Справа № 2-514/10

      Р   І   Ш  Е  Н  Н  Я

          І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

             01 березня  2010 року Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

             у складі : головуючого : судді  Черкової Н.Т.,

                               при секретарі:   Тесля І.Г.

      розглянувши у   попередньому  судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради   про визнання права  власності на спадщину  в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

      Позивач  ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадщину  в порядку спадкування за законом. Свої вимоги викладені в позовній заяві мотивував тим, що  13 жовтня 2006 року померла його дружина ОСОБА_3. Після її смерті  відкрилася спадщина на гараж і підвал, які розташовані за адресою: м.Синельникове, вул. Воровського.

Згідно довідки КП «ОСОБА_2 МБТІ» № 1868 від 13.11.2009 року  вищевказаний гараж і погріб зареєстровані за померлою дружиною на підставі  реєстраційного посвідчення виданого 18.05.1993 року на підставі рішення  №379 ОСОБА_2 міської ради від 23.08.1990 року. Вартість гаражу  і підвалу на 15.10.2009 року складає 17315 грн.

Заповіту дружина не залишила. Він є  спадкоємець першої черги в порядку  спадкування за законом. Є ще два спадкоємця першої черги – їх діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Але спадщину після  смерті матері вони приймати не бажають і тому  подали заяви про відмову від  прийняття спадщини до нотаріальної контори.

У встановлений закон шестимісячний строк для прийняття спадщини він  подав до Першої синельниківської державної нотаріальної контори заяву про  прийняття спадщини. Але нотаріус відмовив  йому у видачі свідоцтва про право  на спадщину в зв’язку з тим, що згідно повідомлення КП «ОСОБА_2 МБТІ» №1868 від 13.11.2009 року надати витяг з реєстру прав власності для оформлення спадщини померлої ОСОБА_3 на гараж, розташований  в м. Синельникове, вул. Воровського, Дніпропетровської області  не має можливості, так як згідно тимчасового  положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 реєстраційне посвідчення видане 18.05.1993 року на  підставі рішення №379 ОСОБА_2 міської ради від 23.08.1990 року не входить до переліку правовстановлюючих  документів, в зв’язку з цим такі  реєстраційні посвідчення підлягають заміні на свідоцтво про право  власності з 2002 року і з заявою про заміну документа повинен звернутися власник, що  підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії №21 від 19.01.2010 року.

Вказаний гараж  і підвал зареєстровані за його дружиною на підставі  рішення ОСОБА_2 міської ради, але свідоцтво про право власності вона  отримати не встигла, так як померла.

Згідно зі ст. 182 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з  моменту його державної реєстрації,  тому фактично ОСОБА_3  є власником  вищевказаних гаража та підвалу. Але свідоцтво про право  власності не одержала, тому він, як спадкоємець, має право в порядку спадкування  за законом отримати свідоцтво про право власності на гараж і підвал.  

  Просить визнати право власності на гараж та підвал, розташовані за адресою м. Синельникове, вул. Воровського, Дніпропетровської області після смерті дружини ОСОБА_3,  померлої 13 жовтня 2006 року в порядку спадкування за законом.  

           У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав суду заяву у якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

           Представник відповідача   ОСОБА_2 міської ради в судове засідання не з’явився, надав суду заяву у якій вказав, що проти позовних вимог не заперечує, просив слухати справу без їх участі.

          Заслухавши позивача та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.    

          Так, позовні вимоги підтверджуються: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3, померлої 13 жовтня  2006 року (а.с.4); копією свідоцтва про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.5);  копією довідки ОСОБА_2 МБТІ  від 13.11.2010 року №1868 (а.с.6);  копією реєстраційного посвідчення (а.с.7); постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.01.2010 року №21 (а.с.12);  копією технічного паспорта  гаражу розташованого за адресою м.Синельникове, вул. Воровського  на ім’я ОСОБА_3 (а.с.8-11);  

Згідно з ст. 1261 ЦК України «у першу чергу право спадкування за законом  мають діти спадкодавця, ... той з подружжя, який пережив, та батьки».

   Керуючись ст. ст. 1220-1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 174,  212, 213, 218 ЦПК України, суд , -

    ВИРІШИВ :

              Позовні вимоги по позовній заяві   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради   про визнання права  власності на спадщину  в порядку спадкування за законом   - задовольнити.

Визнати за  ОСОБА_1 право приватної власності на гараж  та підвал, які розташовані  за адресою м.Синельникове, вул. Воровського Дніпропетровської області  в порядку спадкування за законом,  після смерті дружини  ОСОБА_3, померлої 13 жовтня  2006 року.    

         Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Суддя                                                                               Н.Т. Черкова