Справа № 2-398/2010 р.

РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ        

    31 березня 2010 року Довгинцівський районний суд м.Кривого Рогу в складі:

головуючого судді                     Масалітіної Н.А.

при секретарі                         Глоба О.В.

            розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до товариства з обмеженою відповідальністю «КЗМО Ропчице» про стягнення компенсації за затримку в проведенні розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

              в с т а н о в и в:

Позивач    ОСОБА_1  звернулася  в  суд  з  вищевказаним  позовом  ,  неодноразово  його змінюючи ,   до  відповідача   ТОВ „КЗМО Ропчице”  посилаючись на те ,  що  наказом   №17к   від  25.01.2005року  вона   була   прийнята    відповідачем  на роботу  машиністом  мостового  і  козлового  крану 5-го  розряду ,    про  що  в  її  трудовій  книжці  зроблено  відповідний  запис №9  ,  а   наказом №107к  від 10.08.2009року  вона   була   звільнена    з  роботи  за ст.40 п.1 КЗпП України.

На  день  звільнення  з  роботи  відповідач  мав   перед  нею   заборгованість по заробітній  платі  в сумі  1046грн.грн.56коп.,  яку    виплачував  частинами  і  остаточно  виплатив   їй   заробітну  плату  лише   29 жовтня    2009року.

Згідно ст.116 КЗпП України  відповідач  зобов”язаний  був  виплатити  їй  заробітну  плату      в  день  звільнення.

Згідно ст.117 ч.1 КЗпП України  при  відсутності  спору  про  розмір  заробітної  плати підприємство – установа- організація  зобов”язані   виплатити  працівнику   його  середній  зарабіток  за  весь  час  затримки  по  час  фактичного  розрахунку.

             Її   одноденний  середній  заробіток  згідно  довідки  відповідача  складає  40грн.60коп. Виплата заробітної плати  їй  затримана  на  56 робочих  днів ,  компенсація  за  весь  час  затримки  виплати   їй    зарплати  складає  2273грн.60коп.  із розрахунку  56 роб.днів х 40грн.60коп.=2273грн.60коп.,  яку  позивач  і  просить  стягнути  з  відповідача  на  її  користь  по  рішенню  суду,  покласти  витрати  по  справі  на  відповідача.  

            Несвоєчасною  виплатою  їй заробітної  плати  та  розрахункових  коштів  їй  спричинена  моральна  шкода,  яка  полягає в  тому  ,  що  це  негативно   вплинуло  на  її  матеріальне  становище,  це  спонукало  її  шукати   кошти  для  існування,  що  ускладнювало  її нормальний  уклад  життя ,  що  також   завдало  їй  душевних страждань.  Моральну  шкоду  вона  оцінює  в  5000грн.,  яку просить  стягнути з  відповідача  на  її  користь  по  рішенню  суду.

В судовому  засіданні  позивач  підтримала   свої  позовні  вимоги  і  просила  їх  задовольнити  судом  в  повному  обсязі.

Представник  відповідача  проти  позову  заперечує ,  пояснив , що  позивачу  дійсно  затримана  виплата  заробітної  плати   і  розрахункових  грошей  при  звільнені,  остаточно  зарплата  позивачу  виплачена в  29  жовтня  2009року,  мала  місце  затримка  в  виплаті  зарплати   ,  він  згоден  з  кількістю  днів  по  затримці  виплати  зарплати ,  що  вказав  позивач,   але  виплачувати  компенсацію  за  затримку  виплати  зарплати  відповідач  не  має  можливості  ,  так  як  у  відповідача  немає  грошей  .

Суд ,  вивчивши  матеріали  справи ,  заслухавши  позивача  і  представника  відповідача ,  вважає  позов  позивача  таким ,  що  підлягає  задоволенню   частково  з   наступних  підстав.  

Наказом   №17к  від  25.01.2005року  позивач    була  прийнята  відповідачем  на роботу  машиністом  козлового  і мостового  крану,  а   наказом №107к  від 10.08.2009року   позивач    була   звільнена   з  роботи  за ст.40 п.1 КЗпП України .(а.с.6).

На  день  звільнення  з  роботи  відповідач  мав   перед  позивачем   заборгованість по заробітній  платі  та  розрахункових  коштів  при  звільнені  в сумі 1046грн.56коп.коп.,  які  остаточно  виплатив    позивачу    лише   29  жовтня   2009року.(а.с.12).

Згідно ст.116 КЗпП України  відповідач  зобов”язаний  був  виплатити   позивачу   заробітну  плату      в  день  звільнення.

Згідно ст.117 ч.1 КЗпП України  при  відсутності  спору  про  розмір  заробітної  плати підприємство – установа- організація  зобов”язані   виплатити  працівнику   його  середній  зарабіток  за  весь  час  затримки  по  час  фактичного  розрахунку.

Ст.237-1 КЗпП України  передбачає,  що  моральна шкода  стягується   на користь  робітника в тому  випадку , якщо  порушення  його  законних  прав  призвело  до  моральних  страждань,  втрати  нормальних  життєвих  зв”язків та  вимагають  від  нього  додаткових  зусиль  для  організації  свого  життя.

   Одноденний  середній  заробіток позивача  згідно  довідки  відповідача  складає  40грн.60коп.(а.с.37)  Виплата заробітної плати  і  розрахункових  коштів  при  звільнені  позивачу   затримана  на  56робочих  днів  10.08.2009року   по  29   жовтня 2009року,  компенсація  за  весь  час  затримки  виплати   позивачу   зарплати  і  розрахункових  коштів  при звільнені  складає  2273грн.60коп.  із розрахунку  56 роб.днів х 40грн.60коп.=2273грн.60коп. Відповідач  добровільно  не  виплатив  позивачу  компенсацію  за  затримку   в  виплаті  заробітної  плати  та  розрахункових  коштів  при  звільнені  в сумі  2273грн.60коп.,   тому  суд  вважає  необхідним    стягнути  з  відповідача  на  користь   позивача  по  рішенню  суду  2273грн.60коп.- компенсації  за  затримку  в  виплаті  заробітнрої плати   та  розрахункових коштів  при  звільненні.  З  урахуванням  обставин  справи  та  моральних  страждань  завданих  позивачу   несвоєчасною  виплатою  зарплати  та  розрахункових  коштів  при  звільненні,  з урахуванням  суми  несвоєчасно  виплаченої  позивачу  ,  суд  вважає  необхідним  стягнути  з відповідача  на  користь  позивача  моральну  шкоду  в  сумі  200грн.

 Суд  вважає  необхідним  стягнути  з

  відповідача      на користь  держави  держмито в сумі  59грн.50коп. та  витрати  на  ІТЗ  в сумі  120грн.  

          Суд  не  находить  підстав  для  стягнення  з  відповідача   на користь  позивача  судових  витрат  по справі ,  так  як  сума  судових  витрат  по  справі  позивачем  не  вказана    в  позовній  заяві ,  позивач  не  надав  суду  доказів ,тобто належно   оформлених  квитанцій  на сплату  позивачем  судових  витрат   з розрахунком  судових  витрат  і  за  що.

Керуючись ст.ст.116, 117 ,  237-1  КЗпП України, ст.ст. 10,60,88,212  ЦПК України,

                в и р і ш и в:

    Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю «КЗМО Ропчице» на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку у виплаті заробітної плати в сумі 2273 грн. 60  коп., на відшкодування моральної шкоди 200 грн.

Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю «КЗМО Ропчице»  на  користь  держави    держмито   в сумі 59,5 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити

           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

      Суддя                                                                                     Н.А.Масалітіна