ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2020 року

Київ

справа №2а-5312/12/1370

адміністративне провадження №К/9901/26439/18, №К/9901/26440/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області та Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року (судді: Гуляк В.В. (головуючий), Коваль Р.Й., Судова-Хомюк Н.М.) у справі № 2а-5312/12/1370 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» до Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» (далі - позивач, ТзДВ «МК «Стрий») звернулось до суду з позовом до Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Стрийська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 № 0000132210, № 0000142210.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки всі суми за договорами позики № 3 від 15.08.2006, № 4 від 22.12.2006, № 5 від 27.09.2007, на час податкової перевірки, слід вважати безповоротною фінансовою допомогою та повинні бути включені до складу валових доходів позивача, у зв`язку із тим, що строки позовної давності за цими договорами закінчились.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТзДВ «МК «Стрий» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТзДВ «МК «Стрий» у повному обсязі.

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року апеляційну скаргу ТзДВ «МК «Стрий» задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2012 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ТзДВ «МК «Стрий» задоволено частково. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області № 0000132210 від 22.05.2012, в частині 453 468,00 грн основного платежу та 113 367,00 грн штрафних (фінансових) санкцій. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області № 0000142210 від 22.05.2012 в частині 150 893,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог ТзДВ «МК «Стрий» відмовлено. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що на кінець 4 кварталу 2010 року строк позовної давності за договорами позики № 3 від 15.08.2006 та № 5 від 27.09.2007 не закінчився, а тому на той час грошові суми за цими договорами не вважались безповоротною фінансовою допомогою і не являлись валовим доходом позивача, тоді як строк позовної давності за договором позики № 4 від 22.12.2006 закінчився 31.12.2011, а зміни до Реєстраційного свідоцтва № 500 від 10.01.2007 не вносились на підставі договору про реструктуризацію заборгованості № 31082011 від 05.10.2011. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що на кінець 4 кварталу 2011 року і на час закінчення строку позовної давності за договором позики № 4 від 22.12.2006 вже було анульовано (28 листопада 2011 року) Реєстраційне свідоцтво № 500 від 10.01.2007 до цього договору позики. За контрактом № 2008-3-KOL від 24.02.2008 закінчення строку позовної давності сторонами у справі, що розглядається, не оспорюється.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ТзДВ «МК «Стрий» подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року в частині незадоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТзДВ «МК «Стрий» у повному обсязі.

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Стрийська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2012 року у справі № 2а-5312/12/1370.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТзДВ «МК «Стрий» зареєстровано як юридична особа 13.05.1994 та станом на час податкової перевірки перебувало на податковому обліку у Стрийській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області. З 28.07.1997 ТзДВ «МК «Стрий» зареєстроване платником ПДВ, а з 05.08.2011 перереєстроване у зв`язку із зміною організаційно-правової форми.

В період з 12.03.2012 по 23.04.2012 контролюючим органом було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011. За результатами перевірки складено Акт № 282/22-10/00274878 від 08.05.2012. У вказаному акті перевірки зазначено про порушення позивачем, зокрема, вимог: пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПК України, в результаті чого: занижено податок на прибуток всього в сумі 674 334,00 грн (у тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 453 468,00 грн, за 4 квартал 2011 року в сумі 220 866,00 грн); завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток, в тому числі: 4 квартал 2010 року в сумі 284 824,00 грн, 1 квартал 2011 року в сумі 214 021,00 грн, 2 квартал 2011 року в сумі 216 724,00 грн, 2-3 квартали 2011 року в сумі 656 193,00 грн, 2-4 квартали 2011 року в сумі 1 758 013,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом 22.05.2012 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000132210, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 787 701,00 грн (основний платіж 674 334,00 грн, штрафні (фінансові) санкції 113 367,00 грн); № 0000142210, яким зменшено розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 758 013,00 грн.

Судом апеляційної інстанції зі змісту акта перевірки від 08.05.2012, розрахунків оскаржених ППР від 22.05.2012 та з матеріалів адміністративної справи встановлено, що висновки відповідача про порушення ТзДВ «МК «Стрий» вимог податкового законодавства, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються на тому, що позивачем занижено податок на прибуток та завищено від`ємне значення, у зв`язку із невіднесенням до складу валових доходів за 4 квартал 2010 року грошових сум за договорами позики № 3 від 15.08.2006 і № 5 від 27.09.2007, за 4 квартал 2011 року грошових сум за договором позики № 4 від 22.12.2006 і за контрактом № 2008-3-KOL від 24.02.2008 з фірмою KOLMAR SRL.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТзДВ «МК «Стрий» було укладено три договори позики із фірмою Widrig Finanz & Beteiligungs-Aktiengesellschaft (Князівство Ліхтенштей), а саме № 3 від 15.08.2006, № 4 від 22.12.2006, № 5 від 27.09.2007. Предметом вказаних договорів була строкова, відсоткова передача позивачу (Позичальнику) грошових коштів з метою поповнення обігових коштів підприємства. Управлінням Національного банку України у Львівській області було видано Реєстраційні свідоцтва щодо реєстрації вказаних договорів позики, а саме: № 473 від 11.09.2006 до договору № 3, № 500 від 10.01.2007 до договору № 4, № 598 від 17.10.2007 до договору № 5. За договором № 3 від 15.08.2006 строк повернення позики становив до 15.09.2007, за договором № 4 від 22.12.2006 строк повернення позики становив до 31.12.2008, за договором № 5 від 27.09.2007 строк повернення позики становив до 10.10.2010.

