Справа № 1-184/2010  року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26 березня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

     Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Кишакевич Л. Ю.

секретаря:              Кантурак Н.П.,

прокурора                Аверкової С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_2, без постійного місця проживання, громадянина  України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженоого, непрацюючоого, судимого:

•   23.04.1999 року Бахчисарайським районним судом АР Крим за ч.3 ст.117,   ч. 2 ст. 118, ст. 208 КК України до 9 років позбавлення волі; 08.08.2006р.- звільненого умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 6 місяців        5 днів;

•   29.10.2008 року Івано-Франківським міським судом за ч.1 ст. 309, ч.1    ст. 321, ст. 70 КК України до 1500 гривень штрафу; штраф не сплатив,

у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 263 КК України,-

встановив:

    ОСОБА_1 вчинив носіння, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Злочин  вчинено за наступних обставин.

Так, у 2008 році ОСОБА_1 проживаючи ІНФОРМАЦІЯ_4 взяв обріз мисливської рушниці, який належав ОСОБА_2 та переніс в підвальне приміщення даного будинку де і зберігав його. 17.06.2009 року приблизно о 20.00 год.  ОСОБА_1 поклав даний обріз у поліетиленовий пакет та з метою його продажу пішов у напрямку ринку, що по вул. Г. Хоткевича в м. Івано-Франківську. Приблизно о 21.00 год. у дворі будинку №40 по вул. Молодіжній в м. Івано-Франківську ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у ОСОБА_1 обріз мисливської рушниці, який, згідно висновку судової експертизи, є обрізом, котрий виготовлений внаслідок переробки саморобним способом з двоствольної гладкоствольної безкуркової мисливської рушниці 16-го калібру “ИжБК” № 11876 шляхом укорочування (відпилювання) ствола до залишкової довжини 353 мм й підпилювання приклада до шийки ложі, і який придатний для стрільби.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєному визнав повністю та  підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, підсудний суду показав, що винаймав кімнату по вул. Г.Хоткевича, 81/8, в м.Івано-Франківську, разом з ОСОБА_2, який мав обріз мисливської рушниці та переховував його в даній кімнаті. Після смерті ОСОБА_2, з метою подальшого зберігання переніс даний обріз в підвал. У середині червня 2009 року в післяобідню пору витягнув зі схованки вказаний обріз та взявши його з собою, з метою продажу, пішов на  ринок, що по вул. Хоткевича, оскільки потрібні були гроші для лікування дружини. У дворі одного з будинків по вул. Молодіжній в м. Івано-Франківську був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили у нього даний обріз мисливської рушниці. У вчиненому розкаявся, просив суд суворо його не карати.  

Суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих  фактичних  обставин справи, які ніким не оспорюються, приходить до висновку, що вина  ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє   підтвердження і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який раніше неодноразово судимий, злочин вчинив під час відбування покарання за попереднім вироком, не має постійного місця проживання, та обставини, що обтяжують і пом’якшують його покарання. Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 є рецидив злочинів. Обставинами, які пом’якшують його покарання, є щире каяття у вчиненому.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення підсудного неможливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання йому слід обрати в межах санкцій ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчій установі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 29.10.2008 року Івано-Франківським міським судом був засуджений за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 321 КК України до 1500 гривень штрафу, який не сплатив. Тому, остаточне покарання йому слід призначити на підставі  ст.71 КК України за сукупністю вироків, проте, відповідно до ч. 3 ст. 72  КК України, основне покарання у виді штрафу за сукупністю злочинів складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно . За таких умов, кожне основне покарання у виді позбавлення волі та у виді штрафу слід виконувати самостійно.

На  підставі  наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

засудив:

    ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання – 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків остаточно призначити ОСОБА_1 покарання – 2 (два) роки позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчій установі та 1500 (тисяча п'ятсот) гривень штрафу.

Призначені основні покарання у виді позбавлення волі та у виді штрафу, відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України - виконувати самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 16.02.2010 року – з дня затримання. Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_1 час перебування його під вартою за попереднім вироком Івано-Франківського міського суду від 29.10.2008 року - з 10.10.2008 року по 29.10.2008 року.

 Запобіжний захід засудженому  ОСОБА_1 до набранням вироком законної сили залишити раніше обраний -  взяття під варту.

Стягнути з ОСОБА_1  на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області, код 25574765, МФО 836014, р/р 35224007000209, банк одержувача УДК Івано-Франківської області (а.с. 38) - 300 гривень 48 копійок судових витрат по справі за проведення експертизи.

Речові докази по справі: обріз мисливської рушниці  16-го калібру “ИжБК” №11876 (а.с. 48) – знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

    Суддя:                                  Кишакевич Л. Ю.