ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2010 р. Справа № 2-а-1082/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Спесивцев В.В.- представник за довіреністю
відповідача : Мельник О.В.-представник за дорученням
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: Замостянського районного відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції
про: скасування постанови від 05.02.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження та постанови про перевірку виконавчого провадження від 03.03.2010 року, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ :
В березні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м. Вінниці (далі – ДПІ у м. Вінниці) з позовом до Замостянського відділу держаної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про скасування постанови від 05.02.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження та постанови про перевірку виконавчого провадження від 03.03.2010 року, зобов`язання вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.03.2010 року за даним позовом відкрито провадження у справі 2-а-1082/10/0270.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно супровідного листа від 05.02.2010 за № 1709/10-28 Підрозділ Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, надіслав на адресу ДПІ у м. Вінниці постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 05.02.2010 року за постановою по справі про адміністративне правопорушення АА № 038492 виданої позивачем 03.11.2009 року, в зв`язку з тим, що у виконавчому документі не вказано дату набрання чинності та строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
ДПІ у м. Вінниці не погоджуючись з діями державного виконавця, що пов'язані з відмовою у відкритті виконавчого провадження (відмовою в прийнятті до провадження виконавчого документа) була подана до Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції скарга від 26.02.2010 року на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа.) від 05.02.2010 року.
За результатами розгляду даної скарги Замостянським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції винесена постанова від 03.03.2010 року про перевірку виконавчого провадження, якою відмовлено в задоволенні скарги ДПІ у м. Вінниці від 26.02.2010 року про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 05.02.2010 року.
В подальшому, ДПІ у м. Вінниці звернулася до суду з позовом про скасування постанови від 05.02.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) та постанови про перевірку виконавчого провадження від 03.03.2010 року, посилаючись на те, що вказані постанови є незаконними та безпідставними у зв’язку з чим підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав, однак, представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження діяв у межах та у спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження", а, відтак, оспорюванні постанови є законними і підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на таке.
03 листопада 2009 року ДПІ у м. Вінниці винесено постанову АА № 038492 (а.с.6) про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 102,00 грн. та запропоновано йому у п`ятнадцятиденний строк добровільно відшкодувати суму штрафу.
03 лютого 2010 року позивач звернувся до Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ із заявою щодо примусового виконання постанови АА № 038492, оскільки в строк, наданий для добровільного виконання, вищезазначена постанова не була виконана.
05 лютого 2010 року Замостянським відділом ДВС Вінницького МУЮ винесено постанову про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови ДПІ у м. Вінниці АА № 038492 від 03.11.2009 року, оскільки у даній постанові не вказано дату набрання нею чинності та строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
26 лютого 2010 року позивачем подано скаргу до Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження. За результатами розгляду даної скарги начальником Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ, 03.03.2010 року, винесено постанову про відмову у задоволенні скарги, оскільки постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
Даючи правову оцінку діям відповідача при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) та постанови про перевірку виконавчого провадження, суд в першу чергу звертає увагу на те, що при вчинення виконавчих дій державний виконавець повинен діяти у чіткій відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 №606-XIV (далі – Закон №606-XIV), яким визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку
В статті 1 Закону №606-XIV України вказано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону №606-XIV встановлено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
В статті 3 Закону №606-XIV передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №606-XIV України державний виконавець зобов’язаний прийняти виконавчий лист до виконання якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Статтею 19 Закону №606-XIV закріплені вимоги до виконавчого документу у якому повинні бути зазначені: назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання чинності рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
Водночас в статті 26 Закону №606-XIV закріплено обов’язок державного виконавця відмовити у відкритті виконавчого провадження у разі, зокрема, пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання, невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону та наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Як вбачається з постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 05.02.2010 року (а.с.5) підставою для відмови у відкритті провадження є те, що виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 19 Закону №606-XIV.
Досліджуючи зміст постанови ДПІ у м. Вінниці по справі про адміністративне правопорушення АА № 038492 від 03.11.2009 року, яка є підставою для примусового виконання рішення, судом встановлено, що в ньому відсутні обов’язкові реквізити (інформація) передбачені нормами спеціального Закону, а саме: у виконавчому документі не вказано дату набрання чинності та строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
За змістом статті 7 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положення частини 2 статті 19 Конституції України зобов'язують органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами статтей 71, 86 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В судовому засіданні встановлено, що Замостянським відділом державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції правомірно, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження", винесено оскаржувані постанови.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача є законними, а тому підстав для задоволення позову не має.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Вінниці відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 26.03.10
Суддя Чернюк Алла Юріївна