З врахуванням вимог статей 256, 257 ЦК України, строк позовної давності за вказаними вище договорами позики міг би закінчитись 15.09.2010, 31.12.2011 та 10.10.2013 відповідно. Тобто, станом на кінець 4 кварталу 2010 року міг би закінчитись строк позовної давності за договором позики № 3 від 15.08.2006, однак не міг би закінчитись строк позовної давності за договором позики № 5 від 27.09.2007.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 22.04.2009 позивачем було здійснено часткову сплату в сумі 1 933,15 Євро за договором позики № 3 від 15.08.2006 та 2412,21 Євро за договором позики № 5 від 27.09.2007. Також судом встановлено, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17.06.2014 в справі АС № 317у/2013 стягнено із ТзДВ «МК «Стрий» на користь Widrig Finanz & Beteiligungs-Aktiengesellschaft (Князівство Ліхтенштей) заборгованість за договором № 3 від 15.08.2006. Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.09.2014 визнано та дозволено виконання на території України вказаного рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17.06.2014.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що реєстраційне свідоцтво № 473 від 11.09.2006 щодо реєстрації договору позики № 3, та реєстраційне свідоцтво № 598 від 17.10.2007 щодо реєстрації договору позики № 5, було анульовано Управлінням НБ України 28 листопада 2011 року. Таким чином, вказані реєстраційні свідоцтва діяли станом на кінець 4 кварталу 2010 року, а на кінець 4 кварталу 2010 року строк позовної давності за договорами позики № 3 від 15.08.2006 та № 5 від 27.09.2007 не закінчився, у зв`язку з чим, на той час грошові суми за цими договорами не вважались безповоротною фінансовою допомогою і не були валовим доходом позивача.

Щодо заниження податку на прибуток, у зв`язку із невіднесенням до складу валових доходів грошових коштів за договором позики № 4 від 22.12.2006 і за контрактом № 2008-3-KOL від 24.02.2008 з фірмою KOLMAR SRL, судом апеляційної інстанції встановлено, що строк позовної давності за договором позики № 4 від 22.12.2006 закінчився 31.12.2011, а зміни до реєстраційного свідоцтва № 500 від 10.01.2007 не вносились на підставі договору про реструктуризацію заборгованості № 31082011 від 05.10.2011. На кінець 4 кварталу 2011 року і на час закінчення строку позовної давності за договором позики № 4 від 22.12.2006 вже було анульовано (28 листопада 2011 року) реєстраційне свідоцтво № 500 від 10.01.2007 до вказаного договору позики.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що безпідставними є посилання позивача на те, що контролюючим органом було безпідставно віднесено 132 425,90 грн в рахунок зменшення розміру від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, у зв`язку з - не врахуванням курсової різниці при різних валютних курсах по заборгованості в сумі 40 237,03 Євро за контрактом № 2008-3-KOL від 24.02.2008.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. В доводах касаційної скарги ТзДВ «МК «Стрий» цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень податкового законодавства, зокрема, Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», положень Цивільного кодексу України, а також вказує, що строк позовної давності за зобов`язаннями, які виникли на підставі договору позики № 4 від 22.12.2006 не закінчився, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

10. В доводах касаційної скарги Стрийська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, встановлені під час проведення контролюючим органом перевірки, та на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень податкового законодавства, а також того, що позивачем під час проведення контролюючим органом перевірки не було надано жодних документів на підтвердження наявності обставин, які б могли переривати перебіг терміну позовної давності чи спростовували б терміни прострочення кредиторської заборгованості, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права

11. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Підпункти 14.1.11, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14.

Безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі;

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

12.2. Пункт 135.1 статті 135.

Доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

12.3. Підпункт 135.5.4 пункту 135.5 статті 135.

Інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

13. Цивільний кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

13.1. Статті 256, 257.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

13.2. Частини перша та п`ята Стаття 261.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

13.3. Стаття 264.

1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

2. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

3. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

13.4. Стаття 1046.

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

13.5. Стаття 1049.

1. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

2. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

3. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

13.6. Стаття 1050.

1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

2. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

14. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинний на час виникнення спірних правовідносин):

14.1. Пункт 1.22 статті 1.

Фінансова допомога - безповоротна фінансова допомога або поворотна фінансова допомога.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

14.2. Пункт 4.1 статті 4.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

16. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 70-72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судами) та іншим обставинам, що спростовують позицію відповідача про недотримання позивачем ним вимог чинного податкового законодавства, в частині задоволених позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що контролюючим органом податкові повідомлення-рішення від 22.05.2012: № 0000132210 в частині 566 835,00 грн та № 0000142210 в частині 150 893,00 грн, були прийняті всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства. У справі, що розглядається судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що строк позовної давності за договором позики № 4 від 22.12.2006 закінчився 31.12.2011, а зміни до реєстраційного свідоцтва № 500 від 10.01.2007 не вносились на підставі договору про реструктуризацію заборгованості № 31082011 від 05.10.2011. На кінець 4 кварталу 2011 року (28 листопада 2011 року) і на час закінчення строку позовної давності за договором позики № 4 від 22.12.2006 вже було анульовано реєстраційне свідоцтво № 500 від 10.01.2007 до вказаного договору позики.

17. Судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені сторонами доводи в касаційних скаргах не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» та Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року слід залишити без задоволення.

19. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» та Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі № 2а-5312/12/1370 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду