Справа № 1-266\2009

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2009 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді - Самусь Л.В.

при секретарі - Осовицькій А.М.

з участю прокурора - Редюк А.О.

потерпілого - ОСОБА_1

законного представника потерпілого - ОСОБА_2

законного представника підсудного

та цивільного відповідача - ОСОБА_3

представника служби у справа х неповнолітніх - ОСОБА_4та захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, раніше не судимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5 скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,

встановив:

17.04.2009 р. приблизно о 18.00 год. підсудний ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку № 16 по вул. Одинцова у м. Чернігові, із метою заволодіння чужим майном, штовхнув долонею в ліве вухо неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 та відкрито викрав мобільний телефон "Нокіа 6680" вартістю 600 грн., зі стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку «Лайф» - 25 грн., з грошима на рахнку в сумі 20 грн. та картою пам'яті - 200 грн., а всього на загальну суму 845 грн., що належать потерпілому.

Підсудний, допитаний у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні за ст. 186 ч. 2 КК України визнав повністю і пояснив, що 17.04.2009 р. перебував у компанії своїх знайомих, пили пиво, побачили двох хлопців, він попросив у одного телефон, а коли той не віддав, штовхнув його, забрав телефон і поїхав до брата. Потім він сам пішов до міліції і написав зізнання. У скоєному щиро розкаявся, жалкував щодо скоєного, просив суворо не карати, позов визнав повністю і обіцяв відшкодувати.

 Крім свідчень підсудного, обставини скоєння ним злочину достовірно встановлені судом, стверджується поясненнями потерпілого, іншими перевіреними судом доказами, в тому числі й матеріалами досудового слідства.

Так, потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що того дня він йшов зі школи, до нього підійшов підсудний і попросив телефон, а коли він відмовив, то підсудний вдарив у вухо і втік. Позов підтримує.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 заявлений позов підтримала.

Законний представник неповнолітнього підсудного позов визнала.

З перевірених судом свідчень свідка ОСОБА_7 (а.с. 27) слідує, що він є братом потерпілого і той 17.04.2009 р. розповів, що незнайомий хлопець, який представився ОСОБА_6, спочатку просив дати йому телефон подзвонити, а потім вдарив брата у вухо і втік. Свідок ОСОБА_6 (а.с. 28), чиї свідчення також перевірені судом, показав, що приблизно о 19.00 год 17.04.2009 р. до нього приїхав його брат ОСОБА_6 і розказав, що він у незнайомого хлопця забрав телефон і втік.

Обставини скоєного стверджуються заявою брата потерпілого про скоєння злочину (а.с. З) та поясненням потерпілого про це (а.с. 4), а також поясненням підсудного (а.с. 5).

Оцінюючи зібрані та перевірені докази, суд знаходить, що дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а вина підсудного у зазначеному обвинуваченні доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, що є тяжким злочином, особу винного - його вік, а саме, що він є неповнолітнім, сімейний стан, наявність позитивної характеристики за місцем мешкання та негативної за місцем навчання, відсутність попередніх притягнень до кримінальної та адміністративної відповідальності, обставини, які пом'якшують покарання - з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітніми, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, а посилання на таку обставину, як вчинення злочину щодо малолітнього, судом не може братись до уваги, оскільки в судовому засіданні встановлено, що потерпілий на момент вчинення щодо нього злочину вже не був малолітнім. Виходячи з тяжкості злочину, особи винного та інших вищезазначених обставин справи, суд доходить висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, тобто прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, що є необхіднім і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Позов обгрунтований на законі, доведений у судовому засіданні, визнаний підсудним і, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбуття покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_6 ОСОБА_8 ОСОБА_9 845 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 200 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 1045 грн. В разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або у повному обсязі її батьками.

Мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту проголошення.