Справа № 1-190/2009 p.

ВИРОК

Іменем України

20 липня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області у складі: головуючого: Сливи Ю.М.,

при секретарі: Гордієнко І.С.,

з участю прокурора: Чехівської Н.В.,

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпіні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого у відділі соціального забезпечення по догляду за інвалідом, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого: - вироком Святошинського районного суду м. Києва від 26.03.2008 року за ст. ст. 15, 185 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі з випробовуванням на 1 рік.

в скоєнні злочину передбаченого ст. ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2008 року близько 22.00 години (точний час слідством не встановлено), ОСОБА_2, повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, проник через паркан на охоронювану територію «Бучанського Тарного Заводу», розташованого по вул. Тургенева, 1 у м. Буча Київської області. Там підійшов до споруди столярного цеху, яким на праві оренди користується суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 та шляхом виймання віконного скла, проник до приміщення цеху. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, у приміщенні вказаного цеху знайшов лом, яким зламав внутрішні вхідні двері до підсобного приміщення, де зберігалися інструменти. Проник до вказаного приміщення, звідки намагався таємно викрасти майно потерпілого ОСОБА_1, а саме бензопилу «Штиль» вартістю 2500 гривень, шліфувальну машину «Макіта» вартістю 400 гривень, ножівку ручну вартістю 75 гривень. Вказане майно, викинув назовні приміщення, однак довести свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна до кінця, не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий в приміщенні столярного цеху охороною та працівниками міліції..

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в скоєному злочині визнав повністю та показав, що 13.11.2008 року близько 22.00 години він, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, з метою крадіжки чужого майна, через паркан та вікно проник у приміщення цеху тарного заводу та викрав бензопилу, шліфувальну машину і ножівку. Вказані речі викинув через вікно, але крадіжку до кінця довезти не зміг, оскільки був затриманий працівниками міліції та охороною. Щиро кається у вчиненому та просить врахувати, що він доглядає свою бабусю та має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

У зв'язку з повним визнанням підсудним своєї вини в скоєному злочині, визнанням кваліфікації його дій та доказів, зібраних органом досудового слідства, дослідження доказів було обмежене допитом підсудного.

Органами досудового слідства дії підсудного правильно кваліфіковано:

- за ст. ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднаний з проникненням до приміщення.

Обираючи міру покарання, суд враховує, що підсудний скоїв злочин, який відноситься до категорії тяжких.

 Як особа ОСОБА_2 3а місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, раніше судимий, має хвору матір похилого віку, здійснює догляд за бабусею, а також має дружину, котра має хронічні захворювання і двох неповнолітніх дітей.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного суд знаходить: щире каяття в скоєнні злочинів.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд вважає вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

При обранні міри покарання суд, враховуючи тяжкість скоєного підсудним злочину, дані про його особу, пом'якшуючу та обтяжуючу обставини, а також те, що злочин він вчинив у період відбування покарання, вважає, що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі.

Щодо підсудного суд застосовує ст. 71 КК України, оскільки він вчинив злочин у період відбування покарання призначеного попереднім вироком.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 26.03.2008 року, яким його засуджено за ст. ст. 15, 185 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі, остаточну міру покарання ОСОБА_2 призначити у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу щодо підсудного до набрання вироку законної сили змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою в Київському СІ30 № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань, взявши його під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, тобто з 20.08.2009 року, зарахувавши при цьому час перебування його під вартою з 14.11.2008 року по 17.11.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 487 грн. 77 коп. 3а проведення судово-дактилоскопічної експертизи.

Речові докази по справі, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1, залишити у його користуванні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд на протязі 15-ти діб з моменту його оголошення.