ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"08" серпня 2006 р. | Справа № 26/80-06-2111 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Савицького Я.Ф.,
суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 18.07.2006р.
від позивача: Буданцев Р.О., довіреність №юр.15/6 від 02.02.2006р.;
від відповідача: Корнєв О.О., довіреність №ЮС/Д-06 від 10.01.2005р.;
за участю представників сторін в судовому засіданні від 27.07.2006р.
від позивача: не з’явився;
від відповідача: не з’явився;
за участю представників сторін в судовому засіданні від 08.08.2006р.
від позивача: не з’явився;
від відповідача: Максименко В.О., довіреність №ЮС/Д від 12.01.2005р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговий порт”
на рішення господарського суду Одеської області
від 29.05.2006р.
у справі №26/80-06-2111
за позовом Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговий порт”
до Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство”
про стягнення 82212грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Присутнім в судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено.
Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 18.07.2006р. оголошено перерву до 27.07.2006р., в судовому засіданні 27.07.2006р. продовжено перерву до 08.08.2006 р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.05.2006р. по справі №26/80-06-2111 (Никифорчук М.І.) відмовлено у задоволенні позову ДП „Ізмаїльський морський торговий порт” до ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” про стягнення 82212грн., мотивуючи це тим, що з укладеного між сторонами договору вбачається: його предметом є обробка портом морського, контейнерного та річного флоту або зафрахтованих ним судів під перевезення вантажу, проте надання послуг по розслідуванню аварійних випадків договором не передбачено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач ДП „Ізмаїльський торговий порт” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № юр. 54 від 09.06.2006р., в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати і прийняти нове рішення, котрим задовольнити позов, посилаючись на те, що: 1) в п. 3.5 договору №183/098 КО від 01.02.2005р. сторони передбачили, що за вказаним договором можуть бути надані інші послуги, які прямо не передбачені договором, але виконуються портом за окремими замовленнями та оплата за ними здійснюється відповідно до діючих в порту калькуляціях; 2) врегулювання в договорі даних правовідносин додатково підтверджується листом Державного Департаменту Морського та річкового транспорту України від 16.01.2006р. №5/9-6314ф. в якому вказано, що питання несплати відповідачем наданих послуг повинно вирішуватися відповідно до п. 3.5 та п. 6.7 даного договору; 3) посилання відповідача на те, що йому не надавалися спірні послуги, а капітани суден не мали право подавати замовлення про розслідування, протирічить фактичним матеріалам справи та діючому законодавству України.
До Одеського апеляційного господарського суду від ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін, оскільки воно відповідає нормам чинного законодавства та обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів, -
В с т а н о в и л а:
01.02.2005р. між ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” (порт) та ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” (судновласник) укладено договір №183/098КО, предметом котрого є оброблення портом морського, контейнерного та річкового флоту судновласника чи зафрахтованих ним суден під перевезення експортного, імпортного чи транзитного вантажу в Ізмаїльському морському торговому порту.
Пунктом 3.5. вказаного договору встановлено, що за замовленнями судновласника порт надає додаткові послуги за окрему платню, відповідно до діючих калькуляцій, затверджених начальником порту по кожному виду послуг.
За період дії договору в 2005 –2006 роках портом досліджено 13 аварійних випадки з суднами ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”, вартість послуг відповідно до калькуляцій становить 82212грн. з врахуванням ПДВ.
Порт виставив судновласнику рахунки №№ 49/2 від 27.02.2005р. (12648грн.), 60/02 від 30.06.2005р. (12648грн.), 63/02 від 13.07.2005р. (6324грн), 75/02 від 15.08.2005р. (6324грн.), 88/02 від 31.08.2005р. (6324грн.), 89/02 від 08.09.2005р. (6324грн.), 109/02 від 14.10.2005р. (6324грн.), 113/02 від 28.10.2005р. (6324грн.), 122/02 від 09.11.2005р. (6324грн.), 161/02 від 10.01.2006р. (6324грн.) та 162/02 від 10.01.2006р. (6324грн.), а всього на оплату 82212грн..
02.11.2005р. ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” направило до ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” лист №СБС-922 про безпідставність виставлення портом рахунків за дослідження аварійних випадків, оскільки воно не замовляло порту вказані послуги та договір на надання даних послуг між сторонами не укладався.
03.03.2006р. до господарського суду Одеської області від ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” надійшла позовна заява до ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” про стягнення 82212грн. боргу.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.05.2006р. по справі №26/80-06-2111 відмовлено у задоволенні позову ДП „Ізмаїльський морський торговий порт” до ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” про стягнення 82212грн. боргу з підстав, наведених у описовій частині постанови.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін матеріали справи та доводи ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт”, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Одеської області скасувати, прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити частково, з огляду на наступне.
01.02.2005р. між ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” (порт) та ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” (судновласник) укладено договір №183/098КО, предметом котрого є оброблення портом морського, контейнерного та річкового флоту судновласника чи зафрахтованих ним суден під перевезення експортного, імпортного чи транзитного вантажу в Ізмаїльському морському торговому порту; п. 3.5. вказаного договору встановлено, що за замовленнями судновласника порт надає додаткові послуги за окрему платню, відповідно до діючих калькуляцій, затверджених начальником порту, по кожному виду послуг.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає невірним висновок господарського суду першої інстанції про те, що умовами договору не передбачено таких видів послуг, як надання послуг по розслідуванню аварійних випадків судів, оскільки п. 3.5 договору передбачено надання за замовленнями судновласника портом додаткових послуг за окрему платню, відповідно до діючих калькуляцій, затверджених начальником порту, по кожному виду послуг.
Підпунктом 7.2.1 Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, котрий затверджено наказом Міністерства транспорту України від 20.11.2003р. №904, передбачено, що розслідування АП на МРТ здійснюється згідно з Кодексом торговельного мореплавства України, Положенням про порядок класифікації, розслідування та обліку аварійних випадків із суднами, Положенням про порядок службового розслідування та обліку транспортних аварійних випадків на внутрішніх водних шляхах України, іншими актами чинного законодавства та з урахуванням рекомендацій „Кодекса по расследованию морских аварий и инциндентов” ІМО.
Відповідно до п.п. 7.2.11 вказаного положення розслідування серйозних аварій і всіх інцидентів проводиться Держфлотінспекцією і капітанами морських портів в порядку, що встановлюється Мінтрансом.
Згідно з п. 62 Наказу міністерства транспорту України від 15.12.2000р. за №711 „Про внесення змін і доповнень до Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України” розрахунки за надання судновласникам інших послуг, не передбачених цим Положенням, провадяться за тарифами, що затверджуються відповідно начальником порту, керівниками морських агентств та інших підприємств, що надають послуги суднам. При цьому з національним судновласником розрахунки проводяться за домовленістю сторін.
25.06.2004р. начальником Ізмаїльського морського торговельного порту затверджено калькуляцію вартості послуг, які виконуються інспекцією портового нагляду, в котрій встановлено вартість послуг за розслідування аварій.
За період дії договору в 2005 –2006 роках портом досліджено 13 аварійних випадків з суднами ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”, вартість послуг відповідно до калькуляцій становить 82212грн. з врахуванням ПДВ та виставлені рахунки за розслідування аварійних ситуацій.
02.11.2005р. ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” направило до ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” лист №СБС-922 про безпідставність виставлення портом рахунків за дослідження аварійних випадків, оскільки не замовляло порту вказані послуги та договір на надання даних послуг між сторонами не укладався.
Проте вищенаведене спростовується наявними матеріалами справи.
Як зазначалося вище, пунктом 3.5. договору встановлено, що за замовленнями судновласника порт надає додаткові послуги за окрему платню, відповідно до діючих калькуляцій, затверджених начальником порту по кожному виду послуг.
Як вбачається з матеріалів справи капітанами та шкіперами суден та барж ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” до капітана Ізмаїльського морського торговельного порту протягом 2005-2006 років подано 13 заяв по розслідуванню аварійних випадків, які трапились з судами відповідача (арк. спр. 18, 23, 29, 34-35, 41, 47, 53, 60, 67, 74, 80, 87, 91).
Зазначені випадки, відповідно до п. 7.2.11 Положення про систему управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті, котрий затверджено наказом Міністерства транспорту України від 20.11.2003р. №904, були розслідувані капітаном Ізмаїльського морського торговельного порту морських портів та Держфлотінспекцією, що підтверджується наявними в матеріалах справи висновками по розслідуванню аварійних випадків, які підписанні капітаном Ізмаїльського морського торговельного порту та представником Держфлотінспекції.
Відповідно до п. 5.8 договору №183/098КО від 01.02.2005р. оплата робіт та послуг проводиться судновласником протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунків портом.
На виконання вказаного пункту договору порт виставив судновласнику рахунки №№ 49/2 від 27.02.2005р. (12648грн.), 60/02 від 30.06.2005р. (12648грн.), 63/02 від 13.07.2005р. (6324грн), 75/02 від 15.08.2005р. (6324грн.), 88/02 від 31.08.2005р. (6324грн.), 109/02 від 14.10.2005р. (6324грн.), 113/02 від 28.10.2005р. (6324грн.), та 920/02 від 20.08.2004р. (12648грн.) (рахунок №920/02 від 20.08.2004р. в позовній заяві не зазначений та по ньому позовні вимоги не заявлені) на оплату 69524грн..
При таких обставинах справи, враховуючи, що статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” в частині стягнення з ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” заборгованості за надані послуги по розслідуванню аварійних випадків судів 56919грн., в іншій частині позовних вимог слід відмовити, так як докази направлення портом судновласнику рахунків за №№ 89 від 09.11.2005р. (6324грн.), 122/02 від 09.11.2005р. (6324грн.), 161/02 від 10.01.2006р. (6324грн.) та 162/02 від 10.01.2006р. (6324грн.) на оплату 25296грн. в матеріалах справи відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, судова колегія, –
П о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 29.05.2006р. по справі №26/80-06-2111 скасувати.
Позов Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” до Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” про стягнення 82212грн. задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28 (р/р2600601531105/840 в Ізмаїльському філіалі ВАТ „Державний Експортно-Імпортний банк України”, МФО 328629, Код ОКПО 01125821) на користь Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, Р\Р №260020153192 в Ізмаїльському філіалі ВАТ „Державний Експортно-Імпортний банк України”, МФО 328629, Код ОКПО 1125815) заборгованість у розмірі 56916 (п’ятдесят шість тисяч дев’ятсот шістнадцять) грн., витрати по сплаті державного мита –853 (вісімсот п’ятдесят три) грн. 74 коп., витрати по сплаті ІТЗ судового процесу –81 (вісімдесят одна) грн. 69 коп..
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Зобов’язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: О.Т. Лавренюк