Справа №22ц-2276, 2008 р     Головуючий у 1-й інстанції

Іванищук А.А.
Категорія 42     Доповідач - Лісова Г.Є.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року листопада місяця 19 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Лісової Г.Є.
Суддів:     Семиженка Г.В.

Приходько Л.А. при секретарі  Конотоп О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 30 липня 2008 року за позовом відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за проживання в гуртожитку

встановила:

10.06.2008 року ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за проживання в гуртожитку.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_3 прописана і фактично проживає в гуртожитку АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат».

Заборгованість за проживання ОСОБА_3 в гуртожитку станом на 1.03.2008 року становить 2395 грн.99 коп.

Оскільки громадяни, які проживають у гуртожитку, зобов»язані своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги, позивач просив стягнути в його користь з ОСОБА_3 2395 грн.99 коп.заборгованості за проживання в гуртожитку.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 30 липня 2008 року стягнуто з ОСОБА_3 в користь ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» 2395 грн.99 коп.заборгованості за проживання в гуртожитку станом на 1.03.2008 року та 81 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_3 просить його скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні відповідачка апеляційну скаргу підтримали з підстав викладених у ній, вважає, що рішення суду підлягає скасуванню як незаконне.

У поданих на рішення суду письмових заперченнях представник позивача апеляційну скаргу не визнав, вважає, що її слід відхилити як безпідставну.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі спеціального ордера виданого ОСОБА_3 21.05.2001 року вона займає разом з дочкою ОСОБА_4 жилу площу, кімнатуАДРЕСА_2, оплату за проживання в якій з квітня 2006 року здійснює не в повному об»ємі.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що ОСОБА_3 зобов»язана вносити плату за проживання в гуртожитку та що згідно довідки, наданої позивачем, заборгованість ОСОБА_3 по оплаті за користування жилою площею в гуртожитку станом на 1.03.2008 року становить 2395 грн.99 коп., яку і стягнув з неї в користь ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат».

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до п.38 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року №208 громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, в розрахунок суми заборгованості за користування жилою площею в гуртожитку, крім квартирної плати та плати за комунальні послуги включені також витрати на утримання гуртожитку , що не передбачено житловим законодавством.

Згідно з калькуляціями по оплаті за проживання в гуртожитках №3, 15 та кошторису витрат на утримання цих гуртожитків, які містяться в матеріалах справи, розмір витрат на утримання гуртожитку на одну особу з травня 2006 року по квітень 2007 року становив 25, 68 грн. або 77, 04 грн. на сім»ю відповідачки та з травня 2007 року в розмірі 24 грн. на одну особу, а отже, 72 грн., які нараховувалося відповідачці до сплати разом з квартирною платою та платою за комунальні послуги.

Таким чином, в нараховану суму заборгованості по оплаті за проживання в гуртожитку, за період з травня 2006 року по лютий 2008 року включно, позивачем необгрунтовано включено витрати на утримання гуртожитку в розмірі 1644 грн.48 коп., а тому рішення суду слід змінити, зменшити стягнену з ОСОБА_3 в користь ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» суму заборгованості за проживання в гуртожитку до 751 грн.51 коп. (2395, 99-1644, 48).

Зміна рішення в частині стягненої з відповідачки заборгованості по оплаті за проживання в гуртожитку не призводить до зміни стягнених з неї в користь позивача судових витрат.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, ст.ст.127, 130 ЖК України, п.38 Примірного положення про гуртожитки, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 30 липня 2008 року змінити. Стягнути з ОСОБА_3 в користь ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» 751 грн. 51 коп. заборгованості по оплаті за проживання в гуртожитку.

Рішення в частині стягнених з ОСОБА_3 судових витрат залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.