Справа № 2-3468-1/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 лютого 2009 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Мягкохода Ю. В., при секретарі - Бензюрі І. Ю., за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання доньки,

встановив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що на сьогоднішній день з його заробітку утримуються аліменти на двох дітей по 25% від заробітку на кожного, що ставить його в скрутне матеріальне становище, тому він змушений просити суд зменшити аліменти на утримання старшої дитини від першого шлюбу з 25 % на 16, 5 %.

У судове засідання з'явився позивач з адвокатом та відповідачка з представником.

Позивач позов підтримав та просить його задовольнити з підстав наведених у позові.

Відповідачка та її представник проти позову заперечили посилаючись на те, що відповідачка виховує доньку самостійно маючи незначний заробіток, якого не вистачає для повноцінного утримання дитини.

Суд заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Києва від 17.05.1994 р. (а. с 13-14), судом вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь відповідачки на утримання доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку починаючись з 11.05.1994 р. и до повноліття доньки.

Згідно з рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 28.05.2008 р. (а. с 7), суд вирішив стягнути з позивача на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.04.2008 р. та до повноліття.

Відповідно до довідки ТОВ «Венбест» від 28.01.2009 р. № 33, позивач постійно працює на зазначеному підприємстві з 30.05.2005 р. на посаді охоронника цілодобового режиму та отримує заробіток з якого вираховуються аліменти в розмірі 25% від заробітку на користь ОСОБА_3 та аліменти в розмірі 25% від заробітку на користь ОСОБА_4 Заборгованості по виплаті аліментів на користь зазначених осіб станом на 31.12.2008 р. не має.

Таким чином, дійсно з заробітку позивача утримується 50% на сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 та сина ОСОБА_5 в рівних частках.

Згідно з ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу міме батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 СК України, діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Незважаючи на зазначене, позивач просить зменшити розмір аліментів лише щодо доньки ОСОБА_6 з матір'ю якої в шлюбі не перебуває з 05.09.1995 p., тим самим порушуючи

її право рівності в правах з братом по-батькові - Сергієм, з матір'ю, якого позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі та як встановлено судом фактично проживає однією сім'єю.

З огляду на наведене, суд вважає, що задоволення позову у цій справі призведе до грубого порушення прав дитини - доньки позивача ОСОБА_6, що не допустимо та має бути попереджено судом.

Крім цього, підставою для відмови у позові для суду стало і те, що старша донька позивача виховується у неповній сім'ї - лише матір'ю, яка відповідно до довідки має заробіток в розмірі 688 грн., який майже вдвічі менший від заробітку позивача. Так як донька Тетяна з позивачем не проживає, останній не несе додаткових витрат на її утримання (не сплачує нараховані на неї комунальні послуги та квартплату, не оплачує витрати пов'язані з навчанням, оздоровленням, купівлею сезонного одягу та взуття, тощо), які постійно несе по утриманню свого сина ОСОБА_5.

Також судом встановлено, що в разі збільшення прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку при відсутності росту заробітку позивача, на утримання його сина ОСОБА_5 будуть відраховуватись аліменти більшого розміру від розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_6, оскільки, розмір аліментів на утримання сина за рішенням суду не може становити меншого розміру від 30 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 такої умови не містить та не може перевищувати 25% від заробітку позивача.

На підставі вищенаведеного, суд вважає позов необгрунтованим, безпідставним та таким, що суперечить діючим нормам законодавства в сфері захисту прав дитини.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. ст. 141-142 СК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання доньки - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.