району, що належала померлій на підставі сертифікату серії ХМ № 018689.

На час відкриття спадщини ОСОБА_1 проживала одна в с. Курилівка Волочиського району. За життя вчинила заповіт, яким заповіла належний їй житловий будинок з надвірними будівлями ОСОБА_2 .

Посилаючись на те, що спадкоємців на земельну частку (пай), які б прийняли спадщину у встановленому законом порядку немає, міська рада просила визнати спадщину, що відкрилася після смерті

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 та складається із земельної частки (пай) площею 3,10 в умовних кадастрових гектарах, розташована за межами с. Курилівка Волочиського району, відумерлою та передати у власність Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Волочиського районного суду від 24 липня 2018 року в задоволені заяви Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відносини щодо спадкування майна ОСОБА_1 виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції Закону № 435-IV від 16 січня 2003 року (далі - ЦК України), тому до цих правовідносин застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини. Однак ЦК УРСР 1963 року не передбачав можливість набуття органами місцевого самоврядування права на спадкове майно в порядку визнання спадщини відумерлою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 19 вересня

2018 року апеляційну скаргу Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області залишено без задоволення, а рішення Волочиського районного суду від 24 липня

2018 року - без змін.

Приймаючи постанову від 19 вересня 2018 року, колегія суддів виходила з того, що судом першої інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Волочиська міська об`єднана територіальна громада в особі Волочиської міської ради Хмельницької області, від імені якої діє перший заступник міського голови Васильченко О. В., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про визнання спадщини відумерлою та передачу нерухомого майна в комунальну власність задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 19 вересня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 671/902/18 та витребувано її матеріали з місцевого суду.

В грудні 2018 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

16 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 671/902/18 передано судді-доповідачу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального права, зокрема,

статті 1277 ЦК України, статей 555, 560 ЦК Української РСР 1963 року. Суди не врахували вимоги пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень

ЦК України (у редакції Закону № 435-IV від 16 січня 2003 року).

Апеляційний суд Хмельницької області в оскаржуваній постанові послався на норми неіснуючого ЦК УРСР 1956 року.

Звертає увагу касаційного суду, що після залишення без змін рішення суду першої інстанції справа фактично по суті не розглянута, спадщина так і залишилася відумерлою, оскільки ніким не може бути прийнята, земельну частку (пай) спадкодавця незаконно використовують агропідприємства, а територіальна громада несе втрати місцевого бюджету, земельна частка (пай) залишається з невизначеним статусом.

У визначений касаційним судом строк відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Курилівка Волочиського району Хмельницької області померла ОСОБА_1 , після смерті якої відкрилась спадщина.

На день смерті ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала одна

в с. Курилівка Волочиського району Хмельницької області.

За життя на ім`я ОСОБА_1 був виданий сертифікат серії ХМ № 018689 на земельну частку (пай) в розмірі 3,1 в умовних кадастрових гектарах за межами с. Куцрилівка Волочиського району.

ОСОБА_1 належав житловий будинок з надвірними будівлями за АДРЕСА_1 .

05 листопада 1992 року ОСОБА_1 заповіла вказаний житловий будинок з надвірними будівлями ОСОБА_2 , яка 21 квітня 2003 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказаний будинок.

Судами встановлено, що відомості про наявність спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_1 , які б прийняли спадщину у визначеному законом порядку в матеріалах спадкової справи відсутні.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі по тексту в редакції Кодексу, на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частинами першою, третьою статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що правила статті 1277 ЦК України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року.

Отже, норми пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно з якими цей ЦК України застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після

01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК Української РСР 1963 року.

Вирішуючи спір, суди правильно виходили з того, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 555 ЦК Української РСР 1963 року спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо

жоден один із спадкоємців не прийняв спадщини.

Встановивши, що спадщина після смерті ОСОБА_1 відкрилася

ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до набрання чинності ЦК України, суди першої інстанції дійшли вірного висновку про відмову у задоволенні заяви Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області, оскільки до цих правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме ЦК УРСР 1963 року, яким не передбачалась можливість і необхідність визнання спадщини відумерлою.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій, заяву, правильно виходили з того, що, оскільки після смерті спадкодавця протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини ніхто спадщину не прийняв, то відповідно до статті 555 ЦК Української РСР 1963 року спадкове майно переходить до держави.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду:

від 15 травня 2019 року у справі № 391/769/17 (провадження

№ 61-39068св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 671/1656/17 (провадження № 61-5099св18), від 21 жовтня 2019 року у справі

№ 671/1153/18-ц (провадження № 61-5353 св 19), від 21 жовтня 2019 року у справі №671/23/19 (провадження №61-7584св19), від 11 листопада

2019 року у справі № 671/24/19, (провадження № 61-8643св19), 04 грудня 2019 року у справі №671/1558/18 (провадження № 61-15487св19) та

від 13 січня 2020 року по справі № 671/1090/18 (провадження

№ 61-1383св19) у тому числі за позовами Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області про визнання спадщини відумерлою.

Описка допущена в мотивувальній частині постанови апеляційного суду при посиланні на ЦК УРСР «1956 року», на законність оскаржуваних судових рішень не впливає.

Доводи касаційної скарги є аналогічні доводам, що були викладені заявником в апеляційній скарзі, та є такими, що не спростовують встановлені у справі фактичні обставини, зводяться до помилкового тлумачення норм матеріального права і незгоди заявника з висновками судів.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Таким чином доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та без додержанням норм процесуального права, отже касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницької області залишити без задоволення.

Рішення Волочиського районного суду Хмельницької від 24 липня 2018 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 19 вересня

2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта