Справа № 339/500/15-ц

Провадження № 22-ц/4808/549/20

Головуючий у 1 інстанції Головенко О.С.

Суддя-доповідач Мелінишин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого (суддя-доповідач) Мелінишин Г.П.

суддів: Пнівчук О.В., Ясеновенко Л.В.,

за участю секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Болехівського міського суду в складі судді Головенко О.С., постановлену 27 лютого 2020 року в м. Болехові Івано-Франківської області, повний текст якої складено 02 березня 2020 року, у справі за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз», правонаступником якого є акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання,

в с т а н о в и в :

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Болехівського міського суду від 09 серпня 2017 року у справі за позовом ПАТ «Івано-Франківськгаз», правонаступником якого є АТ «Івано-Франківськгаз», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання.

Нововиявленими вважає обставини, які стали відомі їй під час розгляду іншої цивільної справи №339/217/18 за позовом ТОВ «Івано-Франківськгаззбут» про стягнення з неї заборгованості за спожитий газ, а також її зустрічним позовом про визнання заборгованості незаконною та стягнення моральної шкоди. Зокрема, такими є пояснення в судовому засіданні 10 грудня 2019 року представника Болехівського міського управління праці та соціального захисту населення про те, що її син ОСОБА_2 згідно п.9 «форми 1 - пільга» Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, з 23 травня 2003 року взятий на облік як член сім`ї пільговика. Цей документ відсутній в матеріалах справи. Натомість рішення суду базувалось на основі листа управління, до якого долучено копію персональної облікової картки пільговика, що не є документом Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Персональна облікова картка пільговика №532 від 23 травня 2003 року при вирішенні спору по суті судом не досліджувалася. Належно засвідчена вона, сформована та надана управлінням лише 16 вересня 2019 року, а нею отримана в ході розгляду іншої справи 14 січня 2020 року. Відповідно до пункту 9 цієї картки пільговика визначено, що до складу сім`ї заявника, на кого поширюються пільги при оплаті комунальних послуг, відноситься син пільговика ОСОБА_2 .

Також іншою нововиявленою обставиною, на її думку, є те, що ТОВ «Івано-Франківськгаззбут» і Болехівське міське управління праці та соціального захисту населення не передставили витребувані судом щомісячні розрахунки стосовно вартості послуг, наданих їй як пільговику « форма 2- пільга», оскільки ця інформація є загальною по всіх пільговиках і окремо по кожному облік не ведеться. Однак лише відповідно до цих даних суд мав би можливість встановити законність здійснених розрахунків та використання бюджетних коштів при відшкодуванні пільг.

Заявниця вказувала, що ці обставини визначають наявність у ОСОБА_2 прав члена сім`ї пільговика, на якого розповсюджуються пільги, встановлені ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Ухвалою Болехівського міського суду від 27 лютого 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Постановляючи цю ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається заявник, в розумінні частини другої статті 423 ЦПК України не можуть вважатися нововиявленими.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм процесуального права. Просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення її заяви.

Зазначає, що суддя Головенко О.С. прямо або побічно була заінтересована в розгляді справи, що викликає сумнів в її об`єктивності. А отже, на думку апелянта, суддя повинна була б заявити самовідвід.

Вважає, що суд дійшов передчасного висновку, що «форма 1 - пільга» та «форма 2 - пільга» вже були предметом дослідження при розгляді цієї справи по суті. Натомість вказані докази не оцінені судом у зв`язку з їх відсутністю в матеріалах справи та не знайшли свого відображення у рішенні суду від 09 серпня 2017 року. Про це свідчать її численні заяви про витребування зазначених документів. Зокрема, в справі відсутня належно завірена копія персональної облікової картки «форма 1 - пільга». Долучена ж Болехівським управлінням праці та соціального захисту населення копія персональної облікової картки із особової справи від 12 березня 2013 року не є документом із Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Лише під час розгляду справи № 339/217/18 в судовому засіданні 10 грудня 2019 року представником управління надані пояснення щодо включення ОСОБА_2 23 травня 2003 року до членів її сім`ї, про що відображено в п.9 «форми 1-пільга». Ним також зазначено, що в управлінні відсутня інформація відносно кожного пільговика по «формі 2-пільга» про щомісячні звіти та розрахунки пільговиків.

Натомість стягнення заборгованості проведено без врахування «форми 1-пільга» із Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, та «форми 2-пільга», на підставі якої можна зробити висновок щодо обгрунтованості нарахованої їй заборгованості. Крім того до участі в даній справі не було залучено Болехівське управління праці та соціального захисту населення. Оскільки персональною обліковою карткою пільговика №532 від 23 травня 2003 року встановлено, що в склад її сім`ї також входить син, то, на думку апелянта, інші органи не вправі скасовувати чи обмежувати надану останньому пільгу.

Також вважає зайвим посилання суду на Бюджетний кодекс України, адже встановлення пільг ветеранам війни здійснюється на підставі ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Однак судом першої інстанції не враховано, що ці обставини є нововиявленими і відповідно до вимог закону - підставою для перегляду судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Івано-Франківськгаз» зазначає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а висновки суду щодо відсутності нововиявлених обставин є обґрунтованими. Посилання апелянта на наявність підстав для самовідводу судді вважає надуманими, оскільки при відкритті судового засідання ОСОБА_1 була висловлена думка про довіру складу суду.

Суд правильно встановив, що «форма-1» та «форма-2» були предметом дослідження судом при ухваленні рішення по суті і наявні в матеріалах справи. При цьому рішення Болехівського міського суду від 09 серпня 2017 року, яким задоволено позов, залишено в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій. При перегляді рішення суду Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2019 року зазначив, що син позивача не входить до кола осіб, які мають право на знижку плати за користування комунальними послугами. А отже вказаним обставинам була надана відповідна правова оцінка при розгляді справи по суті.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримав з наведених у ній мотивів.

Представник АТ «Івано-Франківськгаз» Демидюк Т.А. доводів скарги не визнала, покликаючись на обґрунтованість висновків суду.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що у листопаді 2015 року ПАТ «Івано-Франківськгаз» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , вимоги якого зменшило у жовтні 2016 року, про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем договору № 16/218 від 08 червня 2007 року про надання населенню послуг з газопостачання. При цьому позивач вказував, що остання перебуває на обліку як учасник бойових дій і користується наданими їй законом пільгами, правильність надання яких підтверджено листом Міністерства соціальної політики України від 13 листопада 2013 року. Натомість споживач здійснює розрахунок та оплачує послуги з газопостачення на власний розсуд, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 13 240,74 грн.

З`ясовано, що рішенням Болехівського міського суду від 09 серпня 2017 року, залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2017 року та постановою Верховного Суду від 12 грудня 2019 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Івано-Франківськгаз» 13 270,74 грн заборгованості з газопостачання (а.с. 65-70, 127-130, 219-223 т.3). При касаційному перегляді ухвалою Верховного Суду до участі в справі було залучено АТ «Івано-Франківськгаз» як правонаступника ПАТ по газопостачанню та газифікації «Івано-Франківськгаз» (а.с.216-217 т.3).

Вказаними судовими рішеннями встановлено неналежне виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань щодо оплати послуг по газопостачанню, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з урахуванням наявності пільг відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». При цьому відхилено її доводи про те, що позивачем неправильно обраховано пільгу, оскільки її син ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи і їхня сім`я складається з двох непрацездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

За пунктом 1 частини другої цієї статті підставами для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Частиною 4 передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

А отже необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, на які посилалась особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в скарзі або які могли бути встановлені при з`ясуванні судом обставин у справі.

Подаючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, ОСОБА_1 покликалась на персональну облікову картку пільговика №532 від 23 травня 2003 року «форма 1-пільга», згідно якої її син був включений до складу сім`ї пільговика, та відсутність в матеріалах справи щомісячних розрахунків вартості послуг наданих їй як пільговику «форма 2 -пільга» з Єдиного державного автоматизованоо реєстру осіб, які мають право на пільги.

Разом з тим вказані докази вже були предметом дослідження щодо наявності в них обставин на підтвердження заперечень відповідача проти позову. Зазначені форми витребовувались протокольною ухвалою Болехівського міського суду від 28 січня 2016 року під час розгляду справи по суті в Управління праці та соціального захисту населення Болехівської міської ради та ПАТ «Івано-Франківськгаз» (а.с.74-76, 82, 84 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що Управління праці та соціального захисту населення Болехівської міської ради надавало копії персональної облікової картки на ОСОБА_1 «форма 1-пільга», в тому числі сформовані з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (а.с. 89-90,138-139,140 т.1). Більше того з відповіді міського голови м.Болехова від 28 січня 2016 року №Г-1/06 видно, що копія персональної облікової картки (1-пільга) була видана ОСОБА_1 26 грудня 2013 року (а.с. 186 т.1). Доводи про те, що вказана довідка не отримала правової оцінки, міститься в касаційній скарзі (а.с. 140 т.3).

Також на виконання протокольної ухвали суду від 28 січня 2016 року позивач надав довідку про розмір грошового еквіваленту нарахованих пільг по оплаті за спожитий природний газ ОСОБА_1 (а.с. 91-93 т.1).

А отже вказані обставини на час ухвалення рішення по суті в даній справі були відомі відповідачу та суду. Натомість аудіозапис судового засідання, ухвали про витребування доказів та надані документи в іншій справі № 339/217/18 за позовом ТОВ «Івано-Франківськгаззбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ, зустрічним позовом ОСОБА_1 про визнання заборгованості незаконною, стягнення моральної шкоди, на які посилалась апелянт, жодним чином не підтверджують існування нововиявлених обставин, що є підставою для перегляду цього судового рішення.

Питання залучення Болехівського управління праці та соціального захисту населення до участі в справі в якості третьої особи розглядалось судом, з приводу чого 28 січня 2016 року постановлено ухвалу про відмову в задоволенні такого клопотання ОСОБА_1 (а.с. 77-78 т.1).

Що стосується посилання апелянта на те, що суддя, який розглядав даний спір в суді першої інстанції повинен був заявити самовідвід, проте відповідних дій не вчинив, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає. При цьому скаржником не вказано підстав для самовідводу судді, визначених статтями 36-37 ЦПК України. Окрім того, ОСОБА_1 не була обмежена в праві заявити такому судді відвід у передбаченому законом порядку.

Інші доводи апеляційної скарги свідчать про незгоду апелянта з рішенням суду та є по суті переоцінкою доказів, які були оцінені судом в процесі розгляду справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, від 18 листопада 2004 року).

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів дійшла переконання, що ухвала постановлена судом з дотриманням вимог процесуального права.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Болехівського міського суду від 27 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий Г.П. Мелінишин

Судді: О.В. Пнівчук

Л.В. Ясеновенко

Повний текст постанови складено 28 травня 2020 року.